Про вплив погодних умов на сільськогосподарське виробництво

в 2012-2013 рр.

Починаючи з 2011 року на території Херсонської області не відбувалось суттєвих поповнень запасів продуктивної вологи в ґрунті. Відмічались тривалі періоди з ґрунтовими засухами. Середня кількість опадів по області, яка випала за 2011 рік складала 280 мм (66% річної норми), за 2012 рік – 340 мм (81% річної норми). В порівнянні з 2010 роком – це в 2 рази менше, коли випало 635 мм опадів.

Восени 2012 року складались вкрай несприятливі агрометеорологічні умови для підготовки ґрунту під посів озимих культур.

Ґрунтова засуха, яка розпочалась ще з середини квітня, тривала протягом всього літнього сезону, продовжувалась в період сівби озимих культур та на протязі настання початкових фаз розвитку озимини. Лише в окремі періоди вологозабезпечення дещо покращувалось через проходження опадів, які мали зливовий характер та розподілялись по території області нерівномірно.

Надалі, через утримання теплої, в окремі дні жаркої для вересня погоди без ефективних опадів, засушливі умови посилились. На більшій частині території області складались несприятлива агрометеорологічна ситуація для проведення сівби, а також для росту і розвитку посіяних озимих культур. Ґрунтова засуха тривала.

Протягом жовтня вологозабезпечення ґрунту залишалось недостатнім. В цілому за місяць на території області випало 14-36мм (54-116% місячної норми), у Приазов’ї 5-9мм (16-36% місячної норми). Через нерівномірний розподіл опадів та різну їх інтенсивність в деяких районах області ґрунтова засуха продовжувалась. Через засуху сходи озимих культур на ряді площ затримувались.

На початку листопада агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур на більшості площ області переважали добрі та задовільні. За рахунок підвищеного температурного режиму тривала активна вегетація зимуючих культур. В цілому озимі культури були добре розкущені, загартовані та готові для входу в зиму, але місцями на пізніх посівах вони ще залишались у фазах сходи, 3 листок та початок кущіння, що є негативним фактором для їх перезимівлі. Також спостерігався ряд площ, де насіння не зійшло зовсім. За даними осіннього обстеження на сході області через сухість ґрунту у озимої пшениці спостерігалось пожовтіння листків нижнього ярусу, на південному сході відмічалась зрідженість посівів через ґрунтову засуху.

Багаторічні метеорологічні спостереження свідчать про те, що засушливі явища різної інтенсивності у період сівби озимих культур на території області відмічаються практично щорічно, і після засухи у період сівби і початкового розвитку озимини поповнення запасів вологи верхнього шару ґрунту до задовільного спостерігається, як правило, у кінці жовтня - на початку листопада. Цієї осені за відсутністю ефективних опадів це вологопоповнення в багатьох районах області не відбулось, що негативно вплинуло на подальший ріст і розвиток озимих культур.

Нестійкий характер погоди у грудні визначали південні циклони та пов’язані з ними атмосферні фронти, які обумовлювали дощі та мокрий сніг, на початку 3-ї декади місяця сніг, хуртовини, пориви вітру 15-20 м/с, в окремі дні до 26-34 м/с. Впродовж місяця часом виникали тумани. Часті зміни синоптичних процесів призводили до різких коливань температури повітря впродовж місяця. 25 грудня відбулось різке підвищення середньодобової температури повітря на 10-11°. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур знижувалась до 5-7° морозу.

Упродовж січня переважала тепліша звичайного погода. У період відлиг в денні години озимі культури тимчасово вегетували.

Сніговий покрив цієї зими був не стійкий та спостерігався окремими періодами. В зв’язку з цим значного зниження мінімальної температури на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав не відбулось. Тому за результатами відрощування озимих культур та багаторічних трав, проведеного 25 січня метеостанціями області, загибелі рослин виявлено не було, лише на сході області у озимої пшениці відмічалась природна загибель рослин (4-8%).

У лютому озимі культури та багаторічні трави перебували у стані зимового спокою. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур знижувалась від 0 до 3° морозу. За результатами відрощування проб озимих культур та багаторічних трав, взятих метеостанціями області 20 лютого, загибелі рослин не відмічалось.

Максимальна глибина промерзання ґрунту в цей зимовий період була відмічена 21-25 грудня і становила 23-34см, на півночі та південному сході області 14-19см. Решта часу промерзання ґрунту не перевищувало 1-15см, на сході області 4-18см. Найнижча мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння спостерігалась в третій декаді лютого і становила 5-7° морозу.

У зимовий період, як правило, відбувається найбільше поповнення запасів вологи в ґрунті. В цьому році опадів було недостатньо. Сніговий покрив якщо і утворювався, то не на довго, а коли сходив, то через теплі погодні умови, грунт швидко підсихав. Загалом кількість опадів за цей зимовий період становила 72-96мм (75-91% норми), на півночі та південному заході області 105-129мм (106-115% норми).

Переважна частина березня перебувала у підвищеному температурному режимі по відношенню до норми. 7-8 березня озимі культури остаточно відновили свою вегетацію. Погодні умови 2-ї декади березня сприяли росту і розвитку озимини. На полях тривало весняне кущіння, рослини перебували у доброму та задовільному стані. В 3-й декаді місяця спостерігався зимовий характер погоди з нестійким сніговим покривом. Внаслідок зниження температури повітря озимі культури та багаторічні трави 23-24 березня тимчасово припиняли вегетацію, а в кінці декади відновили її. За результатами відрощування гілок плодових дерев та винограду, взятих метеостанціями області в кінці березня, в більшості районів у абрикосу було виявлено пошкодження бруньок від 5 до 39%.

Навесні покращення для накопичення вологи в ґрунті не відбувалось.

Опади, які спостерігались протягом на початку квітня, були малоефективні та не сприяли покращенню вологозабезпечення ґрунту. Лише на південному сході області в кінці періоду проходили істотні дощі, які забезпечили грунт вологою на достатньому рівні.

Із середини місяця через відсутність ефективних опадів та вітряну погоду, грунт почав інтенсивно підсихати. Агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільгоспкультур а також для сівби пізніх культур були задовільні. В кінці квітня встановилась суха та жарка погода. Середньомісячна температура повітря у квітні виявилась на 1,8-3,0° вищою за кліматичну норму і становила 11,1-12,0º тепла. Загальна кількість опадів за місяць склала набагато менше норми – 3-12мм (12-33% місячної норми), лише у Приазов’ї 23-29мм (77-116% місячної норми). Так, в шарі ґрунту 0-20см, а місцями і в метровому шарі розпочалась ґрунтова засуха.

Внаслідок тривалого бездощового періоду (за період квітень-травень не було жодного ефективного дощу) прискорився розвиток засушливих явищ – стрімко втрачалась волога з ґрунту, суховії негативно позначалися на розвитку сільгоспкультур.

Травень виявився теплішим за норму в середньому на 4,3-4,7° і середньомісячна температура повітря склала 20,1-20,8° тепла. На посівах озимої пшениці та ярого ячменю відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, засихання стебел, втрата тургору вдень, пожовтіння колосу та пошкодження рослин шкідниками.

На початку червня проходили дощі, місцями сильні, місцями випадав град. Опади носили зливовий характер, були різної інтенсивності і розподілялись по території області не рівномірно. Кількість їх становила 26-46мм (198-382% декадної норми), на заході області – 15мм (112% декадної норми), на півночі та крайньому півдні області – 72-105мм (4-5 декадних норми). Добовий максимум опадів 4 червня становив 21-29мм, на заході і в центрі області – 6-16мм, на крайньому півдні – 45мм, 5 червня на півночі області випало 45мм опадів. За даними метеостанцій області промочування ґрунту на більшій частині території області відбулось до 26-45см, на півночі області до 60-70см, на заході до 10-11 см, в центрі області – сухо. На посівах озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи та соняшника відмічалось пошкодження рослин шкідниками. У озимої пшениці та ярого ячменю відмічалась щуплість зерна. У соняшника спостерігалось пожовтіння листків нижнього ярусу. Через жаркі погодні умови розвиток сільгоспкультур випереджав звичайні строки на один-два тижні.

Таким чином погодні умови, що складались, не дали можливості сформуватися достатнім вологозапасам в метровому шарі ґрунту, що стало негативним фактором для формування майбутнього врожаю. Недостатнє зволоження, високі температури повітря та ґрунту, низька відносна вологість повітря, відсутність опадів протягом тривалого періоду призвели до загибелі на ряді площ озимих та ярих культур.

Як і в попередній період, в липні на території області агрометеорологічні умови складались залежно від кількості та інтенсивності опадів. В тих районах, де проходили опади, а також на поливних ділянках запаси вологи були у межах задовільних та достатніх. На більшій території області засушливі явища продовжувались – вологозапаси ґрунту були знижені до незадовільних.

Більшу частину серпня на території Херсонщини утримувалась суха, спекотна погода. Лише в кінці першої та в кінці другої декад місцями спостерігались невеликі грозові дощі, подекуди шквали до 16 м/с. В кінці третьої декади циклон, який утворився на хвилі холодного фронту, обумовив місцями невеликі та помірні короткочасні дощі, грози, в окремих пунктах пориви вітру 15-20 м/с. Опадів за місяць випало в північних, південних, південно-західних та західних районах області 12-20мм (32-57% місячної норми) на решті території 2-11мм (7-28% місячної норми). Середня місячна температура повітря склала 23,6-25,3°, що на 2,0-3,2° вище за кліматичну норму. Через дефіцит опадів потягом місяця умови для вологонакопичення були несприятливі. Ґрунтова та повітряна засуха тривала. Через сухість орного шару складались несприятливі умови для підготовки ґрунту під посів озимих культур наступного року.

В вересні погода носила нестійкий характер. Часом проходили невеликі та помірні опади, в окремі дні з грозами та поривами вітру до 16-17 м/с, вночі та вранці подекуди виникали тумани. Хоча місцями і випадали дощі, однак, у зв’язку з дефіцитом дощів у попередній період та надмірну сухість ґрунту, на деяких площах області зволоження верхніх шарів ґрунту залишалось недостатнім. В кінці місяця на ґрунті відмічались заморозки інтенсивністю 0-3º.

На початку та в середині жовтня спостерігалась холодна погода з тривалими помірними та місцями сильними дощами та поривами вітру до 15-20 м/с. Решта часу панувала суха та тепла погода. В цілому за місяць опадів випало 2-2,5 місячні норми (48-75мм). Середня температура повітря у жовтні виявилась нижчою за норму на 0,3-1,2º, в приморських районах на 1,5-3,0º.

На кінець місяця спостерігались цілком сприятливі агрометеорологічні умови для початкового росту та вегетації озимих культур і багаторічних трав. На площах під озимими культурами запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту знаходились в межах достатніх і задовільних.

38