- •Галузі економіки. План
- •1. Загальна характеристика та зміст державного регулювання у сфері економіки.
- •2. Система органів державного регулювання в сфері економіки, їх компетенція.
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції.
- •4. Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері агропромислового комплексу і продовольства.
- •5. Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту і Зв’язку.
- •1. Мета державного управління в галузі транспорту та зв'язку:
- •2. Центральним органом виконавчої влади в галузі видобувної промисловості є:
- •3. Основні завдання органу виконавчої влади в галузі транспорту і зв'язку є:
- •4. Міністр в галузі агропромислового виробництва України призначається на посаду та звільняється з посади:
- •5. Урядовим органом державного управління, який діє у складі органу виконавчої влади в галузі транспорту та зв'язку України, і займається питаннями зв'язку та інформатизації є:
- •6. Спеціально уповноваженим органом, який реалізує державну політику у сфері підприємництва є:
- •7. Визначення агропромислового комплексу:
- •8. Центральним органом виконавчої влади в галузі агропромислового комплексу є:
- •9. Державним підприємством (Компанією), визначає та погоджує з відповідними органами тарифи на електроенергію в Україні є:
- •10. Центральним органом виконавчої влади, який не має повноважень в галузі економіки є:
- •1. Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення
- •2 Адміністративно-правове регулювання у сферах національної безпеки та охорони державного кордону
- •3. Адміністративно-правове регулювання у галузі зовнішньої політики та митної справи.
- •4.Державне управління внутрішніми справами.
- •4. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції.
- •9. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видає:
- •10. Вища рада юстиції формується:
- •1. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у галузі соціально-культурної сфери.
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
- •3. Адміністративно-правове регулювання культурою та туризмом
- •4. Адміністративно-правове регулювання у галузі спорту
- •5. Адміністративно-правове регулювання охороною здоров'я населення
- •5. Адміністративно-правове регулювання в сфері соціального захисту населення
- •4. Структура освіти включає в себе:
- •5. В Україні встановлюються наступні освітні рівні:
- •10. Соціальний захист включає в себе наступні напрямки:
- •Завдання 2.
- •Рекомендована наукова література
- •Рекомендована нормативна література
- •Адміністративне право України Посібник
2. Система органів державного регулювання в сфері економіки, їх компетенція.
Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.
Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, рівні умови розвитку всіх форм власності, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України тощо. Провідним центральним органом виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономіки 17. 03.2011.).
Основними завданнями Мінекономіки України є: 1) участь у формуванні державної політики економічного і соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного і соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди та відповідних програмних документів; 2) створення сприятливих економічних умов для функціонування суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації антимонопольної політики; 3) розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері реалізації прав власності; 4) участь у формуванні державної регіональної політики, організація роботи, пов'язаної з її проведенням; 5) забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної політики щодо інтеграції України у світову економіку, здійснення економічного та соціального співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом); 6) участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, економічними угрупованнями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, в тому числі кредитно-фінансовими установами інших держав, координація роботи, пов'язаної із залученням міжнародної технічної допомоги; 7) забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання; 8) участь у розробленні та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг; 9) участь у розробленні державної політики у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту прав споживачів; 10) розроблення стратегії і механізмів реалізації державної структурної, інвестиційної та інноваційної політики; 11) забезпечення реалізації державної цінової політики; 12) участь у формуванні політики управління державним сектором економіки; 13) участь у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки та детінізації економіки; 14) проведення державної політики щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників, визнання боржників банкрутами; 15) проведення аналізу та економічного обґрунтування потреб держави, пов'язаних з її обороною і безпекою.
Мінекономіки України здійснює свої повноваження безпосередньо та через урядові органи державного управління, що діють у складі Мінекономіки України, та підпорядковані йому територіальні органи.
Безпосереднє управління державними підприємствами та організаціями здійснює керівник — генеральний директор (директор), який очолює адміністрацію цього підприємства або організації. Свої функції керівник здійснює відповідно до контракту, укладеного між ним та Мінекономіки, а також статуту (положення), затвердженого Мінекономіки, якщо відповідне підприємство (організація) входять до його сфери управління.
