Для другої ділянки

w=3,14·10^-4 м², /d=0,0025, L/d=10000, x=20:

Q, м3/с	V, м/с	Re	режим плину	Re|d	область гідр.опор.	l	lL/d+x	V2/2g, м	hпот, м
1·10-3	3,18	62900	турб.	1567	перех.	0,027	290,8	0,517	150,3
0,5·10-3	1,578	28860	-.-	7215	-.-	0,029	310,3	0,128	39,8
0,1·10-3	0,318	6290	-.-	157	-.-	0,038	400	0,051	2,06
0,2·10-3	0,637	12612	-.-	3153	-.-	0,032	347	0,002	7,165

На графіку будуємо залежність h₂=f(Q₂)

Для третьої ділянки

w=7,06·10^-4 м², /d=0,00167, L/d=10000, x=166:

Q, м3/с	V, м/с	Re	режим плину	Re|d	область гід.опор.	l	lL/d+x	V2/2g, м	hпот, м
1·10-3	1,396	41484	турб.	69,2	перех.	0,0264	104,4	0,099	10,37
2·10-3	2,793	82969	-.-	138,5	-.-	0,0245	104	0,397	41,32
0,5·10-3	0,698	20733	-.-	34,6	-.-	0,0292	104,8	0,0248	2,60

На графіку будуємо залежність h₃=f(Q₃)

Масштаб на графіку вибираємо по значенням напорів, які перевищують заданий за умовою напір ( у нашому випадку h_мах=40 м, Q_мах=5 м/с).

Для визначення напрямку руху потоків обрізаємо гідростатичний напір у вузлі розгалуження, розташованому в площині порівняння.

:

Так як п’єзометричний напір більший напорів інших гілок, то вода випливає з бака 1 по ділянці 1, переборюючи втрати h₁. Тому на графіку для ділянки 1 будуємо розташовуваний напір

оскільки на ділянці 3 напір мінімальний, то бак 3 є споживачем, і потік буде спрямований від вузла розгалуження до бака 3, переборюючи гідравлічний напір у баку й втрати.

Потрібний напір:

Точка перетинання й має напір 17,5 м, що більший напору в баку 2, а виходить, на ділянці 2 потік буде рухатися від вузла до бака.

Звідси

Стосовно вузла розгалуження ділянки 2 і 3 є споживачами, тому витрата Q₁=Q₂+Q₃ (при однакових напорах Н).

Будуємо характеристику потрібного напору мережі Н_потр=f(Q).

На перетинаннях характеристик потрібного й розташовуваного напорів мережі знаходимо витрату Q₁=1,8 л/с і напір у точці В: Н^В=17,5 м.

по цьому напорі за допомогою характеристик потрібного напору й визначаємо Q₂=0,2 л/с, Q₃=1,6 л/с.

Відповідь: Q₁=1,8 л/с; Q₂=0,2 л/с; Q₃=1,6 л/с.