5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання

1. Фотопластинку в трубчастому фотометрі необхідно розміщувати емульсією до вихідних отворів. Цю операцію виконують у повній темряві.

2. Інформацію про час експозиції та діаметри діафрагм трубчастого фотометра одержують у лаборанта або викладача.

3. Фотопластинку опускають до кювети з фотохімічними реактивами емульсією догори. У процесі проявлення кювету потрібно погойдувати.

4. На столику мікрофотометра МФ-2 фотопластинку розміщують емульсією догори.

5. При вимірюванні густини почорніння емульсії показання фіксують за першою логарифмічною шкалою (0,  ) мікрофотометра МФ-2.

6. Характеристична крива будується в координатах: густина почорніння Д — ; де 2 — діаметр найбільшої діафрагми, 2r_i — діаметр і-тої діафрагми (враховуючи  ).

6. Контрольні запитання

1. Фотографічний метод в астрономії.

2. Фотографічний процес та його складові.

3. Характеристична крива і сенситометричні характеристики фотоемульсії.

4. Сенсибілізація та гіперсенсибілізація.

5. Трубчастий фотометр.

7. Зміст звіту

Звіт про лабораторну роботу має містити:

1. Протокол лабораторної роботи.

2. Конспективні відповіді на контрольні запитання.

3. План виконання робочого завдання.

4. Результати вимірювань та обчислень.

5. Оцінку похибки отриманих результатів.

6. Висновки.

8. Література

1. Курс астрофизики и звездной астрономии, Т.1. Под ред. акад. А.А. Михайлова, изд.2-е, перераб. и дополн. — М.: Наука,1973, - 608 с.

2. Кучерук І.М., Дущенко В.П. Загальна фізика. Оптика. Квантова фізика: навч. посібник. — К.: Вища школа, 1991. - 463 с.

3. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики, М.: Наука, 1977. — 544 с.

4. Климишин І.А. Астрономія. - Львів: Світ, 1993. - 384 с.

5. Редько А.В. Основы черно-белых и цветных фотопроцессов.- М.: Искусство, 1990, - 256 с.

6. Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии: Учебное пособие / Под ред. В.В. Иванова. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — 544с.

7. Мєняйлов М.Є. Спеціальний фізичний практикум. – К.: Вища школа,1971.- 368 с.

8. Эклз М., Сим Э., Триттон К. Детекторы слабого излучения в астрономии. Пер. с англ. — М.: Мир, 1986.- 200с.

9. Додатки

1. Фотографія в астрономічних дослідженнях

Фотографічні методи вивчення небесних об’єктів використовуються починаючи із середини ХIХ ст. До середини ХХ ст. вони відігравали провідну роль у багатьох галузях астрономії. В наш час фотоелектричні, електронно-оптичні та деякі інші методи потіснили астрофотографію, але не зменшили важливості фотографічних методів в астрономії. Правильний добір емульсій й світлофільтрів дає змогу забезпечити фотографічні спостереження в усьому оптичному діапазоні пропускання атмосфери – приблизно від 300 нм до 1,1 мкм.

Фотографічна емульсія має кілька характерних ознак, що вигідно виділяють її серед інших приймачів випромінювання, а саме:

а) об’єктивність,

б) документальність,

в) інформативність,

г) евристичність,

д) інтегральність,

є) наочність.

Об`єктивність фотографії полягає в тому, що вона дає дійсне уявлення про об’єкт спостережень. Негативне зображення, одержане на фотопластинці (плівці) є документом, що фіксує стан досліджуваного об’єкта на певний момент часу. Його можна тривалий час зберігати та порівнювати з повторно одержаними знімками. В цьому полягає документальність фотографії.

Фотографічна пластинка (плівка) містить, як правило, зображення не лише досліджуваного об`єкта, а й інших небесних об`єктів. Тому інформативність фотопластинки значно перевищує обсяг інформації, отриманий за допомогою інших приймачів випромінювання

Евристичність фотографії полягає у можливості здійснення різних наукових відкриттів, не передбачуваних до фотографування.

Під інтегральністю фотографії слід розуміти можливість накопичення фотографічного ефекту за рахунок збільшення часу експозиції

Наочність фотографії полягає у формуванні образу досліджуваного об’єкта або оточуючої ділянки Всесвіту.

Особливо слід відзначити, що, окрім фотографічної емульсії, жоден з існуючих приймачів випромінювання не володіє одночасно всіма перерахованими якостями.