1. Визначення попереднього результату

Визначення достовірності результатів інвентаризації

Складання порівняльних відомостей

Визначення різниць між обліковими та фактичними даними

Встановлення причин відхилень фактичної наявності майна від даних обліку в кількісному, якісному та вартісному виразі

2. Регулювання попереднього результату

Регулювання результатів інвентаризації: уточнення записів в обліку

Регулювання різниці можливого пересортування

Розрахунок розміру природного убутку

3. Визначеня кінцевого результату

Оприбуткування лишків

Списаня природного убутку

Віднесення нестач і втрат від псування майна на винних осіб

Віднесення сум нестач і втрат від псування майна за рахунок підприємства в обліку

Рис.4.3. Визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризації

При визначенні попереднього результату інвентаризації може бути виявлено:

1) Відповідність фактичних і бухгалтерських даних;

2) нестачу – фактичний залишок менше облікового;

3) лишки – фактичний залишок більше облікового.

За результатами інвентаризації може бути виявлено пересортування товарно-матеріальних цінностей, яке є результатом взаємної заміни подібних товарно-матеріальних цінностей (допущено через порушення технологічного та організаційного порядку), що не відображено в обліку.

Умови проведення пересортування:

1. у результаті інвентаризації виявлені лишки та нестачі товарно-матеріальних цінностей одного найменування і тотожної кількості;

2. виявлені лишки та нестачі утворилися за період, що перевіряється;

3. у однієї матеріально-відповідальної особи, діяльність якої перевіряється.

При відсутності лише однієї з цих умов, проводити пересортування забороняється.

Способи регулювання виявлених при інвентаризації розбіжностей фактичної наявності об’єктів з даними бухгалтерського обліку:

1. вносяться корективи в облікові регістри шляхом виправлення (сторнування) неправильних записів та заміни їх правильними;

2. здійснюється взаємне зарахування лишків і нестач у результаті пересортування за умови, що вони виявлені в один і той же інвентаризаційний період, у однієї і тієї ж особи, по матеріальних цінностях одного й того ж найменування та в тотожних кількостях;

3. лишки підлягають оприбуткуванню;

4. нестачі в межах норм природного убутку списуються на собівартість продукції;

5. нестачі понад норм природного убутку відносяться на винних осіб;

6. дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується на результати господарської діяльності, а кредиторська – перераховується до бюджету (в державних підприємствах)чи відноситься на доходи (в приватних підприємствах).

Матеріально-відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії пояснення щодо причин виявлення нестач та надлишків. Висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць оформлються протоколом, затверджуються керівником підприємства і відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію.