Список літератури для самостійного опрацювання

Основна

1. Загальна педагогіка: лекції Навчально-методичний посібник / Е.І.Федорчук, В.В.Федорчук: Видавець ПП Зволейко, 2007. – С. 232-256.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004.– С. 41-50, 276-282.

3. Сластенин В.А. Педагогика. – М., 2003.– С.277-282.

Додаткова

1. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения // Педагогика.–1995.– № 1.

2. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике.– М., 1995.

Методичні рекомендації до проведення заняття

1.Короткий аналіз теоретичних питань може бути проведений у формі мікровикладання. 3-4 студенти отримують домашнє завдання – підготувати за 10 хвилин обговорення (або контроль) ключових питань з теми і реалізувати його в групі на початку заняття.

2. Необхідно дати можливість кожному студенту апробувати свою модель і отримати повний її аналіз. Можливий варіант такої організації праці: студенти діляться на малі групи /по 4-6 чол./, кожній з них призначається лідер, на якого покладається відпо­відальність за результативність виконання завдання. Функції лідера може виконувати студент з високим рівнем розвитку аналітичного мислення і який найбільш досконало оволодів методикою аналізуван­ня навчального процесу. Таким чином, студенти у зручний для них час працюють малими групами по аналогії з попереднім заняттям. Під час аналізу свого уроку студент фіксує всі оціночні судження колег як позитивного характеру, так і зауваження і далі, самостійно осмисливши все почуте, співставивши зі своїми оцінками та висновками, студент робить першу спробу написання професій­ного самоаналізу. Можна рекомендувати якісь структу­ри чи логіку самоаналізу, а може бути і довільна форма осмислення себе в контексті своєї першої професійної проби (будь-то роздуми, пошуки, констатація), однак у ньому мають бути сформульовані оцінні судження стосовно свого актуального рівня професійного розвитку з виділенням найбільш сильних сторін як в особистісному, так і в професійному аспектах і найбільш слабо сформованих. Найбільш детально аналізуються останні і на їх основі формуються пріоритетні напрямки, за якими студент планує процес інтенсивного професійного саморозвитку.

3. В результаті самоаналізу мають бути внесені зміни до результатів самодіагностики, що проводилися на першому занятті ( або самостійно представляються результати другої спроби, що є цінним для подальшого порівняльного аналізу). Далі проводиться на основі отриманих даних корекція програми саморозвитку, сформована на другому навчальному занятті.

4. Представити результати самодіагностики за особистісними і професійними параметрами, самоаналіз, зроблений за результатами апробації, скоректовану програму професійного саморозвитку.

Методичні матеріали Орієнтовна схема аналізу уроку

І. Дотримання вчителем організаційних вимог до уроку:

1. Наявність продуманого плану уроку, логіка його побудови та ступінь реалізації.

2. Організаційна чіткість проведення уроку.

3. Раціональне використання часу на уроці.

4. Різноманітність форм організації навчальної роботи на уроці (індивідуальної, групової, фронтальної) та вдале їх поєднання.

5. Забезпеченість уроку наочністю, ТЗН, дидактичними матеріалами та ефективність їх використання.

6. Дотримання правил охорони праці та техніки безпеки.

7. Ступінь готовності учнів до уроку (наявність необхідних засобів, виконання домашнього завдання).

8. Виконання гігієнічних вимог до уроку (чистоти, температури, освітленості).

9. Створення сприятливого емоційного клімату на уроці.

10. Рівень культури мовлення вчителя, чіткість дикції, оптимальність темпу мовлення.

ІІ. Дотримання вчителем дидактичних вимог до уроку:

1. Наявність чітко визначеної дидактичної мети уроку і повнота її реалізації.

2. Реалізація принципу науковості освіти у змісті уроку.

3. Відповідність змісту навчання віковим особливостям учнів.

4. Реалізація диференційованого підходу до учнів на уроці.

5. Активність учнів на уроці.

6. Свідомість і міцність засвоєння учнями знань

7. Раціональність використання методів навчання.

8. Раціональність використання вчителем видів, форм і методів контролю навчальних досягнень учнів.

9. Використання учителем міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків.

10. Оптимальність домашнього завдання (його об’єм, дотримання вимог до його виконання).

ІІІ. Дотримання вчителем виховних вимог до уроку:

1. Наявність і повнота реалізації виховної мети уроку.

2. Характер взаємин учителя і учнів під час уроку.

3. Уміння учителя поєднувати повагу до учня з розумною вимогливістю до нього.

4. Рівень свідомої дисципліни учнів під час уроку.

5. Створення учителем ситуацій успіху на уроці.

6. Реалізація принципу культуровідповідності та інтеркультурності на уроці.

7. Піклування вчителя про формування колективістських взаємин між учнями під час уроку.

8. Рівень естетичного впливу уроку на учнів.

9. Використання вчителем виховного потенціалу оцінювання навчальної діяльності школярів на уроці.

10. Виховний вплив на учнів особистості вчителя.

ІУ. Виконання розвивальних завдань уроку:

1. Наявність і повнота реалізації розвивальної мети уроку.

2. Наявність і розв’язання учнями пізнавальних суперечностей, проблемних ситуацій під час уроку.

3. Ступінь самостійності учнів при виконанні різних завдань під час уроку.

4. Врахування індивідуальних особливостей та навчальних можливостей учнів на уроці.

5. Забезпечення вчителем умов для розвитку мислення, пам’яті, уваги, спостережливості, уяви, мовлення школярів на уроці.

6. Забезпечення вчителем умов для розвитку творчої активності школярів, кмітливості та винахідливості.

7. Створення вчителем умов для розвитку наполегливості та цілеспрямованості школярів в навчанні.

8. Створення вчителем емоційно-моральних ситуацій (задоволення, захоплення, подиву, співчуття, співпереживання, радості тощо).

9. Забезпечення вчителем умов для розвитку рухової активності учнів.

10. Піклування вчителя про розвиток позитивних мотивів учіння під час уроку.