
- •Передмова
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Елементи астрофотометрії
- •2. Око людини як оптична система і приймач випромінювання а ) Будова ока та його характеристики як оптичної системи
- •Б) Око як приймач випромінювання
- •3. Шкала зоряних величин
- •4. Окомірна оцінка блиску зірок
- •5. Візуальний астрофотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Фотографія в астрономічних дослідженнях
- •2. Фотографічний процес а) будова фотоматеріалів
- •Б) технологія виготовлення фотоматеріалів
- •В) механізм виникнення схованого фотографічного зображення
- •Г) хіміко-фотографічна обробка світлочутливих матеріалів
- •3. Елементи сенситометрії та структурометрії
- •4. Трубчастий фотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8 Література
- •9. Додатки
- •1. Принцип та методи фотографічної фотометрії
- •2. Зоряні величини та показник кольору
- •3. Методи абсолютної фотографічної фотометрії
- •4. Абсолютна фотометрія протяжних об'єктів
- •5. Відносні фотометричні вимірювання
- •6. Позафокальна фотометрія
- •7. Інтернаціональні фотометричні стандарти
- •8. Похибки у фотографічній фотометрії
- •7.4 Телескоп і його характеристики
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт та засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •6. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •5. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Призначення телескопа
- •2. Характеристики лінз і дзеркал
- •Якщо предмет нескінченно віддалений, то:
- •9.3. Телескоп як афокальна система.
- •4. Характеристики телескопа
- •5. Типи окулярів
- •6. Монтування телескопа
- •Додаток II
- •7.5 Дослідження оптики астрономічних об'єктивів методом гартмана
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8. Література
- •9. Додаток
- •1. Аберації оптичних систем
- •1.1 Причини та класифікація аберацій
- •1.2 Критерій Релея
- •1.3. Геометричні аберації
- •1.4. Хроматичні аберації
- •1.4.1 Дисперсія скла. Оптичні матеріали
- •1.4.2 Типи хроматичної аберації
- •2. Астрономічні об'єктиви
- •3. Метод Гартмана
- •4. Вимірювальний мікроскоп «Мир-12»
- •5. Приклад таблиць для оформлення результатів роботи.
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Завдання фотографічної астрометрії
- •2. Телескоп як камера
- •3. Будова та класифікація астрографів
- •4. Наведення телескопа за координатами
- •5. Фактори що визначають якість астронегатива
- •6. Правила оформлення астронегативів та запису спостережень
- •7. Ототожнення зірок фотознімка ділянки неба за допомогою зоряного атласу й каталогу
- •8. Вимірювання астрографічних знімків
- •Річна прецесія по схиленню (р )
- •7.7 Основи астроспектроскопії вивчення призмового спектрографа
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби дослідження
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Загальні характеристики спектральних приладів
- •2. Спектральні призми
- •3. Призмові спектрографи
- •4. Призмові спектрографи для ультрафіолетової ділянки спектра
- •5. Градуювальна та дисперсійна криві спектрографа
- •6. Оптичні спектри. Спектральний аналіз
- •6. Спектр і хімічний склад Сонця
- •Додаток II
- •Спектри Сонця та деяких хімічних елементів
5. Фактори що визначають якість астронегатива
Якість астронегатива, головним чином, визначається якістю об'єктива астрографа, який створює зображення небесних світил на фотопластинці. Природнім є прагнення до мінімальних спотворень в отримуваному зображенні. Сформулюємо основні вимоги до зображення зоряного неба на астронегативі:
а) зображення зірок повинні мати вигляд кружечків за формою та почорнінням;
б) поле зображення на пластинці має будуватися відповідно до законів центральної проекції з другої головної точки об'єктива.
Перераховані вимоги задовольняються лише частково, що зумовлено наступними чинниками:
а) похибками астрографа;
б) властивостями фотоматеріалів;
в) впливом зовнішніх факторів.
Похибки астрографа поділяють на похибки об'єктива та похибки монтування. Похибки, привнесені об'єктивом, спричиняються абераціями, які спотворюють отримуване зображення (рис. 2). Кружечок розсіювання, що будується об'єктивом, повинен за розміром бути меншим плями розсіяння в емульсії (0,02-0,03 мм), але більшим середнього кружечка, що утворюється внаслідок впливу атмосферних явищ.
Неправильне центрування об’єктива викликає асиметрію розподілу світла в кружечку зображення зорі, що перешкоджає точному визначенню положення зірки на пластинці. В наслідок неточності монтування та недоліків у роботі годинникового механізму на фотопластинці отримуються витягнуті зображення зірок.
Я
кість
і властивості фотоматеріалів ―
скла й емульсії ―
суттєво впливають на отримуваний
астронегатив. Для досягнення першокласності
знімків скло має бути досить жорстким
і плоским (враховуючи високу точність
вимірювань
0,001 мм). Зрозуміло, що скло може по-різному
викривлятися в касеті та вимірювальному
пристрої, тому його товщина повинна
бути не менша ніж 2 мм.
Емульсію слід підбирати з малими зернами,
щоб зображення зорі було утворене
значною кількістю мікрокристалів.
Спектральну чутливість фотоемульсії
теж необхідно узгоджувати з хроматичною
кривою об'єктива.
а в |
|
До зовнішніх факторів відносять явища, зумовлені атмосферною турбулентністю, що розмивають зображення (рис. 3). Значний вплив має диференціальна рефракція, яка змінює відстані між зірками внаслідок залежності величини рефракції від положення об'єкта відносно зеніту. Оскільки існує залежність коефіцієнта рефракції від довжини хвилі, то виникає явище атмосферної дисперсії ― розкладання зображення зорі в спектр і зміщення один відносно одного центра почорніння зірок різних спектральних класів.
Унаслідок взаємного впливу перерахованих факторів виникає найбільш значна похибка фотографічного методу: зрівняння блиску, або яскравості, зумовлене зміщенням зображення яскравих зірок відносно слабких.
6. Правила оформлення астронегативів та запису спостережень
Спостерігач зобов’язаний уважно та охайно заповнювати журнал спостережень. На початку кожного спостереження в журналі обов'язково фіксують рік, місяць і дату спостережень (опівночі дата змінюється!). Безпосередні результати спостережень, момент спостережень за годинником, відліки кругів телескопа, термометра і таке інше негайно записують до журналу.
Необхідно фіксувати тільки ті числа, які спостерігач безпосередньо бачить на шкалі інструмента, не виконуючи ніяких (навіть найелементарніших) арифметичних дій. Записи вносяться простим олівцем. На випадок помилки або описки не дозволяється витирати чи виправляти запис, необхідно закреслити написане таким чином, щоб було зрозуміло, що саме закреслено, і поряд чи зверху зробити правильний запис.
Журнал необхідно заповнювати так, щоб інший спостерігач зміг упевнено розібратися в записах. При фотографуванні в журналі спостережень фіксується час початку й тривалість експозиції, сорт і розмір пластинок (плівки), умови спостереження і гідування. На негативі чорнилом по емульсії наносять наступні данні:
порядковий номер;
назва ділянки неба (сузір'я);
сорт фотоемульсії;
час і дата фотографування;
тривалість експозиції.
Одержані негативи потрібно зберігати, навіть якщо вони і не дуже якісні. Зберігати негативи можна в коробці з-під використаних пластинок, вкладаючи негативи точно так, як вони лежали в коробці до експонування, тобто в чорному папері попарно, із прокладкою по краях. В одній коробці повинні бути негативи лише однієї ділянки неба. Коробки з негативами зберігаються у вертикальному положенні (на ребрі) у сухому приміщенні, найкраще в спеціальній шафі.