Розділ 2. Експериментальна перевірка педагогічних умов соціалізації дитини старшого дошкільного віку у просторі дитячої субкультури.

2.1. Загальні питання організації експерименту

Комплексне розв’язання завдань дослідження вимагає діагностики рівня соціалізованості дітей старшого дошкільного віку в просторі дитячої субкультури.

З цією метою була застосована варіативна методика, яка передбачала такі методи дослідження – ігри, спостереження, бесіди, анкетування, метод експертних оцінок, моделювання експериментальних ситуацій. Виважений підхід до якісного аналізу даних, інтерпретація життєвих та експериментальних фактів, залучення математичних методів обробки отриманої інформації надали можливість зробити висновки і узагальнення.

До експерименту було залучено 44 дитини старшого дошкільного віку ДНЗ №353, у експериментальну групу (Е) та у контрольну групу (К) увійшли по 22 дошкільника.

Педагогічний експеримент проводився в природних умовах навчально-виховного процесу і включав три етапи: констатувальний, формувальний, контрольний.

Метою констатувального етапу експерименту було:

а) визначення критеріїв і показників рівнів соціалізованості дітей старшого дошкільного віку;

б) виявлення рівнів соціалізованості дітей старшого дошкільного віку.

Для визначення рівнів соціалізованості дітей старшого дошкільного віку було виокремлено такі критерії (табл. 1):

Таблиця 1.

Критерії та показники рівнів соціалізованості дітей

Критерії	Показники
Позитивне ставлення (емоційно-ціннісний)	– Перевага позитивного настрою, готовність до розв’язання проблемних ситуацій, адекватна самооцінка; – Позитивне сприймання себе і оточуючих, усвідомлення свого місця в соціумі; – Володіння соціально прийнятими способами вираження емоцій.
Знання соціально-прийнятної поведінки (соціально-когнітивний )	– Обізнаність про «схвалювані», «прийнятні», й «неприйнятні» форми поведінки, вміння використовувати набуті знання в життєвих ситуаціях; – Здатність до аналізу ситуацій та багатоваріантного розв’язання проблемних завдань; – Рівні розвитку уяви та мислення, а також наявності елементарних знань про себе.
Доброзичливе спілкування (комунікативний)	– Уміння вибирати адекватні способи спілкування з оточуючими, використовувати мовленнєві кліше в різних ситуаціях буття; – Уміння будувати безконфліктні взаємини, контролювати свої емоції та настрій; – Наявність у словнику характерологічної лексики, вміння використовувати влучні образні вирази.

Згідно з визначеними критеріями та показниками соціалізації дітей старшого дошкільного віку нами була розроблена діагностична програма обстеження дошкільників (додаток А). Програма обстеження передбачала спеціальні організовані дидактичні ігри, в процесі яких відбувалося опитування дітей, індивідуальні заняття, бесіди, вправи (табл. 2).

Обстеження відбулося в експериментальній і контрольній групах. Результати занесені в таблиці 4.

Таблиця 2.