3. Структура студентського сленгу
Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище, можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).
Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:
– у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами.
У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай (скрайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).
– Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.
Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;
– у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).
Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін. [13, c.64]
Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціяльні молодіжні жаргони.
Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.
Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо. Також у сленговому мовленні студентів трапляються слова, що відображають студентські буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити) [6, c.38].
Твірними основами для одиниць молодіжного сленгу виступає лексика різних підсистем мови: літературна, діалектна, лайлива, іншомовна, жаргонна тощо. Вахітов С.В. виділяє шість типів функціонуючих у сучасному сленгу одиниць: 1) утворені від слів літературної мови в результаті полісемії; 2) утворені від лексичних одиниць літературної мови за допомогою афіксів, усіченням основи, складноскороченим способом і контамінацією слів; 3) запозичені з лексичного складу нелітературних форм рідної мови (просторічні, діалектні, лайливі); 4) запозичені з інших мов й уживані з різним ступенем засвоєння, 5) утворені від сленгових слів і ті, які отримали нове категоріальне значення (частиномовне або лексико-граматичне), 6) утворені від сленгових слів і ті, які набули нового модифікованого значення, здебільшого – словотворчі варіанти [5, с.67]. Спосіб усічення основи у молодіжному сленгу співвіднесений з 2), 5) і 6) типом сленгових одиниць.
Усічення основи слова є продуктивним способом творення молодіжного сленгу. Можливо, зручність вимови, економія мовних засобів і значеннєва ємність є причинами популярності цього способу. Закон економії мовних зусиль – універсальна закономірність усної мови, яка посилюється у жаргоновживанні, усічена форма слова заощаджує час і дозволяє (іноді на шкоду ясності) передати більше інформації. Зібрані у м. Херсоні скорочені сленгові лексеми – це виключно іменники, адже іменники у молодіжній субмові посідають основне місце, іншим частинам мови відводиться досить скромне місце, що властиво не лише українському молодіжному сленгу [3, с.127].
Дослідник лексики англійської і російської мов В. Хомяков вважає просторіччя особливою наддіялектною формою розмовного мовлення і відзначає строкатість його структури, яка, на його думку, складніша від лексико-семантичної системи літературної мови. Учений поділяє нестандартну лексику, яка протистоїть стандартній, на два основні типи – стилістично знижену і соціяльно детерміновану, причому остання, на його думку, має вужчий узус, ніж стилістично знижена. У межах стилістично-зниженого, або експресивного, просторіччя В. Хомяков виділяє такі складові елементи: «низькі» колоквіялізми, сленгізми, вульгаризми, в межах соціяльно-професійного просторіччя – жаргонізми й арготизми.
Отже, як бачимо, сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.