2.3. Розрізні балкові пролітні будови

2.3.1. Ребристі пролітні будови

Для перекриття прольотів більших за 6...8м конструкціями з ненапружуваною арматурою і для прольотів більших за 18м з напружуваною арматурою використовують ребристі пролітні будови. Вони складаються із головних балок (ребер) і плити проїзної частини, яка на ці балки опирається.

У монолітних ребристих пролітних будовах (рис. 2.6, а) відстань b між головними балками дорівнює 2...3м (рис. 2.6, б). Головні балки зв’язують між собою у поперечному напрямку діафрагмами (поперечними балками). Поперечні балки розташовують на відстані а (4...6м) одна від одної (рис. 2.6, а). Інколи між головними балками розміщують другорядні поздовжні балки (рис. 2.6, е). Це дає змогу зменшити проліт плити і збільшити відстань між головними балками до 4...6м.

Застосування збірного попередньо напруженого і звичайного залізобетону дозволяє створювати велику розмаїтість конструктивних форм поперечних перерізів пролітних будов і ребер головних балок. У мостах прольотом до 15 м пролітні будови виконуються з ребрами постійної ширини. Зі збільшенням прольоту ростуть зусилля в ребрах, особливо від власної ваги, що істотно впливає на форму головних балок. За умовами розміщення робочої арматури нижню частину ребер розширюють або приймають головні балки коробчатого перерізу, які у цьому випадку виконуються переважно попередньо напруженими з тонкостінних елементів.

Рис. 2.6. Основні види балкових мостів: а,б,е – монолітна розрізна ребриста пролітна будова; в – пролітна будова, що складається з блоків (балок) таврового перерізу з напівдіафрагмами; г – пролітна будова, утворена з балок П-подібного перерізу; д – збірно-монолітна пролітна будова; ж –бездіафрагмова пролітна будова з балками таврового перерізу; з – пролітна будова з коробчатими головними балками V-подібного поперечного перерізу; 1 – збірні балки; 2 – монолітна плита проїзної частини; 3 – збірні балки, що об’єднані для спільної роботи монолітною плитою; 4 – збірна діафрагма; 5 – збірна плита проїзної частини

Порівняно поширені пролітні будови, що складаються із блоків (балок) таврового поперечного перерізу (рис. 2.6, в) з напівдіафрагмами. Блоки об’єднують стикуванням напівдіафрагм шляхом зварювання випусків арматури або закладних деталей. Плиту сусідніх блоків не стикують, оскільки вона працює у поперечному напрямку як консоль.

Пролітні будови можуть бути утворені із балок П-подібного перерізу (рис. 2.6, г). Шви між блоками заповнюють бетоном або розчином.

Використовують також збірно-монолітні конструкції пролітних будов (рис. 2.6, д), в яких збірні балки об’єднують між собою монолітною плитою проїзної частини і діафрагмами.

Найбільшої уваги заслуговують пролітні будови з коробчатими головними балками, що краще забезпечують просторову роботу пролітної будови (рис. 2.6, з). Пролітні будови з коробчатими головними балками економічніші за пролітні будови з балками інших форм, якщо добре налагоджена заводська технологія виготовлення збірних елементів. Коробчаті головні балки застосовуються переважно в мостах великих прольотів.

Виготовлення балок, що включають елементи діафрагм, і збірних пролітних будов, а також їхній монтаж пов’язані з великими труднощами, викликаними складністю виготовлення збірних елементів і не завжди задовільною якістю стикових з’єднань при монтажі. Створення пролітних будов без діафрагм спростило технологію заводського виготовлення балок. Такі пролітні будови одержали назву бездіафрагмових (рис. 2.6, ж). У них жорсткість і спільна робота ребер забезпечується тільки плитою проїзної частини. Інтенсивність роботи плити в цьому випадку в порівнянні з плитою діафрагмових пролітних будов значно зростає.