2.1.2 Розрахунок фактичної місткості

Полігон проектується на плоскому рельєфі. Фактична відведена площа із вихідних даних. В тому числі 0,6 га на під’їздну дорогу від автомагістралі. 4 – 5% від загальної площі на господарську частину

Реальний участок в проекті має прямокутну форму довжиною ..., шириною ... (задаємо). Висота полігона Н уточнюється за умови закладання укосів 1:4 і необхідності мати верхню площадку, розміри якої забезпечать нормальну роботу сміттєвозів та бульдозерів:

Н = Ш : 8 – н

де Ш – ширина ділянки складування, наприклад Ш = 265 м.;

8 – подвійне закладання відкосів (4*2);

н – показник зниження висоти полігона, який забезпечує оптимальні розміри верхньої площадки, м., тоді визначаємо:

Мінімальна ширина верхньої площадки (Шв) визначається подвоєним радіусом розвороту сміттєвозів і умови мінімального наближення сміттєвозів до відкосу 10м.

Ш_в = 9·2+10·2 = 38м

Приймаємо Шв = 40м.

Показник зниження висоти

н = 40:8 = 5м.

Висота полігона

Н = 265:8 – 5 = 28 м. Приймаємо з ущільненням Н_ущ =14 (розділено на 2)

Фактична місткість полігона з врахуванням ущільнення (надземна частина):

,м³

де С₁ і С₂ – площі основ і верхньої частини.

Основу ми прийняли на початку (ширину*довжину) =С₁

Довжина верхньої площадки:

Д_основи – Н_ущ*8

680 - 14·8 = 568 м.

680 – довжина верхньої площадки

8 – подвійне закладання укосів

Ширина верхньої площадки:

265 - 14·8 = 153 м. (відповідно)

Тоді фактична місткість:

Потреба в ізоляційному матеріалі визначається:

В_г = В_у(1 – 1/К₂)

Для ізоляції В_у =1830470 м³ ущільнених ТПВ потрібний грунт в об’ємі В_г. К₂ визначили раніше.

Середня проектуєма глубина котловану в основі полігону визначається:

Н_к=(1,1*В_г)/С₁

1,1 – коефіцієнт, який враховує відкоси

С₁ – див. раніше (площа основи котловану)

Розбиваємо площу котловану на 4 черги (довжину основи/2 * ширину основи/2)

Кожна із цих черг експлуатується з урахуванням вкладки 5 робочих шарів ТПВ (2 м ТПВ і 0,25м грунта).загальна висота: Нзг=2*5+0,25*5.

У тому числі над поверхнею землі: Нзг – Нк

Об’єм котловану однієї черги визначається: Вг/4

2.1.3 Організація і технологія складування

Організація робіт по складуванню ТПВ передбачає такі основні процеси: приймання, складування, ущільнення, ізоляцію ТПВ.

Облік ведеться по об’єму в неущільненому стані. Відмітка про прийняту кількість ТПВ робиться в „Журналі прийому ТПВ”. При заїзді на територію полігона водії здають диспетчеру (другій уповноваженій особі) подорожній лист і одержують направлення до місця розвантаження.

Існує дві основні схеми складування ТПВ на полігонах: складування по схемі вирівнювання (поверхнева засипка) і траншейна. Решта - їх модифікації.

Поверхнева при наявності глубоких відкритих кар’єрів тощо. Траншейна – на рівнинній площадкі.Траншейну схему краще приймати на рівних ділянках з розробкою траншей і використанням грунту, який виймається, для ізоляції раніше вкладених побутових відходів.

Розвантаження сміттєвозів провадиться в місцях, які передбачені техно­логічною схемою експлуатації полігона. Щоденно відводиться добова карта для складування відходів, яку умовно ділять на дві половини. На протязі дня сміттєвози поперемінно розвантажуються на одну половину карти, а на другій половині вивантажені ТПВ складуються на робочій карті за допомогою бульдозера. Складування ТПВ найкраще передбачати методом "насуву". При такому методі складування виконується знизу вгору. (На день виділяється карта. В одну частину вигружають відходи)