3 . Вплив погодних умов на формування урожаю основних сільськогосподарських культур

Озима пшениця 2012-2013 рр.

Восени 2012 року складались вкрай несприятливі агрометеорологічні умови для підготовки ґрунту під посів озимих культур.

Ґрунтова засуха, яка розпочалась ще у першій декаді квітня, тривала протягом всього літнього сезону, продовжувалась в період сівби озимих культур та на протязі настання початкових фаз розвитку озимини. Лише в окремі періоди вологозабезпечення дещо покращувалось через проходження опадів, які мали зливовий характер та розподілялись по території області нерівномірно.

За агрометеорологічними показниками в кінці другої – середині третьої декади вересня настають оптимальні строки сівби озимої пшениці.

Тепла суха погода протягом першої декади вересня та дефіцит опадів сприяли утриманню недостатніх запасів вологи та подальшому підсиханню верхніх шарів ґрунту. На багатьох площах області зволоження орного (20см) шару ґрунту залишалося недостатнім, що ускладнювало початок сівби озимих.

Сіяти озиму пшеницю розпочали в кінці першої декади вересня (східні райони), масову сівбу проводили в другій та третій декадах вересня. Лише на південному заході та південному сході області посів озимини був затриманий до середини жовтня через сухість орного шару ґрунту.

Запаси продуктивної вологи на зябу та місцями під посівами озимої пшениці (схід області) станом на 8 вересня в шарі ґрунту 0-10см становили: в південно-західних районах області 4мм (29% НПВ), на решті території області 8-12мм (55-57% НПВ). 0-20см: в південно-західних та центральних районах області 8-11мм (27-33% НПВ), в східних та західних районах 17-26мм (50-59% НПВ). На півдні, півночі та південному сході області орний шар ґрунту був сухий.

Надалі, через утримання теплої, в окремі дні жаркої для вересня погоди без ефективних опадів, відбувалось посилення засушливих умов. На більшій частині території області складались несприятливі агрометеорологічні умови для сівби, росту і розвитку посіяних озимих культур. Ґрунтова засуха тривала.

Запаси продуктивної вологи під посівами озимої пшениці станом на 28 вересня в шарі ґрунту 0-10см становили: у західних та південних районах області (зрошення) 12-19мм (57-95% НПВ), на сході та півночі області 3мм (14-17% НПВ). 0-20см відповідно: 25-35мм (57-97% НПВ) і 5-9мм (12-26% НПВ). На більшій частині території області орний шар був сухий.

Сходи та 3-й лист у озимої пшениці відмічались з кінця вересня по другу декаду жовтня. На більш пізніх посівах ці фази спостерігались протягом листопада та на початку грудня. Кількість рослин на 1м² становила 290-481шт. Висота озимих коливалась від 7 до 21см. Рослини знаходились у доброму, місцями задовільному стані.

Протягом жовтня ситуація з вологозабезпеченням ґрунту залишалася складною. В цілому за місяць на території області випало 14-36мм (54-116% місячної норми), у Приазов’ї 5-9мм (16-36% місячної норми). Через нерівномірний розподіл опадів та різну їх інтенсивність в деяких районах області ґрунтова засуха продовжувалась, тому сходи озимих культур затримувались.

З другої половини жовтня (на ранніх посівах з кінця вересня) по другу половину листопада тривало кущіння, на пізніх посівах – сходи, проростання зерна та 3-й лист. Кількість стебел на 1м² в фазі кущіння становила 575-1338шт., кущистість - 1,5-2,7. Висота рослин була 19-25 см. Рослини були у доброму та задовільному стані. На заході області спостерігалось пошкодження рослин сільгоспшкідниками.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 жовтня в шарі ґрунту 0-10см становили: на південному сході, півночі та у південно-західній частині області 3-5мм (18-36% НПВ), у центрі та на зрошенні у західних та південних районах області 9-15мм (45-71% НПВ). 0-20см відповідно: 5-11мм (15-37% НПВ) та 15-27мм (44-61% НПВ). 0-50см: на південному сході області 5мм (6% НПВ), у центрі та на зрошені у західних районах області 37-61мм (46-62% НПВ), на решті території області 15-30мм (15-33% НПВ). 0-100см: у південно-східній частині області 5мм (3% НПВ), у центральних та у західних районах області 84-115мм (44-62% НПВ), на решті території області 16-39мм (12-26% НПВ). На сході області шар ґрунту до 50см був сухим.

Ефективних температур повітря вище 5º з 21 вересня (оптимальні строки сівби озимих культур) станом на 31 жовтня накопичилось 414-486º (норма 238-309º).

На початку листопада агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур на більшості площ області переважали добрі та задовільні. За рахунок підвищеного температурного режиму тривала активна вегетація зимуючих культур. Але через недостатню ефективність опадів в деяких районах області ґрунтова засуха продовжувалась.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 8 листопада в шарі ґрунту 0-10см становили: на південному сході області 2мм (12% НПВ), у південних та центральних районах області 17-20мм (85-100% НПВ), на решті території 6-9мм (33-64% НПВ). На сході області цей шар ґрунту був сухий. 0-20см: у східних та південно-східних районах області 1-4мм (3-12% НПВ), у південних та центральних районах 29-37мм (81-100% НПВ), на решті території області 11-16мм (28-50% НПВ). 0-50см відповідно: 3-4мм (4% НПВ), 39-71мм (56-89% НПВ) та 28-32мм (29-43% НПВ). 0-100см: у східних та південно-східних районах області 4-7мм (3-4% НПВ), у центрі області 122мм (82% НПВ), на решті території області 36-86мм (23-45% НПВ).

Внаслідок зниження температури повітря з 15 по 21 листопада озимі культури та багаторічні трави тимчасово припиняли свою вегетацію.

За даними осіннього обстеження, проведеного метеостанціями області в другій декаді листопада, озима пшениця перебувала у фазах від сходів до кущіння. Кількість рослин на 1м² становила 287-475шт., стебел нараховувалось 717-1415шт., кущистість була 1,9-3,4. Висота рослин 16-33см. Стан рослин від доброго до незадовільного. На заході області відмічалось пошкодження рослин сільгоспшкідниками.

Багаторічні метеорологічні спостереження свідчать, що засушливі явища різної інтенсивності у період сівби озимих культур на території області відмічаються практично щорічно, і після засухи у період сівби і початкового розвитку озимини поповнення запасів вологи верхнього шару ґрунту до задовільного спостерігається, як правило, у кінці жовтня - на початку листопада. Цієї осені через відсутність ефективних опадів це вологопоповнення в багатьох районах області не відбулось, що негативно вплинуло на подальший ріст і розвиток озимих культур.

В цілому посіви озимих культур на кінець осені місцями (в тих районах, де проходили опади), знаходились в добре розкущеному стані, але основна маса залишалась у фазах сходи, 3-й листок та початок кущіння, що є негативним фактором для їх перезимівлі. Також спостерігався ряд площ, де насіння не зійшло. Існувала імовірність, що частина посівів озимих культур (35-40% площ) увійде в зиму в незадовільному стані.

На початку грудня у денні години тривала повільна вегетація озимих культур. Опади, що спостерігались, сприяли накопиченню та збереженню вологи в ґрунті. Кількість їх становила на сході та півночі області 17-23мм (131-194% декадної норми), у центрі та на крайньому півдні області 6мм (43-45% декадної норми), на решті території області 9-13мм (74-97% декадної норми).

Внаслідок зниження температури повітря 7-8 грудня, на південному сході та в центрі області 14 грудня, озимі культури та багаторічні трави остаточно припинили свою вегетацію.

Упродовж січня переважала тепліша звичайного погода. У період відлиг в денні години озима пшениця тимчасово вегетувала.

Сніговий покрив цієї зими був не стійкий та спостерігався окремими періодами. В зв’язку з цим значного зниження мінімальної температури на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав не відбулось. Тому, за результатами відрощування озимих культур та багаторічних трав, проведеного 25 січня метеостанціями області, загибелі рослин виявлено не було, лише на сході області у озимої пшениці відмічалась природна загибель рослин (4-8%).

Загалом перезимівля озимої пшениці відбувалась задовільно. Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею по пару станом на 8 лютого в шарі ґрунту 0-10см становили: 16-28мм (100% НПВ), на заході та півночі – 14-15мм (71-78% НПВ). 0-20см відповідно: 32-54мм (100% НПВ) і 28-30мм (71-72% НПВ). 0-50см відповідно: 65-110мм (90-100% НПВ) і 62-66мм (67-68% НПВ). 0-100см: в центральних, південних районах області та на південному сході 165-174мм (100% НПВ), у південно-західній частині області, на сході та півночі області – 88-124мм (56-70% НПВ).

Максимальна глибина промерзання ґрунту цієї зими відмічалась 21-25 грудня і становила 23-34см, на півночі та південному сході області 14-19см. Решта часу промерзання ґрунту не перевищувало 1-15см, на сході області 4-18см. Найнижча мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння спостерігалась в третій декаді лютого і становила 4,9-6,5° морозу. Кількість опадів за цей зимовий період становила 72-96мм (75-91% норми), на півночі та південному заході області 105-129мм (106-115% норми).

Через підвищення температури повітря 7-8 березня озимі культури відновили свою вегетацію. За результатами відрощування проб озимих культур, взятих метеостанціями області 20 лютого, загибелі рослин не відмічалось.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею по пару та по непарових попередниках станом на 8 березня в шарі ґрунту 0-10см становили 12-18мм (67-90% НПВ), на півночі області 9мм (43% НПВ). 0-20см відповідно: 23-36мм (67-100% НПВ) та 19мм (45% НПВ). 0-50см: на сході та півночі області 52-55мм (57-63% НПВ), на решті території 60-80мм (65-98% НПВ). 0-100см: на сході області 56мм (36% НПВ), на півночі та південному сході області – 79-93мм (51-63% НПВ), на решті території області 126-169мм (68-100% НПВ).

Погодні умови другої декади березня сприяли росту і розвитку озимини. На полях тривало весняне кущіння, рослини перебували у доброму та задовільному стані.

За результатами весняного обстеження, проведеного метеостанціями області через 10 днів після відновлення вегетації, озима пшениця знаходилась в фазі кущіння. Висота рослин становила 9-27см. Кількість рослин на 1м² складала 293-478шт., стебел на 1м² нараховувалось 761-1912шт., кущистість становила 1,8-3,6. Стан рослин був добрий, місцями задовільний. На заході області відмічалось пошкодження сільгоспшкідниками окремих.

Середня температура повітря в другій декаді березня становила 3,6-6,1º тепла, що на 2,2-4,3° вище за норму. Проходили опади, кількість яких становила на заході, сході, крайньому півдні та у центрі області 7-8мм (81-96% декадної норми), на решті території області 10-18мм (133-257% декадної норми). Такі погодні умови сприяли росту і розвитку озимини та підтримували вологозабезпечення ґрунту у більшості районів на задовільному та достатньому рівні.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею по пару та по непарових попередниках станом на 18 березня в шарі ґрунту 0-10см становили: 12-18мм (57-93% НПВ), у південно-східній частині області 20-23мм (100% НПВ). 0-20см: 26-37мм (62-97% НПВ), на південному сході області 43мм (100% НПВ). 0-50см: відповідно: 60-76мм (64-86% НПВ) та 89мм (100% НПВ). 0-100см відповідно: 75-137мм (48-72% НПВ) та 155мм (100% НПВ).

На початку третьої декади березня відбулось ускладнення погодних умов. 22-24 березня спостерігались снігопади, хуртовини, ожеледь, посилення вітру до 15-20м/с, місцями до 28м/с, зниження температури повітря протягом 12 годин на 10-13°, утворення снігового покриву (1-6см). На кінець декади сніг повністю зійшов. Температура повітря вночі знижувалась до 0-6° морозу, місцями до 9° морозу, вдень становила 2° морозу - 3° тепла. Тимчасове похолодання істотного пошкодження озимині не завдало.

Починаючи з 2011 року не відбувалось суттєвих поповнень запасів продуктивної вологи в ґрунті. Відмічались тривалі періоди з ґрунтовими засухами. Середня кількість опадів по області, яка випала за 2011 рік складала 280 мм, за 2012 рік – 340 мм. В порівнянні з 2010 роком – це в 2 рази менше, коли випало 635 мм опадів. У зимовий період, як правило, відбувається найбільше поповнення вологи в ґрунті, в цьому році опадів було недостатньо. Сніговий покрив якщо і утворювався, то не на довго, а коли сходив, то через теплі погодні умови, грунт швидко підсихав.

Навесні покращення для накопичення вологи в ґрунті не відбувалось. Внаслідок тривалого бездощового періоду (за період квітень-травень не було жодного ефективного дощу) прискорився розвиток засушливих явищ – стрімко втрачалась волога з ґрунту, суховії негативно позначалися на розвитку озимої пшениці.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею по пару та по непарових попередниках станом на 8 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 11-17мм (61-81% НПВ). 0-20см: 23-35мм (59-80% НПВ). 0-50см: 50-79мм (60-81% НПВ). 0-100см: 89-144мм (67-89% НПВ), на сході області 73мм (47% НПВ). На південному сході, завдяки опадам, вологозабезпечення ґрунту було достатнє (100% НПВ).

В другій, на початку третьої декади квітня у озимої пшениці відмічався нижній вузол соломини (на 1-2 тижні раніше звичайних строків). Кількість стебел на 1м² становила 1027-1928шт., на південному заході області – 840-890шт. Середня кількість колосків в колосі – 16-21. Висота рослин до відгину верхнього листка була 7-26 см. Рослини перебували у доброму, місцями задовільному стані. Але на території області існували окремі площі, де посіви з озиминою знаходились в незадовільному та зрідженому стані через жорсткі погодні умови та сухість ґрунту восени 2012 року.

Запаси продуктивної вологи станом на 18 квітня під озимою пшеницею по пару в шарі ґрунту 0-10см становили: на заході та у центрі області 7-9мм (39-56% НПВ), у північних та південно-східних районах області 15-19мм (71-100% НПВ). 0-20см відповідно: 16-17мм (41-52% НПВ) і 32-37мм (76-100% НПВ). 0-50см відповідно: 42-48мм (46-60% НПВ) і 76-81мм (84-93% НПВ). 0-100см: 110-130мм (58-84% НПВ). Під озимою пшеницею по непарових попередниках в шарі ґрунту 0-10см становили: на зрошенні (південно-західна частина області) 9-15мм (64-71% НПВ), на сході області 7мм (39% НПВ). 0-20см відповідно: 14мм (41% НПВ) і 19-32мм (53-73% НПВ). 0-50см відповідно: 34мм (41% НПВ) і 37-34мм (53-76% НПВ). 0-100см відповідно: 45мм (29% НПВ) і 73-141мм (56-76% НПВ).

Починаючи з другої половини квітня температури повітря почали рости і досягали 26-31º тепла. Середньодобові температури повітря з кінця квітня були вищими за норму на 4-9º. Мінімальна вологість повітря знижувалась до 30% і нижче. З третьої декади квітня на більшій частині території області розпочалась ґрунтова засуха. На ряді площ грунт висох до метра. Такі погодні умови призвели до значного пригнічення рослин.

Запаси продуктивної вологи станом на 8 травня під озимою пшеницею незадовільні, по всіх шарах ґрунт сухий. А саме: на 0-10 см: на південному сході області – 13мм (76% НПВ), на решті території 0-4мм (0-19% НПВ). 0-20 см відповідно: 1-10 мм (3-24% НПВ) і 25мм (74% НПВ). 0-50см: 1-25мм (1-26% НПВ), на півночі та південному сході – 41-43мм (44-50% НПВ). 0-100см: на півдні та сході – 1-23мм (1-15% НПВ), на півночі – 82мм (53% НПВ), на решті території – 36-62мм (24-36 % НПВ).

Упродовж другої декади травня відбувалося швидке накопичення ефективного тепла. Станом на 20 травня ефективних температур вище 5º накопичилось на 107-135º більше норми, ефективних температур вище 10º на 106-129° більше норми.

В результаті утримування підвищеного температурного режиму тепла по всій території області розпочалося передчасне колосіння і цвітіння озимих культур. В період 8-16 травня у озимої пшениці тривало масове колосіння, а через 4-8 днів - цвітіння колосу, що на тиждень-півтора раніше звичайних строків. Кількість стебел з колосом на 1м² становила 423-955шт. Кількість розвинених колосків в колосі була 13-19шт., недорозвинених – 2-4шт. Висота рослин до верхівки колосу становила 39-83см. Рослини знаходились у задовільному, на ряді площ в незадовільному стані. На посівах озимої пшениці відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, засихання стебел, втрата тургору вдень, пожовтіння колосу та пошкодження рослин шкідниками.

Запаси продуктивної вологи станом на 18 травня під озимою пшеницею були незадовільні, практично на всій території області ґрунт сухий до метра, на ґрунті з̓ являлись щілини. В шарі ґрунту 0-10см вони складають 0-5мм (0-24% НПВ). 0-20 см: 0-10мм (0-24% НПВ). 0-50см: 0-7 мм (0-9% НПВ), на півночі області – 32мм (33% НПВ). 0-100см: на півночі 67мм (43% НПВ), на решті території – 11-26мм (7-18% НПВ).

Від початку молочної стиглості до початку воскової стиглості у озимої пшениці відбувається налив зерна. Цей період характеризується наповненням зернівок пластичними речовинами, в результаті чого збільшується маса, ширина і товщина зернівок.

В кінці травня зерно озимої пшениці досягло молочної стиглості, це на один-два тижні раніше середніх багаторічних строків. Кількість стебел з колосом на 1м² складала 503-786шт. Кількість розвинених колосків в колосі 14-18, недорозвинених – 2-6. Середня кількість зерен в колосі була 22-41. Висота рослин до верхівки колосу – 42-83см. Стан рослин був переважно задовільний.

Запаси продуктивної вологи станом на 28 травня під озимою пшеницею незадовільні, практично на всій території області ґрунт сухий до метра. Дещо краща ситуація спостерігалась на зрошених полях на заході та півдні області, та на півночі області (через проходження суттєвих зливових дощів). В шарі ґрунту 0-10см становлять: на заході та півдні області 13-21мм (62-100% НПВ), на півночі 6мм (29% НПВ), на решті території сухо. 0-20см відповідно: 26-36мм (59-100% НПВ), 13мм (31% НПВ) і сухо. 0-50см: на заході, півночі та півдні області 40-51мм (41-69% НПВ), на решті території сухо. 0-100см відповідно: 50-78мм (38-49% НПВ) і сухо.

Через опади, які проходили протягом першої декади червня, відбувалось нерівномірне поповнення вологи в ґрунті. Кількість опадів склала від однієї до трьох декадних норм, на півночі та крайньому півдні області випало від чотирьох до п’яти декадних норм. За даними метеостанцій області промочування ґрунту на більшій частині території області відбулось до 26-45см, на півночі області до 60-70см, на заході до 10-11 см, в центрі області було сухо.

У озимої пшениці відмічалось засихання стебел, передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, пустоколосиця, слабке формування репродуктивних органів, пожовтіння колосу та пошкодження с/г шкідниками.

З середини першої декади червня у озимої пшениці тривала воскова стиглість, 10-26 червня – повна, що на один-два, а місцями навіть на три тижні раніше середніх багаторічних строків.

Збирання врожаю розпочали з середини червня.

Таким чином такі погодні умови не дали можливості сформуватися достатнім вологозапасам в метровому шарі ґрунту, що стало негативним фактором для формування майбутнього врожаю. Недостатнє зволоження, високі температури повітря та ґрунту, низька відносна вологість повітря, відсутність опадів протягом тривалого періоду призвели до загибелі озимих культур на ряді площ.

Врожайність зерна озимої пшениці в цілому по області цього року одержано на 24% нижче середнього врожаю за останні 25 років і на 22% вище тогорічного.

Ярий ячмінь 2013р.

В цьому році сівбу ранніх ярих культур розпочали на легких ґрунтах в кінці лютого – на початку березня. Масову сівбу ярого ячменю господарства області проводили в другій декаді березня. Агрометеорологічні умови для проростання зерна ярого ячменю в цей період були сприятливі.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 березня в шарі ґрунту 0-10см становили: на південному заході та на півночі області 7-11мм (50-52% НПВ), на решті території області 14-22мм (78-100% НПВ). 0-20см відповідно: 16-23мм (53-55% НПВ) та 25-42мм (69-100% НПВ). 0-50см: на південному заході області 36 мм (48% НПВ), на решті території області 44-71мм (63-87% НПВ). 0-100см: 54-101мм (36-65% НПВ).

На початку третьої декади березня відбувалось ускладнення погодних умов. 22-24 березня спостерігались снігопади, хуртовини, ожеледь, посилення вітру до 15-20м/с, місцями до 28м/с, зниження температури повітря протягом 12 годин на 10-13°. Утворився сніговий покрив висотою від 1 до 6см. Температура повітря вночі знижувалась до 0-6° морозу, місцями до 9° морозу, вдень становила 2° морозу - 3° тепла. На кінець декади сніг повністю зійшов.

Протягом першої декади квітня у ярого ячменю відмічались сходи, що на 4-10 днів раніше звичайних строків. 10-26 квітня проходило утворення 3-го листка. Висота рослин була 8-13см. Кількість рослин на 1 м²  становила 283-509шт. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Опади, які спостерігались протягом цього періоду, були малоефективні та не сприяли покращенню вологозабезпечення ґрунту. Лише на південному сході області в кінці періоду пройшли істотні дощі, які забезпечили грунт вологою на достатньому рівні.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 8 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили: на південному заході та півночі області 6-10мм (43-48% НПВ), на південному сході області 27мм (100% НПВ), на решті території 12-13мм (65-81% НПВ). 0-20см відповідно: 14-22мм (47-52% НПВ), 49мм (100% НПВ) та 23-26мм (64-76% НПВ). 0-50см: на південному заході та півдні області 32-41мм (43-59% НПВ), на південному сході області 83мм (100% НПВ), на решті території 56-70мм (61-86% НПВ). 0-100см: на південному сході, півночі та у центрі області 104-137мм (68-74% НПВ), на решті території 46-96мм (33-51% НПВ).

Через відсутність ефективних опадів та вітряну погоду протягом 2-ї декади квітня, грунт почав інтенсивно підсихати. Агрометеорологічні умови для початкового росту та розвитку ярого ячменю були не задовільні.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили: на південному заході області 5мм (36% НПВ), на південному сході області 18мм (100% НПВ), на решті території 9-13мм (50-69% НПВ). 0-20см відповідно: 12мм (40% НПВ), 35мм (100% НПВ) та 17-27мм (50-70% НПВ). 0-50см: на півночі, південному сході та у центрі області 63-76мм (78-79% НПВ), на решті території 30-55мм (40-60% НПВ). 0-100см: на південному заході, півдні та сході області 48-61мм (32-39% НПВ), на решті території 92-130мм (60-87% НПВ).

В 3-й декаді квітня у ярого ячменю було відмічено кущіння, що місцями раніше на 1-2 тижні від середніх багаторічних значень. Висота рослин була 19-26см.

Починаючи з другої половини квітня температури повітря почали рости і досягли 26-31º тепла. Середньодобові температури повітря з кінця квітня були вищими за норму на 4-9º. Випаровуваність з водної поверхні була вищою за норму. Мінімальна вологість повітря знижувалась до 30% і нижче. З третьої декади квітня на більшій частині території області розпочалась ґрунтова засуха. На ряді площ грунт висох до метра. Такі погодні умови призвели до значного пригнічення рослин.

4-14 травня у ярого ячменю утворився нижній вузол соломини, що на тиждень раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин до відгину верхнього листка була 11-26см. Рослини знаходились у задовільному, на ряді площ в незадовільному стані, місцями стан був добрий. На заході та в південно-східних районах області спостерігалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. На півдні – втрата тургору вдень.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 8 травня незадовільні, по всіх шарах триває засуха. А саме: на 0-10: 0-4мм (0-25% НПВ), на південному сході області – 11мм (65% НПВ). 0-20см відповідно: 0-9мм (0-27% НПВ) і 22мм (65% НПВ). 0-50см: на сході та в південно-західній частині області 8-16 мм (11-20 % НПВ), на півночі, південному сході та в центрі області – 31-39мм (39-48% НПВ). 0-100см відповідно: 26-49мм (17-28% НПВ) і 57-87мм (37-58% НПВ). На півдні області в шарах ґрунту сухий.

В травні покращення для накопичення вологи в ґрунті не відбувалось. Внаслідок тривалого бездощового періоду (за період квітень-травень не було жодного ефективного дощу) прискорився розвиток засушливих явищ – стрімко втрачалась волога з ґрунту, суховії та високі температури повітря негативно позначалися на розвитку ярого ячменю.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 травня були вичерпані повністю, грунт сухий до метра і на кінець травня покращення не відбувалось, лише на півночі області, через проходження суттєвих зливових дощів, умови зволоження стали в межах задовільних. На посівах ярого ячменю відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, засихання стебел, втрата тургору вдень, пожовтіння колосу та пошкодження рослин шкідниками. Місцями через повітряну та ґрунтову засуху відмічалось засихання рослин ярих культур повністю.

16-28 травня у ярого ячменю настало колосіння. Кількість стебел з колосом на 1м² становила 265-602. Кількість розвинених колосків в колосі – 13-22, недорозвинених – 1-5. Висота рослин до верхівки колосу була 30-53см. Стан посівів був від задовільного до незадовільного.

Через жаркі погодні умови розвиток сільгоспкультур випереджає звичайні строки на один-два тижні.

Через опади, які проходили протягом 1-ї декади червня, відбувалось нерівномірне поповнення вологи в ґрунті. За даними метеостанцій області промочування ґрунту на більшій частині території області відбулось до 26-45см, на півночі області до 60-70см, на заході до 10-11 см, в центрі області – сухо.

На посівах ярого ячменю відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 8 червня в шарі ґрунту 0-10см становили 10-18мм (60-86% НПВ), в центрі області – 7мм (44% НПВ), на заході сухо 2мм (11% НПВ). 0-20см: на заході та в центрі області сухо 2-8мм (5-24% НПВ), в південно-східній частині області – 12-15мм (35-42% НПВ), на південному заході та півночі області – 20-35мм (67-83% НПВ). 0-50см: на південному заході 26мм (35% НПВ), на півночі – 78мм (80% НПВ), на решті території області сухо – 2-15мм (2-21% НПВ). 0-100см: на півночі – 120мм (77% НПВ), на решті території області сухо – 2-34мм (1-23% НПВ).

Від початку молочної стиглості до початку воскової стиглості відбувається налив зерна. Цей період характеризується наповненням зернівок пластичними речовинами, в результаті чого збільшується маса, ширина і товщина зернівок.

31 травня – 12 червня у ярого ячменю настала молочна стиглість. Кількість стебел з колосом на 1м² була 265-606. Висота рослин – 35-60см. Довжина колосу від 5 до 8см. Стан рослин переважно незадовільний.

Підвищене теплозабезпечення сприяло передчасному достиганню зерна, випередження досягало одного - двох, а місцями навіть трьох тижнів.

8-24 червня відмічалась воскова стиглість. Кількість стебел з колосом на 1м² була 265-602. Кількість зерен в колосі – 13-32. Щуплих зерен налічувалось від 1 до 20%, у східній частині області 21-50%. Маса 1000 зерен 25,0-52,9г. Вологість зерна – 5-19%. Висота рослин достигала 35-61см. Стан рослин був задовільний, місцями незадовільний.

З середини по кінець червня у ярого ячменю відмічалась повна стиглість. та його почали збирати.

Врожайність зерна ярого ячменю в цілому по області цього року одержано на 44% нижче середнього врожаю за останні 25 років і на 22% вище тогорічного.

Кукурудза 2013р.

В кінці квітня завдяки високим температурам повітря тривало інтенсивне наростання тепла. Сівбу кукурудзи розпочали в третій декаді квітня, масову сівбу проводили в першій декаді травня, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних значень.

Сходи кукурудзи відмічались 6-12 травня, на 1-2 тижні середніх багаторічних значень. Стан посівів був добрий та задовільний.

Запаси продуктивної вологи на зябу під кукурудзу станом на 18 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 13-14мм (65-67% НПВ). 0-20см: 24-30мм (67-68% НПВ). 0-50см: 51-70мм (71-73% НПВ). 0-100см: 89-138мм (68-75% НПВ).

Протягом квітня умови для накопичення вологи в ґрунті були незадовільні. Внаслідок відсутності ефективних дощів, утримання високих температур повітря та низької відносної вологості повітря відбувався розвиток засушливих явищ – стрімко втрачалась волога з ґрунту.

Починаючи з другої половини квітня температури повітря почали рости і досягли 26-31º тепла. Середньодобові температури повітря з кінця квітня були вищими за норму на 4-9º. Мінімальна вологість повітря знижувалась до 30% і нижче.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 28 квітня знаходились в межах добрих та задовільних і в шарі ґрунту 0-10см на півночі, півдні та заході області і становили 10-15мм (48-71% НПВ). 0-20см: 21-31мм (52-70% НПВ). 0-50см: 41-72мм (59-73% НПВ). 0-100см: на півдні 70 мм (53% НПВ), на півночі та заході – 115-140мм (74-76% НПВ).

З середини травня по початок червня у кукурудзи відмічалось листоутворення (5-9 листок). Середня кількість рослин складала 413-476шт., на півдні – 770шт. на 100м². Середня маса рослин 119-221гр, на півночі – 57гр. Листків, що не вийшли нараховувалось від 5 до 9. Висота рослин була на 5 листок 16-31см, на 9 листок 46-120см. Рослини знаходились у доброму, місцями задовільному стані.

Внаслідок утримання жаркої та сухої погоди на початку травня, агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур залишалися вкрай несприятливими. Ґрунтова засуха, яка розпочалась в 3-й декаді квітня спричинила значне погіршення вологозабезпеченості рослин.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 18 травня на півдні та заході області (ділянки на зрошені) в шарі ґрунту 0-10см становили 10-13мм (50-62% НПВ), на півночі – 4мм (19% НПВ). 0-20см відповідно: 19-27мм (53-61% НПВ) і 7мм (17% НПВ). 0-50см відповідно: 38-64мм (54-65% НПВ) і 29мм (30% НПВ). 0-100см: на заході області – 120мм (65% НПВ), на півдні та півночі – 59-73мм (45-47% НПВ).

В другій декаді травня у кукурудзи на зрошенні проводили полив культур.

Завдяки тому, що посіви кукурудзи знаходились на зрошених полях, на заході та півдні області (через поливи) та на півночі області (через проходження суттєвих зливових дощів) ситуація з вологозабезпеченням ґрунту дещо покращилась.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 28 травня на півдні, півночі та заході області в шарі ґрунту 0-10см становили 10-15мм (48-71% НПВ). 0-20см - 18-30мм (50-68% НПВ). 0-50см - 34-69мм (49-70% НПВ). 0-100см – 62-130мм (47-74% НПВ).

Опади, які пройшли на початку червня носили зливовий характер, були різної інтенсивності і розподілялись по території області не рівномірно. Кількість їх становила 26-46мм (198-382% декадної норми), на заході області – 15мм (112% декадної норми), на півночі та крайньому півдні області –72-105мм (498-556% декадної норми). Добовий максимум опадів 4 червня становив 21-29мм, на заході і в центрі області – 6-16мм, на крайньому півдні – 45мм, 5 червня на півночі області випало 45мм опадів. Протягом всієї декади гриміли грози, 4 червня на півночі області відмічався град діаметром 7мм. На посівах кукурудзи відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 8 червня на півдні, півночі та заході області в шарі ґрунту 0-10см становили: 15-20мм (75-95% НПВ). 0-20см: 26-43мм (72-98% НПВ). 0-50см: 59-85мм (84-88% НПВ). 0-100см: 114-136мм (62-88% НПВ).

Протягом другої декади червня у кукурудзи відбувалось листоутворення (11-17-й листок) і накопичення рослинної маси. Середня маса рослин становила 325-450гр, на півночі – 167гр. Висота рослин 94-181см. Стан рослин був добрий та задовільний.

Місцями богарну зернову кукурудзу збирали на зелений корм.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на заході та півдні області (ділянки на зрошенні) станом на 28 червня в шарі ґрунту 0-10см становили 8-11мм (40-52% НПВ). 0-20см: 15-23мм (42-52% НПВ). 0-50см: 33-53мм (47-54% НПВ). 0-100см: 88-97мм (52-67% НПВ).

В кінці червня у середньоранніх, на початку липня у середньостиглих сортів кукурудзи відмічалось викидання волоті, цвітіння волоті та цвітіння початку. Середня кількість рослин на 100м² в фазі викидання волоті складала 469-770шт. Середня маса рослин – 575-652гр. Висота рослин 199-227см. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на заході та півдні області (ділянки на зрошенні) станом на 8 липня в шарі ґрунту 0-10см становили 12-13мм (60-62% НПВ). 0-20см: 20-29мм (56-66% НПВ). 0-50см: на заході області 30мм (43% НПВ), на півдні - 68мм (69% НПВ). 0-100см відповідно: 136мм (74% НПВ) і 60мм (46% НПВ).

В 2-й декаді липня наступила молочна стиглість. Середня кількість качанів на одній рослині 2шт. Маса качана 136-214гр. Середня кількість зерен в одному качані 541-663шт. Висота рослин 208-268см. Стан рослин задовільний. На заході та півдні області відмічалось пошкодження рослин шкідниками (совка) та хворобами (сіра гниль).

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на заході та півдні області (ділянки на зрошенні) станом на 18 липня в шарі ґрунту 0-10см становили: на заході області 12мм (57% НПВ), на півдні - 18мм (90% НПВ). 0-20см відповідно: 24мм (55% НПВ) і 31мм (86%НПВ). 0-50см відповідно: 57мм (58% НПВ) і 68мм (97% НПВ). 0-100см відповідно: 114мм (62% НПВ) і 129мм (98% НПВ).

Опади в третій декаді липня на території області майже не спостерігались. Тому умови для накопичення вологи в ґрунті були вкрай несприятливими. Богарні ділянки залишались сухими. Лише на зрошених посівах запаси продуктивної вологи були достатні.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на заході області (ділянки на зрошенні) станом на 28 липня в шарі ґрунту 0-10см становили 16мм (76% НПВ). 0-20см: 33мм (75% НПВ). 0-50см: 44мм (71% НПВ). 0-100см: 120мм (65% НПВ).

В кінці липня – на початку серпня у кукурудзи розпочалась воскова стиглість. Середня кількість качанів на одній рослині – 1-2 шт. Кількість рослин на 1м² – 469-770шт. Середня кількість зерен в качані – 530-576. Вологість зерна від 16 до 36%. Маса 1000 зерен – 231-303г. Висота рослин 208-268см. Стан рослин від задовільного до незадовільного.

В серпні у кукурудзи відмічалось пошкодження гусінню стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовниковою та іншою листогризучою совками, злаковою попелицею. Пошкодження качанів гусеницями зазначених лускокрилих комах за умов вологої і теплої погоди сприяли розвитку і поширенню фузаріозу. Також на кукурудзі зазначені погодні умови зумовили розвиток пухирчатої та летючої сажок, гельмінтоспоріозу.

З середини вересня кукурудзу почали збирати на зерно.

У вересні переважала прохолодна дощова погода, обумовлена впливом активного циклону і переміщенням атмосферних фронтів. Часом проходили невеликі та помірні дощі, в окремі дні з грозами та поривчастим вітром, вночі та вранці подекуди виникали тумани.

Середня температура повітря в першій та третій декадах вересня були на 1,8-2,9° менше за норму. В кінці третьої декади відбулось вторгнення арктичного повітря, внаслідок чого на поверхні ґрунту та на висоті 2см над поверхнею ґрунту спостерігалися заморозки інтенсивністю 0-3º морозу.

На початку жовтня теж спостерігались складні погодні умови. Внаслідок значного затоку дуже холодного повітря на території Херсонської області спостерігалась незвично холодна погода з тривалими помірними та місцями сильними дощами, поривами вітру до 15-20 м/с та заморозками в повітрі та на ґрунті. Середня температура повітря в першій декаді місяця склала 5,2-6,8°, що на 6,3-7,4° менше за норму.

Мінімальна температура повітря в кінці декади знижувалась до 0-3° морозу, на поверхні ґрунту до 2-5° морозу. Кількість днів із заморозками становила від 3 до 6.

Врожайність зерна кукурудзи в цілому по області цього року одержано на 67% вище середнього врожаю за останні 25 років і на 17% вище тогорічного.

Зернобобові культури /горох / 2013р.

Сівбу гороху господарства області розпочали в строки близькі до звичайних - в першій декаді квітня.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 8 квітня на півночі області в шарі ґрунту 0-10 см становили 13мм (62% НПВ). 0-20 см: 23мм (55% НПВ). 0-50 см: 60мм (62% НПВ). 0-100 см: 101мм (65% НПВ).

Сходи у гороху були отримані у другій декаді квітня, 3-й справжній листок - в кінці третьої декади квітня. Це майже на тиждень раніше звичайних строків. Кількість рослин на 1м² становила 126, висота 8см. Стан рослин був добрий.

Через відсутність ефективних опадів та вітряну погоду протягом другої декади квітня, грунт почав інтенсивно підсихати. А в третій декаді квітня, через продовження бездощевого періоду, в шарі ґрунту 0-20см, а місцями по області і в метровому шарі розпочалась ґрунтова засуха.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 28 квітня на півночі області в шарі ґрунту 0-10 см становили 8мм (38% НПВ). 0-20 см: 18мм (43% НПВ). 0-50 см: 60мм (62% НПВ). 0-100 см: 104мм (67% НПВ).

В першій декаді травня внаслідок утримання жаркої та сухої погоди агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур залишались вкрай несприятливими. На більшій частині території ґрунтова засуха посилювалась.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 8 травня на півночі області в шарі ґрунту 0-10см становили 3мм (14% НПВ). 0-20см: 10мм (24% НПВ). 0-50см: 44мм (45% НПВ). 0-100см: 85мм (55% НПВ).

В 2-й декаді травня у гороху відмічалась поява суцвіть, в 3-й декаді – початок та кінець цвітіння. Кількість рослин на 1м² становила 158. Кількість бобів довжиною 1см та більше – 3шт. Висота рослин на кінець цвітіння становила 39см. Рослини перебували у доброму стані.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 28 травня на півночі області в шарі ґрунту 0-10см становили 12мм (57% НПВ). 0-20см: 26мм (62% НПВ). 0-50см: 69мм (71% НПВ). 0-100см: 119мм (77% НПВ).

Критичним періодом у гороху відносно до вологи є період від бутонізації до наливу зерна. За умов надмірного зволоження і низьких температур зерно достигає пізніше, а в посушливі роки вегетаційний період скорочується. В цьому році підвищене теплозабезпечення спричинило прискорений розвиток рослин. Настання фаз відбувалось на два тижні звичайних строків.

Опади, які спостерігались протягом червня, носили зливовий характер та розподілялись по території області нерівномірно.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 18 червня на півночі області в шарі ґрунту 0-10см становили 11мм (52% НПВ). 0-20см: 24мм (57% НПВ). 0-50см: 70мм (72% НПВ). 0-100см: 123мм (79% НПВ).

В кінці червня у гороху відмічалось достигання та його почали збирати. Середня кількість бобів довжиною 1см і більше на одній рослині – 10шт, середня кількість зерен в одному достиглому бобі – 5шт, маса 1000 зерен – 246г. Висота рослин 40см.Стан рослин був добрий.

Соняшник 2013р.

Сівбу соняшника в цьому році розпочали в другій декаді квітня, масову сівбу – в кінці квітня – на початок травня. В цей період утримувалась суха і тепла погода. Умови для проведення польових робіт були сприятливі.

Запаси продуктивної вологи під соняшником та на зябу станом на 18 квітня знаходились в межах добрих та задовільних і в шарі ґрунту 0-10 см становили 8-10мм (50-57% НПВ), на південному сході області – 20мм (100% НПВ). 0-20 см відповідно: 15-20мм (42-59% НПВ) і 40мм (100% НПВ). 0-50 см: 41-46мм (55-56% НПВ), на півдні – 23мм (33% НПВ), на південному сході області – 74мм (90% НПВ). 0-100 см: 58-101мм (37-68% НПВ), на півдні – 23мм (18% НПВ).

Протягом квітня умови для накопичення вологи в ґрунті були незадовільні. Загальна кількість опадів за місяць виявилась набагато менше норми – 3-12мм (12-33% місячної норми), лише у Приазов’ї 23-29мм (77-116% місячної норми). Середньомісячна температура повітря у квітні була на 1,8-3,0° вищою за кліматичну норму і становила 11,2-12,0º тепла. Внаслідок відсутності ефективних дощів, високих температур повітря та низької відносної вологості повітря відбувався розвиток засушливих явищ – стрімко втрачалась волога з ґрунту.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10 см становили 5-8мм (28-50% НПВ), на південному сході області – 18мм (100% НПВ). 0-20 см відповідно: 14мм (39-47% НПВ) і 35мм (100% НПВ). 0-50 см відповідно: 25-40мм (36-51% НПВ) і 65мм (79% НПВ). 0-100 см: 52-99мм (33-67% НПВ), на півдні області (засуха) 25мм (19% НПВ).

В залежності від строків сівби, в кінці квітні – на початку травня були отримані сходи соняшника. Стан посівів був добрий та задовільний.

Протягом травня покращення для накопичення вологи в ґрунті не відбувалось. Внаслідок тривалого бездощового періоду (за період квітень-травень не було жодного ефективного дощу) прискорився розвиток засушливих явищ. Місцями на полях з соняшником розпочалась ґрунтова засуха.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 8 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: 4-8 мм (22-40 НПВ), на південному сході області 11мм (65% НПВ). 0-20см відповідно: 11-14мм (35-39% НПВ) і 21мм (62% НПВ). 0-50см: 25-36мм (33-44% НПВ), на півдні розпочалась ґрунтова засуха – 19мм (27% НПВ). 0-100см відповідно: 49-80 (31-54% НПВ) і 19мм (15% НПВ).

6-18 травня у соняшника відмічалась 2-га пара справжніх листків. Висота рослин була 3-7см. Рослини знаходились у доброму та задовільному стані.

В період появи другої пари листків відбувається закладання кошику. В певній мірі уже в цей час визначається кількість квіток, а відповідно і кількість зерен майбутнього врожаю.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 18 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: на півдні (ділянка на зрошенні) 10 мм (50% НПВ), на сході області грунт сухий (0мм), на південному заході та південному сході 3-4мм (18-29% НПВ). 0-20см: на півдні (зрошення) - 17мм (47% НПВ), на решті території засуха - 3-8мм (9-27% НПВ). 0-50см: на південному сході 10мм (12% НПВ), на решті території – 23-28мм (29-40% НПВ). 0-100см: на південному заході – 77мм (52% НПВ), на решті території засуха - 11-31мм (7-22% НПВ).

Опади, які пройшли в третій декаді травня, носили зливовий характер, були різної інтенсивності і розподілялись по території області не рівномірно. Тому агрометеорологічні умови для росту та розвитку соняшника залишались вкрай незадовільні.

Так, запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: на півдні, південному заході та сході 6-10 мм (33-50% НПВ), на південному сході області (Генічеськ) грунт сухий (0мм). 0-20см відповідно: 12-19мм (38-53% НПВ) і сухо. 0-50см відповідно: 29-35мм(38-50% НПВ) і сухо. 0-100см: на південному заході: 85мм (57% НПВ), на півдні та сході 39-43мм (28-30% НПВ), на південному сході області грунт сухий (0мм).

Через опади, які проходили протягом першої декади червня, відбувалось нерівномірне поповнення вологи в ґрунті. Кількість їх склала від однієї до п’яти декадних норм. За даними метеостанцій області промочування ґрунту на більшій частині території області відбулось до 26-45см, на півночі області до 60-70см, на заході до 10-11 см, в центрі області – сухо.

На посівах соняшника відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 8 червня в шарі ґрунту 0-10см на півдні, південному заході та південному сході становили 10-13мм (59-71% НПВ), на сході області 6мм (33% НПВ). 0-20см відповідно: 18-24мм (56-67% НПВ) і 12мм (35% НПВ). 0-50см: на півдні, сході та південному заході області – 33-43мм (40-61% НПВ), на південному сході 22мм (27% НПВ). 0-100см відповідно: 50-92мм (32-62% НПВ) і 22мм (14% НПВ).

Поява суцвіть у соняшника спостерігалась з кінця травня по початок червня, на півдні області в кінці червня. Висота рослин була від 30 до 68см, на півдні області 167см. Рослини знаходились у доброму та задовільному стані.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 18 червня в шарі ґрунту 0-10см на південному заході та сході області становили 1-3мм (7-17% НПВ), на півдні області (ділянка на зрошенні) – 10мм (50% НПВ). 0-20см відповідно: 2-9мм – (7-26% НПВ) і 19мм (53% НПВ). 0-50см: на південному заході області – 6мм (8% НПВ), на півдні та сході області 31-41мм (38-59% НПВ). 0-100см: на південному заході та сході області 47-56мм (30-38% НПВ), на півдні 71мм (54% НПВ). На південному сході області грунт сухий до метра.

Цвітіння соняшнику тривало з кінця червня по початок липня. На 100м² налічувалось 308-620 рослини. Діаметр кошика був від 10 до 16см. Висота рослин коливалась від 124см до 170см. Рослини знаходились в доброму та задовільному стані.

Соняшник витрачає багато вологи, хоча вважається стійкою до засухи культурою. В період вегетації він нерівномірно споживає вологу. Найбільш інтенсивна потреба його у волозі в період від утворення кошика до кінця цвітіння. Недостатня кількість її в цей період – одна з причин недорозвинених або навіть пустих зерен в центральній частині кошика і, як наслідок, значне зменшення врожайності культури.

Опади, які проходили протягом третьої декади червня, місцями покращили запаси вологи в ґрунті, але на більшій території області грунт залишався сухий.

У соняшника спостерігалось пожовтіння листків нижнього ярусу та втрата тургору вдень.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 28 червня в шарі ґрунту до метра на південному заході та у східній частині області були практично відсутні (0-15% НПВ), на півдні області (ділянка на зрошенні) в шарі ґрунту 10см складали 15мм (75% НПВ). 0-20см: 27мм – (75% НПВ). 0-50см: 50мм (71% НПВ). 0-100см: 63мм (48% НПВ).

Протягом липня покращення вологозабезпечення ґрунту не відбувалось. Дощі, які проходили по області, носили зливовий характер та розподілялись по території області вкрай нерівномірно. Запаси в метровому шарі ґрунту на 28 липня були незадовільні або зовсім відсутні.

Достигання соняшнику відбувалось з 20 липня по 10 серпня. Висота рослин була 130-186см. Діаметр кошику був від 16 до 21см.

Збиральна стиглість соняшнику відмічалась в третій декаді серпня.

Збір соняшнику почали проводити з кінця серпня.

У вересні переважала прохолодна дощова погода, обумовлена впливом активного циклону і переміщенням атмосферних фронтів. Часом проходили невеликі та помірні дощі, в окремі дні з грозами та поривчастим вітром, вночі та вранці подекуди виникали тумани.

Середня температура повітря в першій та третій декадах вересня були на 1,8-2,9° менше за норму. В кінці третьої декади відбулось вторгнення арктичного повітря, внаслідок чого на поверхні ґрунту та на висоті 2см над поверхнею ґрунту спостерігалися заморозки інтенсивністю 0-3º морозу.

На початку жовтня теж спостерігались складні погодні умови. Внаслідок значного затоку дуже холодного повітря на території Херсонської області спостерігалась незвично холодна погода з тривалими помірними та місцями сильними дощами, поривами вітру до 15-20 м/с та заморозками в повітрі та на ґрунті.

Середня температура повітря в першій декаді місяця склала 5,2-6,8°, що на 6,3-7,4° менше за норму. За 131 рік спостережень така низька середньодекадна температура повітря не спостерігалась жодного разу. Середньодобові температури повітря впродовж всієї декади були на 4-10° нижче норми. Кількість опадів становила 13-25мм (1,5-2 декадні норми), в південно-східній частині області - 35-62мм (4-7 декадних норм або 1,5-2 місячні норми).

Мінімальна температура повітря в кінці декади знижувалась до 0-3° морозу, на поверхні ґрунту до 2-5° морозу. Кількість днів із заморозками становила від 3 до 6.

Такі погодні умови не сприяли збору цьогорічного врожаю соняшника.

Врожайність соняшника в цілому по області цього року одержано на 36% вище середнього врожаю за останні 25 років і на 31% вище тогорічного.

Городні та баштанні культури 2013р.

Сівбу та висадку розсади в грунт ранніх овочевих культур господарства області проводили протягом другої половини квітня (томати висаджували при появі бутонів, капусту – 3-й справжній листок). Сівбу огірків розпочали в третій декаді квітня, а баштанних культур в другій декаді травня. Внаслідок дефіциту опадів та через високі денні температури повітря початковий період розвитку овочевих та баштанних відбувався при несприятливих умовах.

На початку травня у розсадних томатів проходило цвітіння. В кінці травня – на початку червня у посівних томатів спостерігався 3-й справжній листок та утворення бокових пагонів; у розсадних – відцвітання перших квіток; у огірків – 3-й справжній листок, поява бутонів; у капусти середньостиглих сортів - формування голівки; у кавуна – сходи та 1-й справжній листок. Стан рослин був добрий, місцями задовільний.

Максимальна температура повітря в цей період підвищувалась до 27-33° тепла, на поверхні ґрунту до 52-59° тепла, на заході області до 61° тепла.

Агрометеорологічні умови третьої декади травня залишались вкрай незадовільні для росту та розвитку овочевих та баштанних культур. Ґрунтова засуха тривала. Практично на всій території області грунт був сухий до метра. Дещо краща ситуація була на зрошених полях на заході та півдні області (через поливи), та на півночі області (через проходження суттєвих зливових дощів).

На полях області проводили культивацію, розпушування міжрядь, прополку та поливи овочевих культур.

Опади, які проходили протягом першої декади червня, носили зливовий характер та розподілялись по території області нерівномірно. Кількість їх становила від однієї до п̓ яти декадних норм.

В першій та другій декадах червня у посівних томатів спостерігалась поява суцвіть та цвітіння; у огірків – продовжувалось цвітіння; у капусти середньостиглих сортів – початок технічної стиглості; у кавуна – 3-й справжній листок. Стан рослин був добрий.

Оптимальна температура повітря для росту і розвитку томатів та огірків становить 26-28° тепла, для капусти – 14-18° тепла, для кавунів - 33-35° тепла. Гостра нестача вологи в грунті за умов високої температури, особливо під час цвітіння та формування плодів (у капусти - формування головки) негативно позначається на розвитку цих культур. В цьому році погодні умови для цих культур в період цвітіння були задовільні.

З кінці червня по першу половину липня у посівних томатів спостерігалось відцвітання перших квіток та зелена стиглість; у розсадних відмічалась бланжева та повна стиглість та їх почали збирати; у огірків – масовий збір; у капусти середньостиглих сортів – технічна стиглість та масовий збір; у кавуна – цвітіння. Стан овочевих та баштанних культур був добрий.

Як і в попередній період, упродовж першої та другої декади липня на території області спостерігались неоднорідні агрометеорологічні умови. У східній частині області, де випадала незначна кількість опадів, засушливі явища продовжувались – вологозапаси ґрунту були знижені до незадовільних. В тих районах області, де проходили істотні дощі, запаси вологи покращились. В третій декаді липня опади спостерігались лише на півдні області.

В другій половині липня та в першій половині серпня у посівних томатів відмічалась бланжева та повна стиглість; у кавуна – достигання плодів та збирання. Стан рослин був добрий.

В продовж серпня та в першій декаді вересня посівні томати проводили вибірковий та масовий збір врожаю.

У вересні переважала прохолодна дощова погода, обумовлена впливом активного циклону і переміщенням атмосферних фронтів. Такі атмосферні процеси обумовлювали часом невеликі та помірні дощі, в окремі дні з грозами та поривчастим вітром, вночі та вранці подекуди виникали тумани.

В кінці місяця та на висоті 2см над поверхнею ґрунту спостерігалися заморозки інтенсивністю 0-3º морозу. Такі погодні умови призвели до пошкодження томатів заморозками, а на окремих ділянках до загибелі врожаю.

Плодові культури, виноград 2012-2013рр.

Підготовка плодових дерев та винограду до перезимівлі восени 2012 року відбувалася в умовах теплої погоди. Часом випадали помірні та невеликі дощі. Сума опадів за осінній період становила у центрі та на півночі області становила 47-54мм (48-57% сезонної норми), на решті території області 19-36мм (22-37% сезонної норми). Це викликало сухість ґрунту.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 жовтня в шарі ґрунту 0-10см становили 4мм (27% НПВ). 0-20см: 7мм (23% НПВ). 0-50см: 8мм (10% НПВ). 0-100см: 9мм (6% НПВ).

Нестійкий характер погоди у грудні визначали південні циклони та пов’язані з ними атмосферні фронти, які обумовили дощ та мокрий сніг, на початку третьої декади сніг, хуртовини, пориви вітру 15-20 м/с. Активний циклон 3 грудня обумовив пориви вітру на території області 26-34 м/с. Менш активний циклон 19-20 грудня по області зумовив пориви вітру місцями до 28 м/с. Впродовж місяця часом виникали тумани.

Часті зміни синоптичних процесів призвели до різких коливань температури повітря впродовж місяця. 25 грудня відбулось різке підвищення середньодобової температури повітря на 10-11°.

За результатами відрощування гілок плодових дерев, взятих метеостанціями по області 28-30 грудня 2012р. після сильних морозів, місцями у західних та південних районах була виявлена загибель бруньок від морозу до 3-14% бруньок та до 3% потемніння деревини. У винограду загибелі бруньок виявлено не було.

На початку січня утримувалась нестійка погода, спостерігались опади у вигляді дощу з переходом у сніг, мокрий сніг, місцями налипання мокрого снігу, утворився сніговий покрив, на автошляхах ожеледиця. Температура повітря спостерігалась вночі 4-11° морозу, в середині першої декади від 2° морозу до 2° тепла, вдень від 3° морозу до 2° тепла, на початку місяця 5-8° тепла. Внаслідок переміщення чергового циклону в період 25-27 січня на території Херсонської області та по м. Херсону спостерігались складні погодні умови: сніг, мокрий сніг, часом сильні снігопади, хуртовини, місцями сильні хуртовини, снігові замети, ожеледь, на автошляхах ожеледиця, пориви вітру 15-20 м/с. У другій половині другої декади та в першій половині третьої декади утримувалась тепла погода з температурою вночі 0-6° тепла, вдень 2-10° тепла, на початку третьої декади 12-15° тепла. В кінці місяця температура знизилась вночі 1-7° морозу, вдень 0-5° морозу, місцями 0-3° тепла.

Перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік підвищення на території Херсонської області відбувся 16 січня, що майже на місяць раніше середніх багаторічних значень.

Переважну частину лютого погоду на території Херсонської області визначали повітряні маси з середніх широт Атлантики та Середземного моря. В першій половині лютого випадали невеликі та помірні дощі. Періодично вночі та вранці утворювались тумани, часом відбувалось посилення вітру до 12-20 м/с. Температура повітря в першій половині місяця утримувалась вночі в діапазоні 1-7° тепла, місцями до 2° морозу, у другій половині вночі знижувалась до 6° морозу, на узбережжі морів до 0-2° тепла. Вдень температура підвищувалась до 1-9° тепла, в окремі дні першої декади місцями до 10-15° тепла.

Середньомісячна температура повітря у лютому становила 2,0-3,2º тепла і виявилась вищою за кліматичну норму на 4,1-5,2°. Опадів в цілому за місяць випало 10-22мм (34-78% місячної норми), на півночі, крайньому півдні та в центрі області 28-33мм (88-123% місячної норми).

За результатами відрощування гілок плодових дерев та винограду, взятих метеостанціями області 1-6 березня, були отримані слідуючи дані: абрикос - на півдні: до 3%, на південному заході до 40% пошкоджених бруньок; вишня, слива, черешня - пошкоджених бруньок не виявлено; груша – на півдні: до 10% пошкоджених бруньок; яблуня – на півдні до 4% пошкоджених бруньок.

З 10 по 20 березня у абрикосу та вишні, а з 14 по 31 березня у сливи, черешні груші та яблуні розпочалось набухання бруньок.

На початку третьої декади березня, внаслідок переміщення циклонів, які зароджувались над Середземним морем, на території Херсонської області відбувалось ускладнення погодних умов. 22-24 березня спостерігались снігопади, хуртовини, ожеледь, посилення вітру до 15-20м/с, місцями до 28м/с, зниження температури повітря протягом 12 годин на 10-13°, утворення снігового покриву (1-6см). На кінець декади сніг повністю зійшов. Температура повітря вночі знижувалась до 0-6° морозу, місцями до 9° морозу, вдень становила 2° морозу - 3° тепла.

Перехід середньодобової температури повітря через 5º в бік підвищення відбувся 31 березня, що на 6-10 днів пізніше середніх багаторічних значень.

За результатами відрощування гілок плодових дерев, взятих метеостанціями області 1 квітня, у абрикосу в більшості районів було виявлено пошкодження бруньок від 5 до 39%. На заході у вишні відмічалось до 3% пошкоджених бруньок. У винограду загибелі бруньок виявлено не було.

Протягом першої та на початку другої декади квітня у плодових тривало розпускання бруньок.

Розгортання 1-х листків спостерігалось на протязі першої половини квітня. 8-24 квітня. Цвітіння у абрикосу відмічалось 8-14 квітня, у вишні, сливи, груші та яблуні – 22-30 квітня.

В кінці другої декади квітня у винограду відмічалось набухання вічок, в кінці 3-й декаді квітня – розпускання вічок, розгортання 1-го листка, на початку першої декаді травня – розгортання 3-го листка, поява 1-го суцвіття.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 6мм (40% НПВ). 0-20см: 13мм (42% НПВ). 0-50см: 40мм (51% НПВ). 0-100см: 78мм (53% НПВ).

Починаючи з другої половини квітня температури повітря почали рости і досягали 26-31º тепла. Середньодобові температури повітря з кінця квітня були вищими за норму на 4-9º. Випаровуваність з водної поверхні була вищою за норму. Мінімальна вологість повітря знижувалась до 30% і нижче. З третьої декади квітня на більшій частині території області розпочалась ґрунтова засуха. На ряді площ грунт висох до метра. Такі погодні умови призвели до значного пригнічення рослин.

Формування плодів у абрикосу розпочалось 26-30 квітня, у вишні, груші – 2-10 травня, у яблуні – 10-20 травня.

Стрімкий ріст тепла призвів до того, що фази розвитку у плодових дерев наступили на один-два тижні раніше звичайних строків.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральній частині області станом на 28 травня були вкрай не задовільні. В метровому шарі ґрунту вони становили лише 41мм (28% НПВ).

Достигання плодів та збирання врожаю у вишні тривало 8-20 червня, у абрикосу – 20 червня - 4 липня, у сливи та груші ранньостиглих сортів – в першій декади липня, більш пізніх сортів – в другій декаді липня.

Незважаючи на окремі дощі протягом червня ґрунтова засуха посилювалась та поширювалась. Запаси вологи під виноградом в центральних районах області на 28 червня були практично повністю відсутні.

В кінці серпня почалось дозрівання середньостиглих сортів яблук та груш. У пізніх сортів продовжувався налив плодів та накопичення цукрів. Виноград почав дозрівати в кінці серпня.

З кінця серпня по початок вересня в садах дозрівали пізні сорти яблук, виноград і їх почали збирати.

В період 27-31 серпня циклон із заходу обумовив місцями невеликі та помірні короткочасні дощі та грози. Але через нестачу ефективних опадів протягом тривалого часу, вологозабезпечення залишалось недостатнім.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під виноградом в центральній частині області станом на 28 серпня були незадовільні (2мм).

На початку вересня спостерігалась суха та відносно тепла погода. Починаючи з другої декади місяця проходження атмосферних фронтів спричинило прохолодну дощову погоду, місцями з грозами та поривчастим вітром. Опади, які спостерігались, дещо покращили умови для накопичення вологи в ґрунті. Однак, у зв’язку з дефіцитом дощів на початку осені та надмірною сухістю ґрунту у попередні періоди, на деяких площах зволоження ґрунту залишалось недостатнім.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 вересня були відсутні (1мм).

Протягом жовтня та на початку листопада проходили опади, які покращили стан із вологозабезпеченням ґрунту.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 жовтня були в шарі ґрунту 0-10см вони становили 13мм (81% НПВ). 0-20см: 25мм (76% НПВ). 0-50см: 61мм (76% НПВ). 0-100см: 112мм (75% НПВ).

З початку жовтня у плодово-ягідних культур розпочалось осіннє забарвлення листя, а з кінця жовтня по середину листопада спостерігався листопад.

Висновки