Методичні матеріали Педагогічні ситуації для аналізу

Ситуація 1.

Учитель математики на кожному уроці у 7 –8-х класах перевіряв знання, уміння і навички учнів, пропонуючи всім учням завдання на картках. До дошки запрошував 2 – 3 учнів і бесідував із ними, з’ясовуючи рівень їхніх знань, умінь і навичок. Така робота тривала 12- 15 хвилин. Окремі види виконаних робіт учитель перевіряв особисто, але часто доручав здібним учням перевіряти роботи своїх товаришів. І не лише перевіряти, а й оцінювати.

1. Які методи перевірки й оцінки навчальної діяльності учнів використовує учитель?

2. У чому переваги і недоліки цих методів?

3. Як ви ставитеся до того, що учитель доручає учням перевіряти й оцінювати невеликі письмові роботи своїх однокласників?

Ситуація 2. Аркуші відкритого обліку знань

Кожна оцінка, яку одержує учень, заноситься на великий аркуш паперу – аркуш відкритого обліку знань. Усі оцінки, отримані дітьми на уроках або в позаурочний час, відразу заносяться до аркушів відкритого обліку знань і стають надбанням не тільки класу, але й всієї школи. Аркуш відкритого обліку знань – послужний список кожного учня. Кожна оцінка в ньому – це ніби закріплений печаткою запис у трудовій книжці. Але! Запис у трудовій книжці – чи поганий, чи добрий – заноситься навічно, а будь-яку оцінку у відомості відкритого обліку знань учень має право виправляти в будь-який день. Цим самим усувається віковічне джерело конфліктів між учнем і вчителем, між сім’єю і школою, між учителем і класним керівником та адміністрацією школи – між усіма, хто так чи інакше пов’язаний з роботою школи та її повсякденними проблемами.*

Висловіть свою думку стосовно такого підходу до системи оцінювання навчальної діяльності учнів.

*Шаталов В.Ф. Навчати всіх, навчати кожного // Педагогічний пошук / Упор. І.М.Баженова. – К.: Рад . шк., 1989.– С.186.

Ситуація 3.

Така, на перший погляд, звичайна справа, як оцінка знань учнів – це вміння знайти правильний підхід до кожної дитини, вміння плекати в її душі вогник прагнення до знань. Протягом 4 років навчання дітей у початкових класах я ніколи не ставив незадовільних оцінок – ні за письмові роботи, ні за усні відповіді.

Діти вчаться читати, писати, розв’язувати задачі.

Одна дитина вже досягла позитивних результатів у своїй розумовій праці, інша – поки що ні. В однієї вже виходить, та це не означає, що вона не хоче вчитися. Я оцінював розумову працю лише тоді, коли вона приносила позитивні результати. Якщо учень ще не досяг тих результатів, до яких він прагне в процесі праці, я йому не ставлю ніякої оцінки. Дитина повинна замислитися, зібратися з думками, ще раз перевірити свою роботу.

У 1 класі я поставив перші оцінки через 4 місяці після початку навчального року. Тут важливо насамперед, щоб дитина зрозуміла, що таке старанна, ретельна праця. Малюк погано виконує свою роботу не тому, що не хоче, а тому, що не має уявлення, що таке добре і що таке погано, – за що ж йому ставити оцінку? Я добивався, щоб дитина, кілька разів виконавши одне й теж саме завдання, переконалася на власному досвіді, що вона може виконати його значно краще, ніж виконала спочатку.*

1. Проаналізуйте міркування автора і висловіть своє ставлення до цієї проблеми.

2. Чи доцільно підходити до оцінювання навчальної діяльності учнів середніх і старших класів з позицій, які окреслив В.О.Сухомлинський?

* Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5 т.– Т.3.– К.: Рад.шк., 1975.