1. Розташування мостів і основні вимоги до конструкцій

1.1. Конструктивні і габаритні розміри

Мостовим переходом називають весь комплекс споруд перетинання дорогою, вулицею, пішохідною трасою або трубопроводом водної чи будь-якої іншої перешкоди. Мостовий перехід у загальному випадку складається з опор і пролітних будов мосту, насипів (або виїмок) підходів і регуляторних споруд.

При перетинанні великої водної перешкоди визначальне значення має економічність мостового переходу, і дорогу спеціально підводять до обраного місця переходу. Останнім часом усе частіше вирішальними для місця переходу виявляються загальні умови трасування дороги. У недавнім минулому вважалося, що осі дороги і водної перешкоди в місці перетинання повинні бути перпендикулярними. Але зараз перетинання під косим кутом не є виключеннями, причому усе більше число мостів влаштовують кривими в плані. Невеликі мости при необхідності влаштовують косими, з осями опор, не перпендикулярними осі моста, що серйозно ускладнює конструкцію пролітної будови.

Відповідно до рис. 1.1 розрізняють: прольоти мосту l_м ; прольоти у світлі l_c; розрахункові прольоти l; довжини пролітних будов l_п; отвір мосту L=l_c.

У нерозрізних пролітних будовах l=l_м.

Рис. 1.1. Прив’язка мосту до умов мостового переходу

Довжину прольотів визначають, виходячи з наступних умов:

1. Вимоги судноплавства. Норми встановлюють необхідну для кожної категорії судноплавства довжину судноплавних прольотів у світлі для випадку перпендикулярності напрямку течії осі моста. При косому перетинанні, а також у місцях скривлень суднових ходів, при необхідності маневрування суден і в акваторіях портів прольоти збільшуються. У зв’язку з можливістю зіткнення суден з опорами мостів, а також з огляду на перспективи якісних змін у водному транспорті, судноплавні прольоти іноді приймають істотно більшими від необхідних за діючими нормами.

2. Вимоги економічності. Для балкових мостів найменша вартість мосту тоді, коли вартість проміжних опор приблизно дорівнює вартості пролітної будови без проїзної частини. Відповідно, чим глибші і дорожчі опори, чим більша глибина води і чим вища надбудова опор, тим економічніші більші прольоти. Якщо вимоги судноплавства вимагають велику величину судноплавного прольоту у порівнянні з вимогами економічності, задовольняються, зрозуміло, вимоги судноплавства.

3. Вимоги уніфікації, що мають за мету прийняття по можливості типових пролітних будов і скорочення числа різних пролітних будов, застосовуваних у межах одного мосту. Наприклад, на заплавних частинах мосту, де висота і вартість опор істотно міняються по довжині заплави, доцільні, як правило, однакові довжини прольотів. Розрахункові прольоти або повну довжину пролітних будов на прямих ділянках доріг приймають 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 33 і 42м, а при більших розмірах прольотів – кратно 21м. На ріках з досить могутнім льодоходом довжина прольотів може визначатися умовами пропуску льодоходу.

Для проектування мостового переходу необхідні геологічні і гідрологічні дані, а також поздовжній профіль берегів, заплав і головного русла, а також основні висотні відмітки, що визначають режим водної перешкоди (див. рис. 1.1): горизонт межинних вод (гмв); горизонт високих вод (гвв); розрахунковий (найвищий) судноплавний горизонт (рсг).

Будівельною висотою h_буд називають відстань по висоті від низу пролітної будови до верха полотна проїзду на осі моста. Розрізняють будівельну висоту над опорою і у прольоті (зокрема, у середині прольоту). При їзді поверху будівельна висота залежить від довжини прольоту (і обрису головних ферм), а при їзді понизу – від конструкції проїзної частини.

Установлену нормами або завданням на проектування висоту судноплавного підмостового габариту позначимо h_суд, а зазор, що обмежується нормами, по висоті між гвв і низом пролітної будови позначимо h_. Тоді отримаємо мінімальні відмітки полотна проїзду:

над устоями: гвв + h_ + h_буд;

в судноплавних прольотах: рсг + h_суд + h_буд.

Максимальні поздовжні ухили встановлюють завданням на проектування і для автодорожніх мостів вони зазвичай знаходяться в межах 2...4%.

Маючи відмітки полотна проїзду над кожною проміжною опорою і знаючи будівельну висоту, визначають висоту надбудови для кожної проміжної опори.

Ширину мостового переходу встановлюють залежно від категорії дороги і позначають Г-11,5, Г-8 тощо, де “Г” означає слово габарит, а цифри означають відстань між огородженнями. На рис. 1.2 показані схеми габаритів наближення конструкцій на автодорожніх та міських мостах при відсутності трамвайного руху. При цьому ліва половина кожної схеми відноситься до випадку, коли тротуари примикають до огородження, а права – до випадку роздільного розміщення тротуарів.

Позначення, прийняті на схемах габаритів:

– загальна ширина проїзної частини або ширина проїзної частини для руху в одному напрямку;

– число смуг руху та – ширину кожної смуги руху призначають за вимогами норм; для доріг І та ІІ категорій , ІІІ категорії – , ІV категорії – ; дороги V категорії мають проїзну частину на одну смугу руху шириною ;

– смуги безпеки;

– розділювальна смуга (при багатосмуговому русі у кожному напрямку), ширина якої дорівнює відстані між кромками проїзної частини різного напрямку руху;

– захисна смуга, ширину якої приймають рівною 0,5м;

– віддаль між огородженнями проїзду, в яку входить і ширина розділювальної смуги, що не має огороджень;

– ширина тротуарів, яку призначають на основі розрахунку залежно від розрахункової перспективної інтенсивності руху пішоходів в години пік; ширину тротуарів приймають кратною 0,75м, але не менше 1,5м при двосмуговому русі і не менше 1м при односмуговому русі пішоходів;

Рис. 1.2. Схеми габаритів наближення конструкцій на автодорожніх і міських мостах: а – при відсутності роздільної смуги; б – з роздільною смугою без огороджень; в – з роздільною смугою при наявності огороджень

– габарит по висоті (віддаль від поверхні проїзду до верхньої лінії обрису габариту), який приймають для мостів:

на автодорогах І-ІІІ категорій, на вулицях і дорогах міст, селищ і сільських населених пунктів – не менше 5,0м;

на автодорогах IV-V категорій – не менше 4,5м;

на автодорогах промислових підприємств – не менших висоти транспортних засобів плюс 1м, але не менше 5,0м;

Таблиця 1.1.

Розташування мостів	Категорія доріг або вулиць	К-сть смуг руху	Ширина автомобіля d, м	Габарит	Ширина, м
					Смуг безпеки, П	Проїзної частини, nb
Автомобільні дороги загального користування	І	6	2,5		2,0
		4
	ІІ ІІІ ІV	2		Г–11,5	2,0	7,5
				Г–10	1,5	7,0
				Г–8*	1,0	6,0
	V	1		Г–6,5**	1,0	4,5
				Г–4,5	0,5	3,5
Вулиці і дороги в містах, селищах і в сільських населених пунктах	Швидкісні дороги, магістральні вулиці і дороги загальноміського користування з безперервним рухом	8	2,5		1,0
		6
	Магістральні вулиці і дороги загальноміського та районного користування з регулярним рухом	6		Г–24	0,75	22,5
		4		Г–16,5		15,0
	Дороги вантажного руху	4			0,75
		2		Г–9		7,5
	Селищні вулиці і дороги	2		Г–8	0,50	7,0

*Для дерев’яних мостів допускається приймати габарит Г–7.

**Те саме, габарит Г–6.

Примітки: 1. В графі „Габарит” над рискою вказані габарити мостів при відсутності огородження на розділювальних смугах, під рискою – при наявності огороджень або при розділених пролітних будовах на кожний напрямок руху.

2. В непередбачених табл. 3.1 випадках габарити міських та автодорожніх мостів з багатосмуговим рухом треба визначати за формулою .

– висота огородження проїздів, яку на мостах та шляхопроводах в містах і на автомобільних дорогах І-ІІІ категорій приймають, м, не менше: 0,75 для бар’єрних та 0,60 для парапетних огороджень; висота бордюрів, що влаштовуються на мостах, має бути, м, не менше: 0,35 – на дорогах IV та V категорій; 0,30 – на внутрігосподарських дорогах; висоту огороджень тротуарів приймають не меншою за 1,1м;

– габарит по висоті на тротуарах, який приймають не меншим за 2,5м.

Габарити по ширині мостів на автодорогах та в містах і інших населених пунктах наведені в табл. 1.1. Значення габаритів на інших дорогах наведені в додатку 1 СниП 2.05.03-84 [1]