
- •Передмова
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Елементи астрофотометрії
- •2. Око людини як оптична система і приймач випромінювання а ) Будова ока та його характеристики як оптичної системи
- •Б) Око як приймач випромінювання
- •3. Шкала зоряних величин
- •4. Окомірна оцінка блиску зірок
- •5. Візуальний астрофотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Фотографія в астрономічних дослідженнях
- •2. Фотографічний процес а) будова фотоматеріалів
- •Б) технологія виготовлення фотоматеріалів
- •В) механізм виникнення схованого фотографічного зображення
- •Г) хіміко-фотографічна обробка світлочутливих матеріалів
- •3. Елементи сенситометрії та структурометрії
- •4. Трубчастий фотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8 Література
- •9. Додатки
- •1. Принцип та методи фотографічної фотометрії
- •2. Зоряні величини та показник кольору
- •3. Методи абсолютної фотографічної фотометрії
- •4. Абсолютна фотометрія протяжних об'єктів
- •5. Відносні фотометричні вимірювання
- •6. Позафокальна фотометрія
- •7. Інтернаціональні фотометричні стандарти
- •8. Похибки у фотографічній фотометрії
- •7.4 Телескоп і його характеристики
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт та засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •6. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •5. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Призначення телескопа
- •2. Характеристики лінз і дзеркал
- •Якщо предмет нескінченно віддалений, то:
- •9.3. Телескоп як афокальна система.
- •4. Характеристики телескопа
- •5. Типи окулярів
- •6. Монтування телескопа
- •Додаток II
- •7.5 Дослідження оптики астрономічних об'єктивів методом гартмана
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8. Література
- •9. Додаток
- •1. Аберації оптичних систем
- •1.1 Причини та класифікація аберацій
- •1.2 Критерій Релея
- •1.3. Геометричні аберації
- •1.4. Хроматичні аберації
- •1.4.1 Дисперсія скла. Оптичні матеріали
- •1.4.2 Типи хроматичної аберації
- •2. Астрономічні об'єктиви
- •3. Метод Гартмана
- •4. Вимірювальний мікроскоп «Мир-12»
- •5. Приклад таблиць для оформлення результатів роботи.
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Завдання фотографічної астрометрії
- •2. Телескоп як камера
- •3. Будова та класифікація астрографів
- •4. Наведення телескопа за координатами
- •5. Фактори що визначають якість астронегатива
- •6. Правила оформлення астронегативів та запису спостережень
- •7. Ототожнення зірок фотознімка ділянки неба за допомогою зоряного атласу й каталогу
- •8. Вимірювання астрографічних знімків
- •Річна прецесія по схиленню (р )
- •7.7 Основи астроспектроскопії вивчення призмового спектрографа
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби дослідження
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Загальні характеристики спектральних приладів
- •2. Спектральні призми
- •3. Призмові спектрографи
- •4. Призмові спектрографи для ультрафіолетової ділянки спектра
- •5. Градуювальна та дисперсійна криві спектрографа
- •6. Оптичні спектри. Спектральний аналіз
- •6. Спектр і хімічний склад Сонця
- •Додаток II
- •Спектри Сонця та деяких хімічних елементів
7.7 Основи астроспектроскопії вивчення призмового спектрографа
1. Мета роботи
Вивчити будову спектральних приладів. Набути навичок роботи з призмовим спектрографом та проведення якісного спектрального аналізу.
2. Об'єкт і засоби дослідження
У роботі вивчається спектрограф ИСП-22.
Для визначення основних характеристик використовуються: фотохімічні реактиви, фотоматеріали, вимірювальний мікроскоп «МИР-12», джерело випромінювання (ртутно-кварцова лампа), спектр порівняння ртуті, каталог довжин хвиль спектра ртуті.
Для ототожнення ліній хімічних елементів у спектрі Сонця використовуються: таблиця довжин хвиль спектральних ліній деяких хімічних елементів, знімки ділянки спектра Сонця й спектри водню, гелію та натрію.
3. Робоче завдання
Від’юстувати спектрограф ИСП-22.
Сфотографувати спектр випромінювання ртуті.
Побудувати градуювальну та дисперсійну криві спектрографа.
Розрахувати довжину хвилі «невідомої» лінії у спектрі ртуті.
Побудувати градуювальну і дисперсійну криві двох спектрів водню.
Ототожнити лінії у спектрі Сонця за спектрами водню, гелію та натрію.
Визначити довжини хвиль спектральних ліній А, В, Е, d, e, H і K сонячного спектра за допомогою дисперсійної кривої.
Визначити хімічний склад атмосфери Сонця.
4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
Вивчити теоретичний матеріал і підготувати відповіді на контрольні запитання.
Ознайомитися з методичними вказівками щодо виконання робочого завдання.
Скласти план виконання робочого завдання.
Підготувати таблиці для запису результатів вимірювань та обчислень.
Підготувати олівець, лінійку, лекало та міліметровий папір.
5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
Вмикання джерела випромінювання здійснювати тільки за дозволом викладача або лаборанта.
Слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з джерелом ультрафіолетового випромінювання.
Протягом перших 10-15 хв. після вмикання ртутно-кварцової лампи її електричні параметри та світлові характеристики змінюються. Не можна тримати без потреби увімкненою лампу ПРК, але не слід і вимикати її на 3-5хв.
Юстування спектрографа контролює викладач.
Інформацію про час експозиції та особливості обробки використовуваних фотоматеріалів слід отримати у лаборанта або викладача.
Спектр порівняння ртуті містить відносне положення 50-ти інтенсивних ліній у фіолетовій та ультрафіолетовій ділянках спектра, а також їх відносну інтенсивність за 1000 - бальною шкалою. Для певних ліній у спектрі наведено довжини хвиль.
Обчислювати довжину хвилі невідомої лінії слід за трьома способами, отримані результати порівняти.
Для побудови градуювальної та дисперсійної кривих водню використовувати таблицю довжин хвиль спектральних ліній водню (Додаток II: таблиця 7.1, спектри водню).
Довжини хвиль ліній у спектрі Сонця, ототожнені за спектрами водню, гелію та натрію, визначати за таблицею (Додаток II).
Належність спектральних ліній певним хімічним елементам визначати за таблицею 7.1 (Додаток II).