Література

Основна

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001.– С.9-34.

2. Державна Національна програма „Освіта”. – К., 1994.

3. Державна програма „Вчитель” // Освіта України. – 2004.– 21 квітня.

4. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя.– М.: Просвещение, 1989.– С.12-56.

5. Загальна педагогіка: лекції. – Кам’янець-Подільський, 2007.– С.6-66.

6. ЗаконУкраїни „Про освіту”. – К., 1996.

7. Кваліфікаційні характеристика педагогічних працівників: Учитель // Освіта.– 1994.– 26 січня.

8. Конституція України. – К.,1996.

9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання–Прес, 2003.– С.15-25, 27-32, 33 -41.

10. Національна доктрина розвитку освіти. – К., 2002.

11. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І.Сметанський, В.І.Шахов. – Вінниця: РВВВ ВАТ „Віноблдрукарня”, 2001.– С.14-30, 79.

12. Педагогіка: Хрестоматія /Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – С.13-31.

13. Педагогічна майстерність /За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997.– С. 8 -26, 38-44, 44-47.

14. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. Вступ // Вибр. тв.: В 5-ти т.– Т. 4.– С.20.

15. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа: Наші вчителі, вихователі /Педагогіка: Хрестоматія. – К., 2003. – С.81-82.

16. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання // Вибр. тв.: У 2-х т. – Т.1 – С.205 (або Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003 .– С.87-95

17. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001.– С. 9-43, 44-59.

18. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003.– С. 67-101,102-145, 146-159, 160 -194.

Додаткова

1. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. – М., 1995.– С.191-192.

2. Бондаревский В.Б. Беседы о самовоспитании. – М., 1976.

3. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. – Спб: Издательство „Питер”, 2000.– С.10-31.

4. Введение в научное исследование по педагогике / Под ред. В.И.Журавлева.– М., 1988.– С. 17-33.

5. Все начинается с учителя / Под ред. З.И. Равкина. – М.: Просвещение, 1993.

6. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995.– С.16-27.

7. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Педагогічні задачі. – К.: Вища школа, 1991.

8. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. – К.: Вища школа, 1993.–

9. Кондратенков А.Е.Труд и талант учителя. – М.: Просвещение, 1989.

10. Кондрашова Л.В. Сборник педагогических задач. – М.: Просвещение, 1987.

11. Костюк Г.С. Вікова психологія. – К., 1979.– С.27-29.

12. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. – Л., 1967.– С.82- 118.

13. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: завдання, ситуації: Практикум. – К.: Знання–Прес, 2003.– С.31-37, 38-45.

14. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение. – М., 1986.

15. Педагогіка: Навчальний посібник. / В.М.Галузняк, М.І.Сметанський, В.І.Шахов. – Вінниця: РВВВ ВАТ „ Віноблдрукарня”, 2001.– С.6-14.

16. Педагогічний пошук /Укл. І.Н.Баженова. – К., 1988. – 496 с.

17. Подласый И.П. Педагогика.– М.: Просвещение, 1996.– С. 180-198.

18. Практикум з педагогіки / За ред. О.А.Дубасенюк та А.В.Іванченко. – К., 1996.– С.12-42, 59 -73.

19. Розумне, добре, вічне...Думки про виховання та навчання. – К.,1989.– С.86-98.

20. Рувинский Л.И. Самовоспитание личности. – М., 1984.

21. Слово про вчителя:– К.: Рад.школа, 1986.

22. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К., 1985.– С.11-34, 41-44.

23. Трайнев В.А. Деловые игры в учебном процессе. – М., 2002.– С. 146-151.

24. Щербакова К.И. Вступ до спеціальності. – К.: Вища школа, 1990.– С.119-123, 128, 135.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Змістовий модуль ІІІ.

Теорія освіти і навчання

Практичне заняття № 6

Виникнення і розвиток дидактики. Зміст освіти.

Зміст освіти – 2 год.

Мета: з’ясувати рівень опанування студентами основних дидактичних понять, виявити розуміння суперечностей у формуванні змісту освіти, формувати вміння користуватися документами, які відбивають зміст освіти.

Основні поняття: теорія освіти і навчання; дидактичні категорії: освіта, навчання, процес навчання, зміст освіти.

Питання для обговорення

1. Дидактика – теорія освіти і навчання. Завдання розвитку освіти на сучасному етапі.

2. Поняття змісту освіти як складової базової культури людини.

3. Державні документи, що визначають зміст шкільної освіти:

– Державний стандарт базової і повної середньої освіти;

– навчальні плани та навчальні програми.

– функції, типи, структура підручників.

Практичні завдання

Домашній практикум

Ознайомитися з Державним стандартом базової і повної середньої освіти (загальною частиною) та характеристикою і структурою Базового навчального плану.

Робота на занятті

1. Обговорення теоретичних питань.

2. Обговорення дискусійних питань:

– в чому особливості навчальних планів загальноосвітніх шкіл різних типів;

– як ви розумієте вираз „збагачення програмового матеріалу – ознака

професійної майстерності вчителя”;

– у лекції розглядався навчальний план, сконцентрований на навчальний предмет; але є експериментальні інтегральні (об’єднані) плани, в яких замість окремих ізольованих навчальних предметів даються блоки гуманітарних, природничих та інших дисциплін, і вивчення процесів і явищ здійснюється шляхом інтеграції матеріалу усіх предметів блоку. Які, на вашу думку, позитивні й негативні сторони такого підходу до складання навчального плану?

3. Практична робота з Типовими навчальними планами середньої загальноосвітньої школи (ознайомлення і аналіз).

Список літератури

для самостійного опрацювання

Основна

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України.–2004.– №5.

2. Загальна педагогіка: лекції. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко, 2007. – С. 67-80.

3. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001.– С. 91-107.

Додаткова

1. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Педагогічні задачі. – К.: Вища школа, 1991.

2. Кондрашова Л.В. Сборник педагогических задач. – М.: Просвещение, 1987.

3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.І. Педагогіка. Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003.– С.85-92.

4. Національна доктрина розвитку освіти. – К., 2002.

Методичні матеріали

Державний стандарт

базової і повної середньої освіти

Загальна частина

Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі – Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

- для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи.

- для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;

- для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях; мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких затверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв’язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями: обов’язковий, що передбачає результати навчання, визначені Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програми, затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.