1. Зноски в кінці сторінки

Зноски в кінці сторінки в тексті варто використовувати лише тоді, коли пояснення невелике, але необхідне і в основному реченні не має наочності, або коли пояснення займає більше ніж 2-3 рядки тексту, а значить не може бути розміщено в тексті речення в дужках без суттєвого погіршення зрозумілості тексту⁴.

Символ зноски в кінці сторінки в тексті записується арабською цифрою. Нумерація зносок в кінці сторінки на кожній сторінці починається заново.

Зноски від загального тексту відокремлюються горизонтальною лінією товщиною 0,5 пт та довжиною 5 см з інтервалами – 1 абзац після основного тексту сторінки, та 2 абзаци перед текстом зносок. Для знака зноски в кінці сторінки у тексті використовується те ж саме форматування що і для абзацу, в якому вона вказана, але символ зноски записується у верхньому регістрі.

Текст зноски в кінці сторінки форматується так:

• шрифт: Tahoma, 11 пт;

• вирівнювання: по ширині;

• відступи: зліва – 0, праворуч – 0, перший рядок – 0,5;

• інтервали: перед абзацом – 0, після абзацу – 0, міжрядковий – одинарний.

2. Кінцева зноска

Якщо текст зноски займає пів сторінки та більше, використовується кінцева зноска. Текст кінцевої зноски поміщується в кінці документа, для чого повинен бути створений спеціальний розділ "Примітки", який повинен бути останнім розділом у документі.

Символ кінцевої зноски в тексті записується латинською літерою у верхньому регістрі. Нумерація кінцевих зносок продовжується по всьому документу. Для форматування тексту кінцевих зносок використовується той же шаблон, що і для зносок в кінці сторінки.

13. Список використаної літератури

Список використаної для написання текстового документу та виконання роботи літератури являє собою нумерований перелік бібліографічних посилань, який повинен бути відформатований таким чином:

• шрифт: Tahoma, 13 пт;

• вирівнювання: по ширині;

• відступи: зліва – 0, праворуч – 0, перший рядок – виступ 1 см;

• інтервали: перед абзацом – 0, після абзацу – 6;

• відступ від номера до першого рядка (позиція табулятора) – 1.

Після номеру літературного джерела у списку повинна стояти крапка. Бібліографічні описи посилань наводять у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на джерела використаної літератури. Приклад: «… у працях [2, 31] наводяться…», або номери джерел в бібліографічному списку вказуються в якості посилань на них у прямих дужках в кінці абзацу (приклад: …[2, 31].).

14. Додатки

Ілюстрації, таблиці, формули та інші елементи у тексті додатку оформлюються так само, як і в тексті головного документу. Якщо в додатку міститься лише один малюнок чи таблиця, то їх назву писати не потрібно, оскільки назва цього об’єкту має відображатись у назві додатку.

Якщо в якості додатка виступає документ, який не може бути поміщеним в текст (наприклад, копія структури організації і таке інше), або його надруковано на форматі паперу відмінного від А4, такий документ повинен бути вклеєним на сторінку додатку одним краєм. У разі вклеювання документу в додаток, на сторінці з додатком повинна бути присутня лише назва додатку. Вклеєний документ повинен бути розташований так, щоб для його прочитання не треба було повертати весь документ. У разі розміщення в додатку вклеєних документів, стиль оформлення може бути довільним, але в той же час зрозумілим для сприйняття.