Інструкції Непрямий масаж серця
Проводять на місці події негайно після встановлення діагнозу клінічної смерті (мал. 1).
1. Реаніматор розташовується збоку від потерпілого, визначає мечоподібне груднинне зчленування і точку, в якій буде проводитись стискання груднини. Найпростіший розрахунок визначення місця масажу: на 2 поперечних пальці вище мечоподібного груднинного зчленування (мал. 2).
а б
Мал.1. Проведення штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця:
а — одним реаніматором; б — двома реаніматорами
У цій частині груднини розміщуються руки реаніматора так, щоб долоня однієї руки притискала зверху долоню іншої, що лежить безпосередньо на груднині.
Пальці рук трохи підняті над поверхнею груднини і розташовуються паралельно ребрам.
Руки в ліктях не згинати (мал. 3).
Мал. 2. Місце натискання Мал. 3. Техніка проведення
долоні при здійсненні непрямого непрямого масажу серця:
масажу серця руки випрямлені в ліктьових
суглобах
Прикладаючи зусилля всього тіла, притиснути груднину до хребта на 4—5 см у дорослих, на З—4 см — у дітей і на 2— З см — у немовлят.
Зафіксувати груднину у такому положенні на 0,5 с
Швидко відпустити і знову затримати руки на 0,5 с, не знімаючи їх з груднини.
Стискати груднину потрібно з такою силою, щоб викликати штучну пульсову хвилю на сонній та периферійних артеріях.
Техніка проведення штучної вентиляції легень методом "з рота в рот"
Покласти потерпілого на спину па тверду поверхню (мал .4).
Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів:
а) підвести долоню однієї з рук під потилицю потерпілого та припідняти голову;
б) іншою долонею, що покладена на лоб, посилити закидання голови потерпілого до переміщення підборіддя чітко догори;
в) якщо застосування перших двох прийомів не забезпечить поновлення прохідності верхніх дихальних шляхів, 2—5 пальці обох рук розмістити позаду кутів нижньої щелепи, перші пальці — на підборіддя на рівні кутів рота, голову потерпілого злегка за кинути, нижню щелепу висунути вперед, першими пальцями розкриваючи рота (мал.6).
3. Одним або двома пальцями, обгорнутими у носову хустин ку, очистити ротову порожнину і глотку потерпілого від слизу і сторонніх тіл, повернувши його голову вбік (мал. 5).
Мал. 4. Підготовка дихальних шляхів для штучної вентиляції легень
Першим та другим пальцями руки, спираючись на лоб потерпілого, закрити його ніс, зробивши попередньо глибокий вдих, щільно притиснути губи до рота потерілого та зробити форсований видих (мал. 7).
Спостерігати за підняттям грудної клітки потерпілого.
Мал. 5. Очищення ротової порожнини
Під час пасивного видиху випрямити та зробити наступний вдих, підтримуючи голову потерпілого у попередньому положенні.
ШВЛ проводять з частотою 12 за 1 хв.
Співвідношення тривалості вдування-видиху до тривалості пасивного видиху має становити 1:2.
На початку ШВЛ зробити 3—4 енергійних вдування-видихи, що швидко чергуються один за одним, дещо обмежуючи тривалість фази видиху для кращого розправлення легень.
10.Контролювати ефективність ШВЛ за:
а) синхронним із вдуванням розширенням грудної клітки;
б) прослуховуванням та відчуттям руху повітряного струму при видиху.
Мал. 6. Відновлення прохідності Мал. 7. Проведення штучної
дихальних шляхів: нижня вентиляції легень методом
щелепа висунута вперед і "з рота в рот"
вгору