
- •Передмова
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Елементи астрофотометрії
- •2. Око людини як оптична система і приймач випромінювання а ) Будова ока та його характеристики як оптичної системи
- •Б) Око як приймач випромінювання
- •3. Шкала зоряних величин
- •4. Окомірна оцінка блиску зірок
- •5. Візуальний астрофотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Фотографія в астрономічних дослідженнях
- •2. Фотографічний процес а) будова фотоматеріалів
- •Б) технологія виготовлення фотоматеріалів
- •В) механізм виникнення схованого фотографічного зображення
- •Г) хіміко-фотографічна обробка світлочутливих матеріалів
- •3. Елементи сенситометрії та структурометрії
- •4. Трубчастий фотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8 Література
- •9. Додатки
- •1. Принцип та методи фотографічної фотометрії
- •2. Зоряні величини та показник кольору
- •3. Методи абсолютної фотографічної фотометрії
- •4. Абсолютна фотометрія протяжних об'єктів
- •5. Відносні фотометричні вимірювання
- •6. Позафокальна фотометрія
- •7. Інтернаціональні фотометричні стандарти
- •8. Похибки у фотографічній фотометрії
- •7.4 Телескоп і його характеристики
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт та засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •6. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •5. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Призначення телескопа
- •2. Характеристики лінз і дзеркал
- •Якщо предмет нескінченно віддалений, то:
- •9.3. Телескоп як афокальна система.
- •4. Характеристики телескопа
- •5. Типи окулярів
- •6. Монтування телескопа
- •Додаток II
- •7.5 Дослідження оптики астрономічних об'єктивів методом гартмана
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8. Література
- •9. Додаток
- •1. Аберації оптичних систем
- •1.1 Причини та класифікація аберацій
- •1.2 Критерій Релея
- •1.3. Геометричні аберації
- •1.4. Хроматичні аберації
- •1.4.1 Дисперсія скла. Оптичні матеріали
- •1.4.2 Типи хроматичної аберації
- •2. Астрономічні об'єктиви
- •3. Метод Гартмана
- •4. Вимірювальний мікроскоп «Мир-12»
- •5. Приклад таблиць для оформлення результатів роботи.
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Завдання фотографічної астрометрії
- •2. Телескоп як камера
- •3. Будова та класифікація астрографів
- •4. Наведення телескопа за координатами
- •5. Фактори що визначають якість астронегатива
- •6. Правила оформлення астронегативів та запису спостережень
- •7. Ототожнення зірок фотознімка ділянки неба за допомогою зоряного атласу й каталогу
- •8. Вимірювання астрографічних знімків
- •Річна прецесія по схиленню (р )
- •7.7 Основи астроспектроскопії вивчення призмового спектрографа
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби дослідження
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Загальні характеристики спектральних приладів
- •2. Спектральні призми
- •3. Призмові спектрографи
- •4. Призмові спектрографи для ультрафіолетової ділянки спектра
- •5. Градуювальна та дисперсійна криві спектрографа
- •6. Оптичні спектри. Спектральний аналіз
- •6. Спектр і хімічний склад Сонця
- •Додаток II
- •Спектри Сонця та деяких хімічних елементів
2. Фотографічний процес а) будова фотоматеріалів
З великої кількості світлочутливих речовин та сполук у фотографії найчастіше застосовують галогенні солі срібла: хлорид срібла (AgCl), бромід срібла (AgBr) і йодид срібла (AgJ), які світлочутливі лише до синьо-фіолетової ділянки видимого спектра. Найбільшу власну світлочутливість має бромисте срібло, найменшу — йодисте. Особливістю перерахованих сполук є погана розчинність у воді та можливість, у присутності відновників, підсилювати зміни, які виникли в процесі їх взаємодії з квантами світла.
Будь-який фотоматеріал складається з двох основних частин: підкладки (основи) і емульсійного (світлочутливого) шару. На основу, що може бути прозорою, непрозорою, жорсткою або гнучкою, при виготовленні фотоматеріалів наносять емульсію.
Емульсійний шар (товщиною 5-25мкм) являє собою суспензію з мікрокристалів (зерен) галогену срібла в желатиновому середовищі; причому мікрокристали ізольовані один від одного та орієнтовані паралельно основі. Середні розміри мікрокристалів галогену срібла коливаються в межах від 0,03 до 3 мкм. Окрім основних компонентів, до складу фотографічної емульсії входять спектральні сенсибілізатори (барвники) для розширення області спектральної чутливості, дубителі й пластифікатори, що надають емульсії необхідних фізико-хімічних властивостей (механічну міцність, термостійкість, пластичність), стабілізатори, антиокислювачі, антисептики, поверхнево-активні й антистатичні речовини.
Желатин, що є сумішшю білків тваринного походження, виконує наступні важливі функції:
є носієм світлочутливої речовини й утримує її на основі;
ізолює кристали галогену срібла один від одного, перешкоджаючи їх злипанню;
забезпечує рівномірне та швидке протікання фізико-хімічних процесів при обробці фотоматеріалу;
спричиняє значне зростання власної світлочутливості галогену срібла за рахунок фотографічно активних домішок (ФАД).
Перші три функції можуть виконувати будь-які синтетичні полімери, а четверта — характерна лише для желатину.
Б) технологія виготовлення фотоматеріалів
Технологія виготовлення фотоматеріалів складається з двох технологічних процесів: синтезу фотографічної емульсії та нанесення емульсії на підкладку.
Синтез фотоемульсії являє собою три взаємопов'язані процеси: емульсифікація, фізичне й хімічне дозрівання, межі між якими досить умовні. На стадії емульсифікації внаслідок взаємодії галогенів лужних металів із нітратом срібла, в колоїдному розчині желатину, утворюються маленькі кристали галогену срібла, які починають рости за рахунок об'єднання (фізичне дозрівання). В результаті формуються майже однорідні за розміром мікрокристали AgHal. Ступінь однорідності розмірів мікрокристалів визначає коефіцієнт контрастності та фотографічну широту.
Світлочутливість зерен AgHal формується протягом останньої стадії – хімічного дозрівання, коли на поверхні мікрокристалів адсорбуються мікродомішки желатину або інші хімічні сенсибілізатори й утворюються нестійкі комплексні сполуки, при розпаді яких виникають порушення структури (дефекти) кристалічної гратки AgHal у вигляді вкраплень металічного срібла та його сульфідів.
Наявність таких домішкових центрів – центрів світлочутливості – визначає світлочутливість мікрокристалів AgHal.
Після закінчення процесу хімічного дозрівання фотоемульсію готують до поливу. На цьому етапі вводяться різноманітні домішки, що покращують фізико-хімічні властивості емульсії. Потім фотоемульсія фільтрується та за допомогою поливальних машин наноситься на підкладку.
Усі технологічні стадії синтезу емульсії проводяться при неактинічному (що не впливає на даний сорт емульсії) освітленні.