Тема «Вірний друг, то найбільший скарб»

(старший дошкільний вік)

Мета. Формувати у дітей знання й уміння, необхідні для рішення сперечань, конфліктних ситуацій. Уточнити, що всі діти – різні, не схожі між собою, але між ними багато спільного, і це не заважає дружбі.

Звернути увагу дітей на поведінку однолітків, суперечливі ситуації. Вчити знаходити вихід із ситуації самостійно. Виховувати почуття впевненості в собі і соціальної терпимості – основ культури і права людини.

Матеріал: прислів’я, вірші С. Михалкова «Два барани», Р. Сефа, пісні про дружбу, фломастери, картки, квіти.

Словник: вірний, єднання, згода, образи, сварки.

Хід заняття

Звучить музика. Вихователь: Діти, ви впізнали цю пісню? (Це пісенька друзів). Так, дійсно, це пісні про дружбу. Давайте ми її заспіваємо. (Діти співають пісню).

Вихователь: А хто може співати цю пісню? (Діти, людина). Про кого ці пісня? Про якого друга йдеться в пісні? (Вірний друг, справжній). Вихователь: Що означає вислів «Не розлити водою»? А якщо з друзів хтось попав у біду? (Відповіді дітей).

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про дружбу, бо кожен з вас має право дружити з тим, з ким хоче. Які прислів’я про дружбу ви знаєте? (Відповіді дітей).

Один за всіх, всі за одного.

Дружба, мов дзеркало, розіб’єш – не склеїш.

Людина без дружби, що дерево без коріння.

Дружба – найбільший скарб.

Якщо будемо у дружбі жити, то нікому нас не зломити.

Дружба міцніше кам’яного мосту.

В лиху годину впізнаєш лиху людину.

Берись дружно, не буде тужно.

Скажи, хто твій друг і я скажу, хто ти.

– Хто придумав прислів’я?

Психологічна хвилинка

Вихователь: Діти, закрийте очі і спробуйте пригадати свою найбільшу сварку. Може з другом, чи з братиком, сестричкою, чи може з мамою. Але обов’язково розкажіть, як ви потом «Вийшли» з цієї сварки. (Відповіді дітей). А як ви думаєте, чому між людьми іноді бувають сварки, образи? Взагалі, чому сваряться люди? Давайте подивимося на це, як би з боку.

Інсценівка вірша С. Михалкова «Два барани»

Вихователь:

По крутой тропинке горной

Шёл домой барашек чёрный.

И на мостике горбатом

Повстречался с белым братом…

Баранчик білий:

И сказал барашек белый:

– Братец, вот какое дело:

Здесь вдвоём нельзя пройти –

Ты стоишь мне на пути.

Вихователь:

Чёрный брат ответил:

Баранчик чорний:

– М-е-е. Ты в своём, баран, уме?

Пусть мои отсохнут ноги,

Не сойду с твоей дороги!

Вихователь:

Помотал один рогами,

Уперся другой ногами…

Как рогами не крути,

А вдвоём нельзя пройти.

Сверху солнышко печёт,

А внизу река течёт.

В этой речке утром рано

Утонули два барана.

Вихователь: Що сталося з баранчиками? Чому між ними відбулася сварка? Як можна було уникнути лиха? (Висловлювання дітей).

Вихователь: Усе б нічого, якби іноді на таких упертих баранчиків не були схожі наші діти, на жаль, і дорослі. Через те, що люди не хочуть зрозуміти один одного, поступитися, простити, виникають сварки, образи, навіть бійки.

Читання вірша Р. Сефа.

Жить на світі

Дуже важко

Без подружки

Та без друга.

І без тебе, цуценя,

Кожного сумую дня.

Вихователь: Як ви розумієте вислів «Самотня людина»? Яким повинен бути справжній друг? Як треба звертатись до товариша? (Відповіді дітей).