
- •Кафедра екології
- •До курсового проекту з дисципліни
- •Полтава 2008
- •Затверджено радою університету
- •Загальна частина
- •Анотація.
- •1. Поводження з побутовими відходами у місті ...
- •Аналіз і розрахунок накопичення тпв за рік
- •Розрахунок накопичення тпв від житлових будинків населеного пункту з чисельністю жителів ... Чол.
- •Кількість об’єктів суспільного призначення у місті з чисельністю
- •Обсяг накопичення тпв в населеному пункті чисельністю жителів ... Тис.Чол.
- •1.2 Аналіз утворення твердих побутових відходів у місті.
- •Склад і властивості тпв.
- •Середня щільність компонентів побутових відходів
- •Середньорічний розподіл тпв по місяцях.
- •Середньорічний розподіл тпв по місяцях для міста 3 групи поселення, %
- •Прогноз динаміки зміни утворення тпв на наступні 5 років.
- •Прогноз приросту населення міста в залежності від групи поселення.
- •Прогноз динаміки зміни утворення тпв протягом наступних 5 років
- •1.3 Вибір засобів знешкодження і утилізації тпв
- •Санітарно епідеміологічні умови при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації тпв
- •Урахування економічних і містобудівних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації тпв.
- •Соціальні, екологічні та техніко-економічні показники засобів знешкодження
- •1.4 Визначення і розрахунок системи збору і вилучення тпв
- •1.4.1 Визначення числа контейнерів
- •Поправочний коефіцієнт к3
- •1.4.2 Визначення числа сміттєвозів
- •1.4.3 Вибір розміру майданчиків під контейнери
- •2. Аналіз утворення та поводження з відходами на автотранспортному підприємстві
- •Управління звітністю підприємства
- •Визначення переліку відходів, виходячи з матеріально – сировинного балансу
- •2.1 Аналіз виробництва
- •1. Ремонтно-механічні майстерні, які розташовані на основному майданчику підприємства. Ремонтно-механічна майстерня поєднує в собі слідуючи ділянки:
- •Основні види відходів, які будуть утворюватися на даних дільницях.
- •2.2 Вихідні дані для розрахунків
- •2.3 Розрахунки нормативів утворення відходів виробництва і споживання
- •Акумулятори відпрацьовані в зборі:
- •Лампи люмінесцентні відпрацьовані
- •Масла відпрацьовані
- •Фільтри масляні, повітряні та паливні відпрацьовані
- •Шини автомобільні відпрацьовані
- •Відходи комунальні змішані
- •Матеріали обтиральні забруднені
- •Масний пісок
- •Результати розрахунку утворення відходу " Масний пісок "
- •Електроди відпрацьовані
- •Круги абразивні спрацьовані та абразивно–металевий пил
- •Відходи деревини
- •Результати розрахунку утворення відходів “Відходи деревини кускові” та “Стружка і тирса деревини”
- •2.4 Розрахунок питомих нормативів утворення відходів
- •2.5 Визначення класу небезпеки відходів.
- •Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.
- •Наждачний папір відпрацьований
- •Стружка та брухт кольорових металів
- •Шлам мийки автотранспорту
- •Шлам нафтопродуктів
- •Матеріали азбестові відпрацьовані (відпрацьовані азбестові автозапчастини)
- •Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані
- •Відходи скла_армованого
- •Лом комбінований
- •Масне ганчір’я
- •Електроди відпрацьовані
- •Масла моторні відпрацьовані
- •Пил абразивно-металевий
- •Фільтри масляні відпрацьовані
- •Фільтри паливні відпрацьовані
- •Фільтри повітряні відпрацьовані
- •Шини відпрацьовані з металокордом
- •Лампи люмінісцентні
- •Пісок промаслений нафтопродуктами
- •Електроліт із батарей та акамуляторів відпрацьований
- •Тара металева
- •2.7 Рух відходів
- •2.8 Звітність підприємства
- •Технічний паспорт відходу складається на кожен вид відходу і включає:
- •Реєстрові карти автотранспортного підприємства
- •Дозвіл на розміщення відходів у 2002 році
- •На утворення та розміщення відходів на 2005 рік
- •Відкрите акціонерне товариство „Полтавське автотранспортне підприємство”
- •3. Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону тпв у місті ...
- •2.1 Вибір ділянки під полігон
- •2.2 Інженерна підготовка
- •2.2 Розрахунок площі полігону
- •2.1.1 Розрахунок проектної місткості полігону
- •Значення коефіцієнта к1 при різній масі ущільнюючого бульдозера або катка
- •Значення к2 , який враховує об’єм ізолюючих шарів грунту.
- •2.1.2 Розрахунок фактичної місткості
- •2.1.3 Організація і технологія складування
- •Організація місця розвантаження тпв.
- •2.1.4 Господарська зона полігона.
- •2.1.5 Засоби механізації
- •2.1.6 Визначення складу і чисельності персоналу полігону
- •2.1.7 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів
- •2.1.8 Рекультивація і використання ділянок закритих полігонів
- •2.1.10 Розробка і обгрунтування типу конструкції захисних смуг
- •2.11 Використання полігону тпв для видалення промислових відходів
Відходи деревини
Розрахунок кількості відходів, що утворюються в ході обробки деревини (кругляку, дошки), проводиться, виходячи із об’єму переробленої деревини (Мдер) і відносної кількості утворення відходів.
Маса переробленої деревини визначається як
Мдер = Vдер gдер = 55,113 · 0, 6 = 33,07 т/рік,
де Vдер - об’єм одержаної та переробленої деревини;
gдер = 0,6 т/м3 - щільність деревини.
Відносна кількість утворення відходів деревини згідно “Нормативных показателей удельных выбросов вредных веществ в атмосферу от основных видов технологического оборудования предприятий отрасли” (Харьков, 1991) становить 30-38 %, з них: 13-20 % складають кускові відходи і 17-18 % складає стружка і тирса. Результати розрахунку нормативів утворення відходів деревини зводяться в таблицю 3.6
Таблиця 3.6
Результати розрахунку утворення відходів “Відходи деревини кускові” та “Стружка і тирса деревини”
Вид відходу |
Маса переробленої деревини, тонн |
Відносна кількість утворення відходів, % |
Норматив утворення відходів деревини, тонн |
Кускові відходи |
|
18,0 |
|
Стружка і тирса |
5,0 -7,0 |
|
Кускові відходи деревини використовуються населенням для опалення будівель. Стружка і тирса деревини вивозиться на міське звалище.
2.4 Розрахунок питомих нормативів утворення відходів
Для розрахунку питомих нормативів утворення відходів необхідно раніш одержані значення нормативно допустимих обсягів утворення відходів основного і допоміжного виробництв віднести до 1000 км пробігу автотранспорту. Питомі нормативи утворення відходів на АТП наведені в таблиці 3.7
Таблиця 3,7
Питомі нормативи утворення відходів для АТП
Назва відходу |
Обсяг утворення, т/рік |
Коефіцієнт утворення відходу |
тонни на1000км.пробігу (загальний пробіг 7915555км) |
||
1 |
2 |
3 |
2.5 Визначення класу небезпеки відходів.
Відповідно ДсанПіН 2.2.7.029 – 99.
Студенти для відходів, що утворюються у них на дільниці повинні визначити клас небезпеки.
Клас небезпеки відходів визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:
експерементальним шляхом на дослідних тваринах згідно з ГОСТ 12.1.007 – 76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;
Розрахунковим методом, коли установлений фізико – хімічний склад відходів за LD50 або ГДК хімічних речовин у грунті.
Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.
1.Якщо для конкретного виду промислових відходів розроблено та впроваджено технологію утилізації, знешкодження або оброблення, які призводять до усунення чи значного зменшення негативного впливу відходів на біоценози об’єктів довкілля, насамперед грунту, слід визначати клас небезпеки відходів за LD50
Кі=
,
де Кі - індекс токсичності уожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу;
lg (LD50) - логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введені в шлунок;
S - коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді (за допомогою довідника .... визначається величина розчинності хімічного елемента у воді у грамах на 100 г води при температурі не вище 250С, яка ділиться на 100 і одержується безрозмірний коефіцієнт S , який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;
F - коефіцієнт легкості хімічного інгредієнта (за допомогою довідника .... визначається величина тиску насиченої пари в мм.рт.ст. інгредієнту при температурі не вище 250С, що мають температуру кипіння при 760 мм.рт.ст. не вище 800С, одержану величину ділять на 760 і отримують безрозмірну величину F, який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;
Св - кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, в т/т;
і - порядковий номер конкретного інгредієнта.
Таке обчислення ведуть для кожного інградієнту відходу.
Після розрахунку Кі для інградієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші Кі, при цьому К1 <К2<К3,крім того повинна виконуватись умова 2 К1 > К3.
К∑=
Де К∑ - сумарний індекс небезпеки. Він обчислюється за допомогою 2 або 3 вибраних індексів токсичності, після чого за доп. Таблиці визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.
Класифікація небезпеки відходів за LD50
Величина К∑ |
Клас небезпеки |
Ступінь токсичності |
Менше 1,3 |
І |
Надзвичайно небезпечні |
1,3 – 3,3 |
ІІ |
Високо небезпечні |
3,4 – 10 |
ІІІ |
Помірно небезпечні |
Більше 10 |
ІV |
Мало небезпечні |
При відсутності LD50 для інградієнтів відходу, але при наявності класу небезпеки цих інградієнтів у повітрі робочої зони (ГОСТ 12,1005 – 88) необхідно підставити умовні величини LD50, що ор’єнтовано визначені за показниками классу небезпеки у повітрі робочої зони
Класс небезпеки у повітрі р.з. |
Еквівалент LD50 |
Lg (LD50) |
І |
15 |
1,176 |
ІІ |
150 |
2,176 |
ІІІ |
5000 |
3,699 |
ІV |
>5000 |
3,778 |
2
ГДКі
Кі= ,
Визначають як і в попередньому випадку. По К∑ визначають клас небезпеки та ступінь токсичності.
Класифікація небезпеки відходів за ГДК хім речовин у грунті
Величина К∑ |
Клас небезпеки |
Ступінь токсичності |
Менше 2 |
І |
Надзвичайно небезпечні |
2 - 16 |
ІІ |
Високо небезпечні |
16,1 - 30 |
ІІІ |
Помірно небезпечні |
Більше 30,1 |
ІV |
Мало небезпечні |
Студентам необхідно для кожного з виду відходів, що утворюється у них на дільниці вихначити класс небезпеки.