1.2. Задачі і функції логістики

Мета логістики - оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції. Її пов'язують з правилом “7 R”.

Правило “7 R” або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом “4- Р”): ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right time, for the right customer, at the right cost, перекладається як “забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості, заданої якості в потрібному місці у встановлений час для конкретного споживача з оптимальними затратами”.

1) right product = потрібний продукт ;

2) right condition = необхідна якість;

3) right quantity = необхідна кількість;

4) right customer = необхідному споживачу ;

5) right time = у потрібний час;

6) right place = у потрібне місце;

7) right cost = з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені правила будуть виконані, тобто буде забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Завдання логістики конкретизують її мету.

Виділять три групи завдань логістики:

глобальні: 1) створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних і інших потоків; 2) стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу; 3) постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії; 4) досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування);

загальні: 1) здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах; 2) розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками; 3) багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.; 4) виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потре­бами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи; 5) стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій; 6) раціональне формування господарських зв'язків; 7) виявлення центрів виникнення витрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсов; 8) оптимізащя технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів; 9) визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; 10) формалізація поточних оперативних логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи;

часткові завдання: 1) оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху; 2) максимальне скорочення часу зберігання продукції; 3) скорочення часу перевезень; 5) швидка реакція на вимоги споживачів; 4) підвищення готовності до постачань; 6) зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга; 7) раціональний розподіл транспортних засобів; 8) гарантування якісного післяпродажного обслуговування; 9) підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

Функції логістики:

1) системоутворююча (логістика утворює систему управління товарорухом);

2) інтегруюча (логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на потреби ринку);

3) регулююча (підтримка відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого);

4) результуюча (логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, в зазначений час і місце з заданою якістю, за мінімальних витрат).

У другій половині двадцятого століття розширилося значення поняття , що вкладалося в термін "логістика". З'являються публікації з теоретичних основ логістики і можливостей її використання в економіці, формулюються близькі до сучасного визначення терміни, категорії, концепції логістики стосовно до ринкової економіки. У 70-і роки термін "логістика" вводиться в словники багатьох зарубіжних країн (іспанські, французькі, італійські, англійські, у 80-і роки - в американські, у 90-і – у російські), де значення цього поняття розширилося від наукового до фактично загальновживаного. У ці ж роки спостерігається, насамперед за рубежем, бурхливе зростання "логістичних" суспільств і асоціацій. Цей термін усе ширше використовується не тільки в спеціальній літературі, але й у засобах масової інформації; зростає число книг, брошур, статей, збірників, навчальних матеріалів для бізнесменів. Однак термін часто має різне тлумачення.

Логістична діяльність передбачає управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, комерційну діяльність, організацію інформаційних систем та ін. Принципова новизна логістичного підходу – це органічний взаємозв'язок, інтеграція всіх перерахованих функціональних областей у єдину матеріалопровідну систему. Ціль логістичного підходу – наскрізне управління матеріальними потоками.

Господарська діяльність завжди припускала необхідність організації і управління матеріальними потоками, однак лише порівняно недавно воно знайшло своє місце, як одна з найбільш важливих функцій економічного життя. Цьому сприяв, у першу чергу, перехід від ринку продавця до ринку покупця, що викликало необхідність гнучкого реагування виробничих і торгових систем на швидко мінливі пріоритети споживача. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі здобуває сьогодні той, хто компетентний в системі логістики, володіє її методами.

Логістику визначають і як планування, організацію і контролювання усіх видів діяльності по переміщенню і складуванню, що забезпечують проходження матеріального і зв'язаного з ним інформаційного потоків від пункту закупівлі сировини до пункту кінцевого споживання.

Як прикладна наука, логістика розробляє нові, ефективні методи управління матеріальними й інформаційними потоками в сферах виробництва і обігу. Як практична діяльність — забезпечує застосування цих методів.

Слід зазначити, що у вітчизняній і закордонній економічній літературі можна зустріти більш широке трактування поняття логістики, у якій об'єкт управління не обмежується матеріальним потоком. Сьогодні до логістики відносять управління людськими, енергетичними, фінансовими й іншими потоками, що мають місце в економічних системах. З'явився такий термін, як банківська логістика.

Розширення сфери застосування логістики, що спостерігається у 80-і й особливо 90-і роки, передбачає, у першу чергу, розвиток методів управління матеріальними потоками. Природно, що при цьому ідея і метод логістики починають виходити за рамки управління матеріальними потоками і застосовуватися в більш широкому плані. Однак основний потенціал логістики закладений у раціоналізації управління саме матеріальними потоками. Причина – висока частка логістичної складової в кінцевій вартості товару (понад 70%). Відповідно об'єктом вивчення курсу логістики є матеріальний потік і логістичні системи, що забезпечують його проходження.

Незважаючи на визначену подібність розглянутих об'єктів, управління матеріальними потоками в економічних системах, звичайно ж, набагато складніше. Крім безпосередніх операцій з матеріальним потоком (навантаження, розвантаження, транспортування і т.п.), воно містить у собі:

– різні комерційні операції, у результаті яких з'являється домовленість сторін про проходження потоків і про їхні параметри;

– пошук раціональних форм транспортно-експедиційного обслуговування отримувачів вантажів;

– визначення оптимальних шляхів, по яких повинні рухатись матеріальні потоки, а також місць, де вони будуть тимчасово акумулюватися, а також багато інших видів робіт.

Докладно склад діяльності, що здійснюється з метою доведення матеріального потоку до споживача, розглядається в інших розділах. Управління матеріальним потоком, як і будь-яким іншим об'єктом, складається з двох частин:

– ухвалення рішення;

– реалізація прийнятого рішення.

Для того, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо управління матеріальними потоками, необхідні спеціальні знання. Діяльність по виробленню цих знань відносять до логістики; відповідно велика група визначень трактує логістику як науку чи науковий напрямок: логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо зв'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.