Тема 4. Економіка країн, що розвиваються
Проблемні питання:
В чому полягають принципові відмінності між групами країн, що розвиваються?
Чи можна визначити загальні особливості розвитку країн, що розвиваються? Назвіть соціально-економічні та політичні ознаки країн, що розвиваються.
Якою є структура економіки та структура експорту країн, що розвиваються?
Чому країни, що розвиваються, називають країнами «третього світу»? Які основні економічні проблеми постають перед країнами, що розвиваються?
Визначте принципові риси економіки багатих країн-експортерів нафти.
Якими є провідні галузі національного господарства «багатих островів»?
Охарактеризуйте місце Африканських країн в системі світо господарських зв’язків.
Які причини заважають економічному розвитку африканського континенту?
Визначте чинники подолання економічної відсталості в країнах Тропічної та Екваторіальної Африки.
Чим зумовлене економічне зростання країн Африки на південь від Сахари у 1-му десятиріччі ХХІ ст.?
В чому полягають особливості економічного розвитку країн Західної Азії?
Висвітліть основні проблеми економічного розвитку найбідніших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Чому виявилися невдалими економічні реформи в найменш розвинених країнах СНД?
Охарактеризуйте трансформаційні процеси в національних економіках країн, що розвиваються.
Які уроки випливають з досвіду розвитку країн «третього світу» для економіки України?
Теми доповідей:
Досвід економічного розвитку і структурних реформ в Об’єднаних Арабських Еміратах і Кувейті.
Основні риси «ісламської економіки» Ірану.
Парадокси економічного розвитку Індії.
Демографічна проблема в країнах, що розвиваються.
Шляхи подолання економічної залежності країн, що розвиваються, від розвинених країн.
5 Практичні завдання
Практичне завдання №1. Класифікація країн світу за регіонами і доходами
Питання для попереднього вивчення:
1. Традиційні й альтернативні критерії і показники класифікації країн по рівню розвитку.
2. Існуючі підходи до угрупування країн. Класифікація країн світу міжнародними економічними організаціями.
3. Соціально-економічна характеристика груп і підгруп країн світу.
Вихідні дані: таблиця 1.1 «Класифікація країн світу за регіонами», таблиця 1.2 «Класифікація країн світу за доходом на душу населення», контурні карти.
Завдання:
1. Дати визначення поняття «Валовий національний дохід» (ВНД) країни, розкрити методику розрахунку даного показника.
2. Визначити склад держав по кожному регіону світу, нанести межі регіонів на контурну карту.
3. Визначити в кожному регіоні:
а) країни з низьким рівнем доходів (НД);
б) країни з рівнем доходів нижче середнього (ДНС);
в) країни з рівнем доходів вище середнього (ДВС);
г) країни з високим рівнем доходів (ВД).
4. На контурній карті позначити (заштрихувати або виділити кольором) кожну групу країн.
5. Визначити питому вагу кожної групи країн по кожному регіону.
6. Підготувати письмовий аналіз отриманих даних по кожній групі, в т.ч. дати характеристику кожному регіону, вказавши чинники (не менше п'яти аргументованих позицій), що пояснюють отримані результати.
Практичне завдання №2. Зіставлення країн світу за основними макроекономічними показниками
Питання для попереднього вивчення:
1. Основні макроекономічні показники економічного розвитку країни.
2. Економічний зміст та особливості розрахунку показника та ВВП (валового внутрішнього продукту).
3. Економічний зміст та особливості розрахунку показника ВВП на душу населення.
Вихідні дані: таблиця 2 «Чисельність населення і ВВП окремих країн і груп країн світу».
Завдання:
Використовуючи за зразок таблицю 2, зібрати відповідні дані та розрахувати (результати розрахунків оформити в таблицю):
1. Частку країн і груп країн в світових показниках чисельності населення і валового внутрішнього продукту за роками.
2. Зміну чисельності населення в абсолютному (у млн. осіб) і у відносному виразі (ланцюгові темпи зростання) за аналізований період.
3. Абсолютні прирости і темпи зростання ВВП (ланцюгові темпи зростання) в абсолютному обсязі та на душу населення) за аналізований період.
4. Співвідношення показників ВВП на душу населення для США й Китаю, США й Росії, Індії й Китаю.
5. Результати по відносній зміні показників представити графічно (стовпчикова діаграма).
6. Зробити письмові висновки, відповідаючи на наступні питання:
- які з країн, що підлягають вивченню, є лідерами по темпах зростання населення, ВВП, по абсолютному рівню ВВП на душу населення; як можна пояснити динаміку показників;
- як змінюється співвідношення показника ВВП на душу населення між цими країнами.
Практичне завдання №3. Аналіз рівня та якості життя окремих зарубіжних країн
Питання для попереднього вивчення:
1. Основні інтегральні макроекономічні показники, що характеризують рівень та якість життя в країні.
2. Економічний зміст та особливості розрахунку індексу розвитку людського потенціалу – ІРЛП (Human Development Index – HDI) країни.
3. Економічний зміст та особливості розрахунку індексу рівня освіти в країні.
4. Економічний зміст та особливості розрахунку індексу рівня життя (індекс доходу) в країні.
Вихідні дані: таблиця 3 «Показники рівня та якості життя в окремих зарубіжних країнах».
Завдання:
Використовуючи за зразок таблицю 3, зібрати відповідні дані та розрахувати (результати розрахунків оформити в таблицю):
1. Індекс очікуваної тривалості життя для кожної країни, враховуючи, що максимальна тривалість життя в світі становить в середньому 83,4 роки, а мінімальна – 20 років [27, с. 168]. Розрахунок проводити за формулою:
,
(4.1)
де – LEI (Life Expectancy Index) – індекс очікуваної тривалості життя;
LE (Life Expectancy at birth) – очікувана тривалість життя, років;
83,4 та 20 – відповідно максимальна та мінімальна тривалість житті в світі, років.
2. Індекс освіти для кожної країни, враховуючи, що він є середньою величиною від індексу середньої тривалості навчання та індексу очікуваної тривалості навчання населення, яке ще отримує освіту. Розрахунок проводити за формулами [27, с. 168]:
;
(4.2)
;
(4.3)
,
(4.4)
де EI – індекс освіти;
MYSI – індекс середньої тривалості навчання;
EYSI – індекс очікуваної тривалості навчання;
MYS – середня тривалість навчання населення, роки;
EYS – очікувана тривалість навчання населення, яке ще отримує освіту, роки.
В формулах (4.2) – (4.4) нулі та числа, наведені в знаменниках, являють собою відповідно мінімальні та максимальні значення відповідних показників серед усіх країн світу, що підлягали дослідженню.
3. Індекс доходу для кожної країни на основі показника валового національного доходу на душу населення. Розрахунок проводити за формулою:
,
(4.5)
де II (Income Index) – індекс доходу;
GNI(РРР)pc (Gross national income at purchasing power parity per capita) – валовий національний дохід по паритету купівельної спроможності на душу населення, міжнар. дол.;
3. Індекс розвитку людського потенціалу для кожної країни як середню геометричну від вище розрахованих індексів та індексу рівня освіти. Розрахунок проводити за формулою:
,
(4.6)
де HDI (Human Development Index) – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП);
EI (Education Index) – індекс рівня освіти.
4. Побудувати діаграму рейтингу країн за індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Визначити країни з [27, с. 130]:
- дуже високим рівнем розвитку людського потенціалу (HDI ≥ 0,889);
- високим рівнем розвитку людського потенціалу (0,741 ≤ HDI <
< 0,888);
- середнім рівнем розвитку людського потенціалу (0,630 ≤ HDI < < 0,740);
- низьким рівнем розвитку людського потенціалу (HDI < 0,629).
5. За результатами розрахунків зробіть письмові висновки.
Практичне завдання №4. Макроекономічний аналіз соціально-економічного розвитку країн світу
Питання для попереднього вивчення:
1. Які вам відомі найбільш важливі і змістовні макроекономічні показники, що використовуються для аналізу функціонування економіки країни?
2. Яку інформацію несе в собі галузевий аналіз валового внутрішнього продукту (ВВП)?
3. Якими методами можна розрахувати ВВП? Які основні елементи ВВП по витратах (елементи сукупного попиту)?
Вихідні дані: таблиця 4 «Економічна діяльність країн світу», таблиця 1.1 «Класифікація країн світу за регіонами», таблиця 1.2 «Класифікація країн світу за доходом на душу населення».
Завдання:
Використовуючи за зразок таблицю 4, зібрати відповідні дані по показниках соціально-економічного розвитку країн.
1. На основі даних середньорічного приросту ВВП країн за період (таблиця 4) та їх розподілу по регіонах (таблиця 1.1) визначити регіональний перелік країн в порядку убування приросту ВВП.
2. Визначити основні ознаки економічного зростання і економічного розвитку. Чи розрізняються ці процеси? Які ознаки дозволяють віднести країну до групи постіндустріального розвитку?
3. На основі даних таблиць визначити: країни з високим рівнем сфери послуг (за доданою вартістю від ВВП), з середнім і низьким рівнями. Підготувати аналіз-коментар отриманих результатів, що пояснює причини ситуації, що складається, по окремих регіонах з наведенням прикладів по конкретних країнах. Шкала розподілу країн за рівнем розвитку сфери послуг:
- 65 і вище – високий рівень;
- з 31 до 64 – середній рівень;
- до 30 – низький рівень.
4. За даними таблиці 4 визначити:
1) країни, де динаміка продуктивності сільського господарства позитивна (за доданою вартістю на одного працівника, в дол. 2000 р.);
2) країни, де динаміка продуктивності сільського господарства негативна.
Підготувати аналіз-коментар отриманих результатів, відповідаючи на питання:
- наскільки сильно продуктивність праці в сільському господарстві відрізняється в різних країнах?
- як можна класифікувати країни за приведеним показником?
- як ця класифікація співвідноситься з іншими відомими вам класифікаціями країн в світовій економіці?
5. За даними таблиці 4 обчислити тісноту зв'язку показника продуктивності праці в сільському господарстві з рівнем споживання домогосподарств. Зробіть висновки.
6. За даними таблиці 4 визначити і проаналізувати структуру ВВП, розрахованого по витратах за звітний рік. Здійснити розподіл країн по регіонах по наступній схемі:
- країни з високими витратами домогосподарств на кінцеве споживання (в % від ВВП) в порядку зменшення;
- країни з високими витратами урядів на кінцеве споживання (в % від ВВП) в порядку зменшення;
- країни з високим валовим накопиченням капіталу (в % від ВВП) в порядку зменшення.
Підготувати аналіз-коментар отриманих результатів, відповідаючи на питання:
- які елементи домінують в структурі ВВП?
- як можна інтерпретувати максимальні значення тих або інших елементів ВВП по витратах в країнах, що підлягали аналізу?
7. Зробити комплексні висновки.
Практичне завдання №5. Аналіз прямих іноземних інвестицій за країнами світу та регіонами
Питання для попереднього вивчення:
1. Основи теорії міжнародної міграції капіталу.
2. Економічних ефект міжнародної міграції капіталу.
3. Вплив міжнародної міграції капіталу на розвиток нових індустріальних країн.
Вихідні дані: таблиця 5 «Накопичені прямі іноземні інвестиції (foreign direct investment stock) з розбивкою на регіони та окремі країни», таблиця 4 «Економічна діяльність країн світу».
Завдання:
Використовуючи за зразок таблицю 5, зібрати відповідні дані по показниках інвестування до зарубіжних країн.
1. Розрахувати темпи приросту накопичених прямих іноземних інвестицій (як ввезених, так і вивезених за кордон) за країнами та регіонами. Виявити країни з випереджуючими темпами приросту накопичених прямих іноземних інвестицій і встановити причини такого випередження.
2. Визначити частку (в процентному відношенні) країн і регіонів в загальному (по світу) показнику накопичених одержаних прямих іноземних інвестицій та інвестицій за кордон за кожний рік періоду. Визначити динаміку розрахованих часток (в абсолютному виразі) і встановити, що вплинуло на виявлену динаміку.
3. Розрахувати по окремим країнам і регіонам за останній рік аналізованого періоду величину накопичених одержаних прямих іноземних інвестицій в процентах до ВВП. В яких країнах розраховані показники максимальні (мінімальні)? Про що це може свідчити?
4. Розрахувати по окремим країнам і регіонам за останній рік аналізованого періоду величину накопичених прямих іноземних інвестицій за кордон в процентах до ВВП. Які країни є лідерами за відпливом інвестицій в абсолютному виразі та в процентах до ВВП?
5. Визначити сальдо одержаних прямих іноземних інвестицій та прямих іноземних інвестицій за кордон в останньому році періоду. Яку інформацію містить цей показник? В яких країнах відплив інвестицій переважає їх надходження?
6. Розрахувати по окремим зарубіжним країнам і регіонам величину накопиченого ввезеного/вивезеного за кордон капіталу на душу населення в останньому році періоду.
7. Дати аналіз-коментар з урахуванням специфіки регіонального розвитку, спеціалізації і стратегії розвитку країн, змін світової кон’юнктури в аналізованому періоді. Якою є роль іноземних інвестицій для кожної країни?
Практичне завдання №6. Аналіз позицій країн, що розвиваються, в світовій торгівлі
Питання для попереднього вивчення:
1. Теорії світової торгівлі.
2. Основні напрями торгової політики країн, що розвиваються.
3. Вигоди для країн, що розвиваються, від участі в зовнішній торгівлі та від вступу до СОТ.
4. Дохийський раунд переговорів країн-членів СОТ.
Вихідні дані: таблиця 6.1 «Товарний експорт окремих країн і груп країн світу», таблиця 6.2 «Структура зовнішньої торгівлі країн світу».
Завдання:
Використовуючи за зразок таблиці 6.1 та 6.2, зібрати відповідні дані по показниках зовнішньої торгівлі країн.
1. На основі аналізу зміни середніх показників по основних групах країн (таблиці 6.1-6.2) визначити: чи спостерігається зближення (конвергенція) країн, що розвиваються і розвинених, за абсолютними показниками експорту, показниками експорту високих технологій і експорту промислової продукції за аналізований період?
2. Визначити регіони, для яких висока частка експорту сировини і сільськогосподарських товарів (більше 50%) з відокремленням країн, що відрізняються найбільш високими значеннями. Як ви оціните позиції країн, орієнтованих на експорт сільгосппродукції, враховуючи, що індекс цін на сільськогосподарські товари в реальному вимірюванні починаючи з 2009 р. має тенденцію до підвищення?
4. Який зміст має вираз «прокляття природних ресурсів» для країн, що розвиваються?
5. Як ви оціните зміну умов торгівлі для розвинених країн, країн ОПЕК, нових індустріальних країн Латинської Америки і Південно-східної Азії, країн ЦВЕ і СНД, найбідніших країн? Визначите чинники, що впливають на умови торгівлі.
6. За якими показниками можна судити про залежність країн від світового ринку і ступень залучення країни до світової торгівлі. Чи розрізняється набір показників? Підтвердите реальними прикладами з використанням табличного матеріалу.
7. Проаналізуйте експортну/імпортну квоту по групах країн, а також окремо по розвиненим країнам, малим країнам Європи, країнам ОПЕК, новим індустріальним країнам Латинської Америки та Південно-східної Азії, країнам ЦВЄ, СНД, найбіднішим країнам. Оцініть зміну експортної/імпортної квоти за аналізований період. Як пояснити істотні відмінності по групах країн по показнику експортної квоти?
8. Зробити комплексні висновки.