Дисципліна «Економіка підприємства»

1. Предметом навчальної дисципліни «Економіка підприємства» є:

– підприємство як первинна ланка економічної системи;

– економічні відносини на рівні підприємства;

– ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів за найменших затрат;

– нормативно-правові акти, що регулюють ефективність виробництва.

2. Об’єктом вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» є:

– економічні відносини з приводу виробництва продукції;

– ефективність виробничої діяльності;

– діяльність підприємства як первинної ланки економічної системи;

– фінансова діяльність підприємства.

3. Підприємництво – це:

– самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку;

–економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що виробляє продукцію;

– операційна, фінансова та інвестиційна діяльність виробничих підрозділів, які розташовані на спільній території;

– діяльність з перепродажу виробленої іншими продукції.

4. Економічні загрози для підприємства за джерелом виникнення є:

– тривалі та короткочасні;

– внутрішні та зовнішні;

– політичні та економічні;

– локальні та соціальні.

5. Визначення, яке найбільш точно характеризує сутність підприємства:

–систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку;

– організаційно виокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виробляє продукцію (виконує роботи або надає послуги);

– сукупність виробничих підрозділів, які розташовані на спільній території;

– організація, яка має власні основні фонди.

6. До головних класифікаційних ознак видів підприємств відносять:

– мету і характер діяльності;

– спосіб утворення та національну приналежність капіталу;

– форму власності та форму господарювання;

– усі відповіді правильні.

7. Законодавчий акт, яким переважно регулюється господарська діяльність підприємств в Україні:

– Закон України «Про підприємства в Україні»;

– Господарський кодекс України;

– Кримінальний кодекс України;

– Закон України «Про підприємництво».

8. Залежно від форми власності в Україні виділяють такі види підприємств:

– приватні та державні;

– приватні, колективні, комунальні, державні, підприємства, засновані на змішаній власності;

– приватні, державні, кооперативні, комунальні;

– приватні, акціонерні, державні, спільні.

9. До суб’єктів великого підприємництва в Україні відносять таких юридичних осіб:

– у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро;

– у яких кількість працівників понад 500 осіб, валовий дохід від реалізації продукції перевищує 100 млн грн за рік;

– у яких кількість працівників понад 200 осіб;

– у яких прибутокза звітний період (календарний рік) перевищує 10 млн грн за рік.

10. Найбільш повний перелік функцій управління – це:

– прийняття рішень та передання розпоряджень;

– планування та контроль;

– розрахунок економічного ефекту, аналіз господарської діяльності, підготовка бізнес-планів та їх реалізація;

– організація, планування, координація, контроль, мотивація.

11. Планування діяльності підприємства – це:

– аналіз недоліків діяльності підприємства порівняно з іншими підприємствами цієї самої галузі;

– процес визначення цілей підприємства та найефективніших способів їх досягнення;

– розрахунок майбутньої прибутковості виробництва;

– порівняння основних показників його розвитку у звітному і базисному періодах.

12. Прогнозування діяльності підприємства передбачає:

– вирішення ключових цілей підприємства;

– проектування моделі зовнішнього середовища підприємства;

– адаптацію до мінливих умов середовища;

– ймовірне оцінювання майбутнього стану підприємства та його середовища.

13. Принцип планування, який характеризує охоплення всіх сфер діяльності підприємства, усіх тенденцій,змін і зворотних зв'язків у ньому – це:

–принцип системності;

– принцип цільової спрямованості;

– принцип безперервності;

– принцип оптимальності використання ресурсів.

13. Визначають спеціалізацію підприємства за:

– структурою витрат;

– структурою основних виробничих фондів;

– структурою товарної продукції;

– номенклатурою виробів підприємства.

13. Виробничий напрям підприємства – це:

– якісна характеристика спеціалізації, яка визначається за допомогою словесної формули;

– переважний розвиток однієї чи декількох галузей;

– структура виторгу від реалізації продукції;

– питома вага окремого виду продукції у загальному виторгу від реалізації.

13. Тип відтворення підприємства, який не існує:

– звужений;

– нульовий;

– простий;

– розширений.

13. Визначте показники, за якими оцінюють розмір підприємства:

– середньорічна чисельність працівників та розмір річного прибутку;

– середньорічна вартість активів підприємства та розмір річного доходу (виторгу) від реалізації продукції;

– річний розмір доходу (виторгу) від реалізації продукції та середньорічна чисельність працівників;

– розмір статутного капіталу.

13. До показників рівня інтенсифікації відносять:

– вихід валової продукції, валового доходу, чистого прибутку з розрахунку на одиницю виробничих ресурсів;

– отримання валової продукції на одного середньорічного працівника;

– середньорічну вартість необоротних та оборотних активів, розмір поточних (операційних) витрат та розмір енергопотужностей з розрахунку на одиницю виробничих ресурсів (земельних, трудових, матеріальних та фінансових);

– отримання чистого прибутку на одного середньорічного працівника.