Технологічні вимоги до системи автоматизації просесу приготування тіста

Таблиця 3.1.

№ п/п	Місце відбору	Регульо ваний пар-р	Допустимі значен ня пар-ру	Вид автоматизації	Характер контролю чи керування	Додаткові вимоги
1	2	3	4	5	6	7
	Трубопровід подачі борошна	Витрата	6,2 кг/хв.	Контроль Регулювання	Покази, запис	Дія на клапан подачі борошна
	Тістомісильна машина	Т-ра	28-30 °С	Контроль	Покази, запис, сигналізація	Світлова
		Вологість	47,3 %	Контроль	Покази, запис, сигналізація	Світлова
	Електродвигун тістомісильної машини	Стан	-	Керування (ручне та дистанційне)	Пуск, зупинення	Світлова сигналізація
	Бродильне корито	Рівень	min max	Контроль	Покази, запис, сигналізація	Світлова
		рН	7-8	Контроль	Покази, запис, сигналізація	Світлова
	Трубопровід після бродильного корито	В’язкість	0-100%	Контроль	Покази, запис, сигналізація	Світлова
	Електродвигун бродильного корита	Стан	-	Керування (ручне та дистанційне) Регулювання	Пуск, зупинення	Світлова сигналізація
	Частота обертання бродильного корита	К-ть обертів	70-75 об/хв.	Контроль Регулювання	Покази, запис	Управ-ня частотою обертання бродильного корита

3.4. Обгрунтування та вибір системи засобів автоматизації

При виборі системи технічних засобів автоматизації потрібно враховувати умови роботи засобів, які включають:

- дані про контрольоване середовище (температура, тиск, густина тощо);

- відомості про зовнішнє навколишнє середовище (температура, тиск,

вологість, запорошеність, пожежовибухонебезпечність, наявність магнітних та електричних полів тощо);

- дані про відстань від об'єкта до місця установки засобів автоматизації.

Крім того, при виборі приладів треба враховувати технологічні вимоги до якості роботи систем, у тому числі: точність вимірювання, поріг чутливості, швидкодія та надійність.

Для реалізації систем автоматизації бажано використовувати уніфіковану, однорідну за технічними особливостями та характеристиками апаратуру, що спрощує і здешевлює автоматизацію. При виборі засобів автоматизації необхідно використовувати довідкову літературу [12 - 15, 21].

3.5. Опис схеми автоматизації об’єкта

У пояснювальній записці докладно описують зображену на листі формату А2-А3 схему автоматизації заданого об'єкта з посиланнями на позиції елементів. При цьому відзначають вид, рівень, ступінь автоматизації та структуру управління.

Згідно з вибраними засобами автоматики за їх позиціями на схемі автоматизації у записці послідовно описують функції елементів (від датчика до регулюючого органу), роботу всіх підсистем з урахуванням їх взаємодії. При необхідності в описі вказують типи застосованих засобів автоматики.

Розглядаючи загальний приклад системи автоматизації процесу приготування тіста опис схеми автоматизації даного об’єкта буде наступним:

У відповідності до функціональної схеми розроблена система автоматизації, що зображена на рис. 3.1. передбачає:

Контроль температури в тістомісильній машині реалізовано за допомогою мікропроцесорного вимірювального перетворювача Sitrans TF2 фірми Siemens. Він містить вбудований чутливий елемент – платиновий термометр опору Рt 100 та вторинний показуючий, самозапамятовуючий пристрій з уніфікованим вихідним сигналом 4-20 мА (позиція 1а, 1б). Датчик має вихідний уніфікований сигнал 4-20 мА, який надходить на МПК та АРМ, де відбувається індикація, реєстрація та сигналізація даного технологічного параметру.

Регулювання витрати пшеничного борошна, що подається до тістомісильної машини, здійснюється за допомогою масового витратоміра Proline Promass 83S, що складається з сенсора Proline (позиція 2а), який безпосередньо вимірює витрату борошна в трубопроводі, що працює в комплекті з трансмітером Promass 83S (позиція 2б), який перетворює отриманий сигнал з сенсора в зручну для сприйняття форму у вигляді уніфікованого вихідного сигналу 4-20 мА. Далі сигнал надходить на МПК, де формується управляючий вихідний сигнал, який через магнітний пускач (позиція 2в), надходить на аналоговий електричний виконавчий механізм МЕО-16/63-0,25-80 (позиція 2г), який залежно від завдання має певний % відкриття чи закриття клапана подачі пшеничного борошна у тістомісильну машину.

Контроль рівня в бродильному кориті для тіста реалізовано за допомогою ємнісного сигналізатора граничного рівня рідин Pointek CLS 100, до складу якого входять занурювальні зонди з PVDF/Kynar (позиція 3а, 3б). Далі сигнал надходить на МПК та АРМ, де відбувається індикація, реєстрація та сигналізація даного технологічного параметру.

Контроль кислотності в бродильному кориті реалізовано за допомогою комплекту приладів, який складається з рН електроду CPS11 та перетворювача для визначення рН CPM223/253 з вихідним уніфікованим сигналом 4-20 мА (позиція 4а, 4б). Аналогічно попереднім контурам контролю за допомогою МПК та АРМ відбувається індикація, реєстрація та сигналізація необхідного нам параметру.

Контроль вологості в тістомісильній машині здійснюється за допомогою датчика вологості для важкодоступних місць, до складу якого входить вимірювальний зонд та подовжуючий кабель JUMO 907023 (позиція 5а, 5б). Датчик має вихідний уніфікований сигнал 4-20 мА надходить на МПК та АРМ, де відбувається індикація, реєстрація та сигналізація даного технологічного параметру.

Контроль в’язкості тіста на виході з бродильного корита здійснюється за допомогою цифрового промислового ротаційного в’язкозиметра DV-II+ Pro (позиція 6а, 6б), сигнал з якого надходить на МПК та АРМ відбувається індикація, реєстрація та сигналізація параметру.

Електородвигун тістомісильної машинами та бродильного корита для тіста приводять в дію за допомогою магнітного пускателя (позиція КМ1, КМ2) та кнопочної станції (позиція SA1, SA2), яка має змогу переключати з ручного на автоматичний режим роботи двигуна. При автоматичній роботі двигуна управляючий цифровий сигнал з МПК надходить на частотний перетворювач ATV-58HD64N4 (позиція 7а), який регулює частоту обертання бродильного корита для тіста.

Рис. 3.1. Приклад СА відділення по приготування тіста