- •Передмова
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Елементи астрофотометрії
- •2. Око людини як оптична система і приймач випромінювання а ) Будова ока та його характеристики як оптичної системи
- •Б) Око як приймач випромінювання
- •3. Шкала зоряних величин
- •4. Окомірна оцінка блиску зірок
- •5. Візуальний астрофотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додатки
- •1. Фотографія в астрономічних дослідженнях
- •2. Фотографічний процес а) будова фотоматеріалів
- •Б) технологія виготовлення фотоматеріалів
- •В) механізм виникнення схованого фотографічного зображення
- •Г) хіміко-фотографічна обробка світлочутливих матеріалів
- •3. Елементи сенситометрії та структурометрії
- •4. Трубчастий фотометр
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8 Література
- •9. Додатки
- •1. Принцип та методи фотографічної фотометрії
- •2. Зоряні величини та показник кольору
- •3. Методи абсолютної фотографічної фотометрії
- •4. Абсолютна фотометрія протяжних об'єктів
- •5. Відносні фотометричні вимірювання
- •6. Позафокальна фотометрія
- •7. Інтернаціональні фотометричні стандарти
- •8. Похибки у фотографічній фотометрії
- •7.4 Телескоп і його характеристики
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт та засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •6. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •5. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Призначення телескопа
- •2. Характеристики лінз і дзеркал
- •Якщо предмет нескінченно віддалений, то:
- •9.3. Телескоп як афокальна система.
- •4. Характеристики телескопа
- •5. Типи окулярів
- •6. Монтування телескопа
- •Додаток II
- •7.5 Дослідження оптики астрономічних об'єктивів методом гартмана
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби досліджень
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •Звіт про лабораторну роботу має містити:
- •8. Література
- •9. Додаток
- •1. Аберації оптичних систем
- •1.1 Причини та класифікація аберацій
- •1.2 Критерій Релея
- •1.3. Геометричні аберації
- •1.4. Хроматичні аберації
- •1.4.1 Дисперсія скла. Оптичні матеріали
- •1.4.2 Типи хроматичної аберації
- •2. Астрономічні об'єктиви
- •3. Метод Гартмана
- •4. Вимірювальний мікроскоп «Мир-12»
- •5. Приклад таблиць для оформлення результатів роботи.
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Завдання фотографічної астрометрії
- •2. Телескоп як камера
- •3. Будова та класифікація астрографів
- •4. Наведення телескопа за координатами
- •5. Фактори що визначають якість астронегатива
- •6. Правила оформлення астронегативів та запису спостережень
- •7. Ототожнення зірок фотознімка ділянки неба за допомогою зоряного атласу й каталогу
- •8. Вимірювання астрографічних знімків
- •Річна прецесія по схиленню (р )
- •7.7 Основи астроспектроскопії вивчення призмового спектрографа
- •1. Мета роботи
- •2. Об'єкт і засоби дослідження
- •3. Робоче завдання
- •4. Програма підготовки до виконання робочого завдання
- •5. Методичні вказівки щодо виконання робочого завдання
- •6. Контрольні запитання
- •8. Література
- •9. Додаток I
- •1. Загальні характеристики спектральних приладів
- •2. Спектральні призми
- •3. Призмові спектрографи
- •4. Призмові спектрографи для ультрафіолетової ділянки спектра
- •5. Градуювальна та дисперсійна криві спектрографа
- •6. Оптичні спектри. Спектральний аналіз
- •6. Спектр і хімічний склад Сонця
- •Додаток II
- •Спектри Сонця та деяких хімічних елементів
6. Контрольні запитання
1. Завдання фотографічної астрометрії.
2. Характеристики телескопа як камери. Класифікація астрографів.
3. Будова та функціонування астрографа. Наведення за координатами.
4. Правила оформлення астронегативів та запис результатів спостережень.
5. Ототожнення астронегативів із зоряними картами, вимірювання.
7. Зміст звіту
Звіт про лабораторну роботу має містити:
1. Протокол лабораторної роботи.
2. Конспективні відповіді на контрольні запитання.
3. План виконання робочого завдання.
4. Отримані фотознімки.
5. Результати вимірювань та обчислень.
6. Висновки.
8. Література
Мартынов Д.Я. Курс практической астрофізики. — М.: Наука, 1977.-544 с.
Курс астрофизики и звездной астрономии. Т.1 Под ред. акад. А.А. Михайлова,—М.: Наука, 1973. – 592 с.
Астрономічний календар 2002. Головна астрономічна обсерваторія НАН України.—Київ, 2001. — 252 с.
Общая астрометрия. В.В. Подобед, В.В. Нестеров. —М.: Наука, 1975.- 552 с.
Климишин І.А. Астрономія. Львів:Світ, 1993. – 384 с.
Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии: Учебное пособие / Под ред. В.В. Иванова. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — 544с.
9. Додаток I
1. Завдання фотографічної астрометрії
На початку використання в астрономії фотографічних методів, вони мали загальну назву астрофотографія. Згодом виникла потреба поділу галузь використання фотографічних методів в астрофізиці та астрометрії. В наш час під астрофотографією розуміють використання фотографічного методу для розв'язання астрометричних завдань, тобто фотографічну астрометрію (грець. astron — зоря, metron—міра).
Головними завданнями фотографічної астрометрії є визначення:
небесних координат світил;
власного руху зірок;
руху у подвійних та кратних зоряних системах;
зоряних паралаксів;
ефекту Ейнштейна під час повного сонячного затемнення;
астрономічних сталих;
спостереження штучних супутників Землі і космічних апаратів;
вивчення поверхні Місяця і його руху.
Один лише перелік завдань, що розв'язується методами фотографічної астрометрії, чітко вказує на її важливість для зоряної астрономії, астрофізики та небесної механіки. Наприклад, визначення власного руху зірок дає змогу вивчати кінематичні та динамічні характеристики Галактики. За подібністю власного руху компонентів візуально подвійних зірок можна знайти фізично пов'язані зоряні пари. Тригонометричні паралакси є основою для визначення відстаней у Всесвіті астрофізичними методами. Визначення точних координат великих і малих планет, комет, штучних супутників та інших тіл Сонячної системи допомагає вивчати гравітаційні поля, уточнювати елементи орбіт і таке інше.
Використання фотоемульсії, чутливої до червоних та інфрачервоних променів, дозволяє розширити вивчення планет, зірок та туманностей, відкривати нові небесні об'єкти у зв’язку із суттєво меншим міжзоряним поглинанням. В Кримській астрофізичній обсерваторії Г.А. Шайн і В.Ф. Газе отримали знімки деяких газових туманностей у вузькій ділянці спектра поблизу водневої лінії Н2, що дозволило виявити тонку структуру туманностей та відкрити нові туманності, не фіксовані звичайною фотоемульсією.