Методичні матеріали Педагогічні ситуації для аналізу

Ситуація 1.

Учителька російської мови на початку уроку звернулася до учнів із запитаннями :

Який вузол не можна розв’язати?

– Морський, – вигукнув хтось із учнів.

– Чому ж . Морський вузол – це лише спосіб зв’язувати канати, робити з них петлі. Його можна розв’язати.

Учні задумалися... Очі загорілися. Але відповіді не знаходили. Довелося ставити навідні питання, аби діти назвали залізничний вузол.

– Тепер запропоную вам легке запитання – продовжувала вчителька.– Назвіть прикметник середнього роду, який має на кінці три букви „є”.

Знову заблищали очі у школярів, у класі запанувала тиша. Учителька вичікуючи, поглядала на вихованців.

– Не пригадуєте? А гусака ви бачили ?

– Бачили. Але ж він „длинношеий”?

– Гусак відноситься до „ животных?”

– А-а-а, весело загуділи учні.– „ Длинношеее животное...”

1. У чому психолого-педагогічний сенс такого початку уроку?

2. Змоделюйте початок уроку з конкретної теми „своєї” дисципліни, скористайтесь подібним прийомом.

Ситуація 2.

Інспектор райвно разом із заступником директора школи відвідав урок математики учителів 3-А і 3-Б класів. На обох уроках була одна й та ж тема: „ Розв’язування задач на раніше вивчену тему”.

Учителька 3-А класу М.С. після повідомлення теми і мети уроку викликала по черзі учнів до дошки. Вони розв’язували задачі. М.С. піднімала з місця окремих учнів, які повторювали правила. Інші учні робили записи у зошитах тих розв’язків, що їх виконували на дошці їхні товариші. Під кінець уроку на 8 хвилин була проведена самостійна робота ( учні розв’язували приклади, які були записані на дошці).

Учителька 3-Б класу також повідомила учням тему і мету уроку. Але зразу ж запропонувала вихованцям самостійно розв’язати задачу і приклад, які завчасно у 2 варіантах були записані на переносній дошці. Ця робота зайняла 10 хвилин. Швиденько перевірили результати. Вони були добрими. Лише три учні допустили незначні помилки.

– Тепер, діти, подивіться на картки-завдання, які я поклала перед кожним. Виконуйте свої індивідуальні завдання. Будьте уважні.

Учні активно включилися в роботу. С.А. підходила до окремих учнів, тихенько, не відволікаючи уваги інших, допомагала їм у роботі. Через 12 хвилин почулися голоси: Я уже все виконала! ((Це сильніші учні).

– Молодці. Для тих, хто впорався із задачами, у мене є більш цікаві завдання,– говорила С.А. і пропонувала картки з новим матеріалом.

Учні працювали по групах над складанням задач.

– Кожна творча група має скласти свою задачу, – попередила учителька.

Під кінець уроку (3 хвилини) С.А. запропонувала дітям веселу гру „Порахуй”. Хто не встиг підхопити естафету товариша – вибував з гри.

Під час обговорення уроків думки і оцінки уроків між інспектором і заступником директора розбіглися.

1. Висловіть свою думку щодо дій учителів на цих уроках.

2. У чому виявилися дидактичні помилки учителів?

3. У чому ви вбачаєте ефективність методів і прийомів, що їх використали учителі на цих уроках?

Ситуація 3.

Урок української мови у 6 класі. Тема уроку :” Дієприкметник, його граматичні ознаки”. Урок включав такі компоненти:

1. Аналіз опорних знань, умінь та навичок учнів з попередніх тем.

2. Актуалізація опорних знань про граматичні ознаки прикметників і дієслів.

3. Робота над підкресленими словами в реченнях: „ місто, побудоване на березі мальовничої річки, залишилося гордістю старшого покоління. Вмирав поет, залюблений у світ, вмирав поет, задивлений у море”. Визначення їх граматичних категорій.

4. Виконання вправ за підручником із завданням виділення дієприкметників.

5. Складання речень з дієприкметниками.

6. Завдання додому та інструктаж до нього.

1. Визначте тип цього уроку.

2. Доведіть доцільність обраної структури під час вивчення обраної теми.

Ситуація 4.

Урок географії у 6-му класі. Тема уроку: „ Природні зони Австралії”. Урок включав у себе такі компоненти:

1. Учні пригадували особливості вітрів-пасатів і вітрів-мусонів, на яких материках виявляють себе ці вітри, які їх ознаки тощо.

2. Організація дидактичної гри: ви висадились на острові Йорк. Необхідно описати особливості рослинного світу Австралії, його зміни.

3. Робота учнів з підручником. Бесіда вчителя з учнями за результатами опрацювання матеріалу.

4. Самостійна робота учнів над питаннями:

– Пригадайте, на яких материках тропічні ліси змінюються саванами, що переходять у пустелі.

– У чому подібність у розміщенні природних зон Австралії та Африки?

– У чому подібність і відмінність рослинного світу Австралії й Африки? Порівняйте тваринний світ обох материків.

– Який можна зробити висновок про природні зони та їх особливості в Африці, Австралії, Південній Америці?

5. Оцінка навчальної праці класного колективу в цілому й окремих учнів.

6. Домашнє завдання.

1. Визначте структуру цього уроку.

2. Покажіть доцільність запропонованої структури уроку під час вивчення запланованої теми.

Ситуація 5.

Урок математики у 7 класі. Тема уроку :”Площа трикутника”.

Урок включав такі структурні компоненти:

1. Учням пропонують розв’язати задачу: найти площу прямокутного трикутника за даними двох катетів – 4 см і 7 см. Учні не в змозі впоратися із завданням. „ Ми ж цього ще не вчили!” – заявляють школярі.

2. Учні висувають різні способи розв’язання задачі, перевіряють їх доцільність.

3. Під керівництвом учителя учні доводять гіпотезу, добудувавши прямокутний трикутник до прямокутника.

4. Формують правило на основі доведень.

5. Домашнє завдання: віднайти інші способи доказів теореми із визначення площі трикутника.

1. Визначте, до якого типу можна віднести цей урок?

2. У чому полягають особливості цієї структури уроку з погляду типів навчальної діяльності?

Ситуація 6.

Урок англійської мови у 8-му класі. Тема уроку: „ Конституція України”. Урок включав такі структурні компоненти:

1. Організація учнів на пізнавальну діяльність, проведення фонетико-мовленнєвої зарядки.

2. Бесіда учителя з учнями з метою узагальнення знань за темою „Конституція України”. Засвоєння лексичного запасу шляхом конструювання нових речень.

3. Творча робота учнів за індивідуальними завданнями з використанням діалогу: розмова про права громадян України.

4. Аудіювання (прослуховування тексту, магнітофонні записи) тексту з наступним переказом.

5. Оцінка навчальної діяльності учнів.

6. Домашнє завдання.

1. Визначте структуру цього уроку.

2. У чому полягає ефективність використаних методів навчання?

3. У чому ви вбачаєте виховне значення уроку?

Ситуація 7.

Відкритий урок математики у 8-му класі. Тема уроку: „Розкладання квадратного многочлена на множники”.

Урок розпочався із розв’язання математичних задач. Упродовж 7– 8 хвилин усі школярі активно працювали над виконанням завдань.

Приступаючи до вивчення нового навчального матеріалу, учитель спонукав учнів до актуалізації опорних знань. Педагог вміло вів учнів до усвідомлення способів розкладання квадратного многочлена на множники.

Після засвоєння теоретичного матеріалу учні працювали над розв’язанням прикладів. Перший приклад, як зразок, учитель розв’язав на класній дошці. Далі учні самостійно працювали над розв’язанням прикладів.

Та все таки в другій половині уроку активність учнів помітно знизилась. Спонукання учителя не допомогли.

Домашнє завдання й інструктаж до нього школярі сприйняли взагалі пасивно.

У процесі обговорення уроку деякі колеги, що були присутні на уроці, віднайшли недолік у тому, що учитель не приділив належної уваги фізичному вихованню учнів (висока температура у класній кімнаті, кисневе голодування та ін.)

Педагог не погоджувався з колегами:

– Можливо, шановні колеги, накажете стійку на голові роботи перед учнями або скомандувати їм, щоб стрибали, на руках походили по класній кімнаті? У рамках запланованої теми я не міг придумати прикладів або задач про досягнення спортсменів. Тут головою треба працювати!

– Не в цьому справа, заперечували опоненти.

1. Визначте тип уроку.

2. Візьміть участь у дискусії стосовно розв’язання завдань фізичного виховання, висловіть свою думку.

Тест

„Чи знаєте Ви дидактику?”

Інструкція:

Вам пропонується 28 запитань-тверджень. Запишіть своє ставлення до того чи іншого твердження, використовуючи наступні символи:

05 – упевнено „Так”

04 – більше „Так”, ніж „Ні”

03 – не знаю

02 – більше „Ні”, ніж „Так”

01 – упевнено „Ні”

Своє ставлення до того чи іншого твердження фіксуйте у відповідній клітинці таблиці 1:

на твердження перше – в 1 клітинці, на твердження друге – в 2 клітинці, на твердження третє – в 3 клітинці і т.д.

Кожна з клітинок має бути заповнена одним із символів: 01 („Ні”),02 (швидше „Ні”, ніж „Так”), 03 (не знаю), 04 (швидше „Так” ніж „Ні”),05 ( „Так”).

Таблиця 1

Відповіді на питання							Сума
1	5	9	13	17	21	25
2	6	10	14	18	22	26
3	7	11	15	19	23	27
4	8	12	16	20	24	28

Анкета

„Чи знаєте Ви дидактику?”

Що спонукає Вас відвідувати лекції з дидактики?

1. Вимоги адміністрації.

2. Необхідність відзвітувати з окремих питань курсу дидактики.

3. Інтерес до окремих проблем дидактики.

4. Знання з педагогіки необхідні мені для здійснення професійної діяльності.

5. Прагнення дізнаватись про все нове одним (однією) з перших.

6. Я повинен (повинна) знати більше за своїх колег.

7. Окремі проблеми курсу дидактики мене дуже цікавлять.

8. Теоретичні положення дидактики – основа технології викладання.

Які форми навчальної діяльності Ви вважаєте найбільш доцільними при вивченні дидактики?

9. Цілком достатньо оглядових лекцій, які розкривають перспективні напрями розвитку дидактики.

10. Мені більше подобаються семінарські заняття, перегляд відеозаписів, вивчення досвіду роботи, дискусії.

11. Більш доцільним є самостійне вивчення літератури і практичного досвіду.

12. Найбільше мені подобаються ролеві ігри, в яких теорія поєднується з практикою.

Як Ви ставитесь до теорії?

13. На лекціях не варто розглядати різні погляди вчених на розв’язання однієї і тієї ж самої проблеми. Краще розкрити найбільш визнаний погляд певного відомого вченого.

14. Як правило, лише окремі положення дидактики можна використовувати в практичній діяльності.

15. Вивчення педагогіки – важливий елемент загального розвитку вчителя, та й будь-якого спеціаліста, що працює в галузі народної освіти.

16. Чи прагнете ви знайти розв’язання тієї чи іншої практичної проблеми, спираючись на теоретичні положення дидактики? Чи звертаєтесь ви до першоджерел, коли відчуваєте труднощі у практичній діяльності?

17. Чи не вважаєте ви, що значення досвіду новаторів, майстрів педагогічної справи занадто перебільшене пропагандистами передового досвіду? Для практики воно не таке вже й значуще, як пишуть.

18. Передовий досвід учителів ще дуже погано пропагується нашою педагогічною пресою.

19. Чи вважаєте Ви, що Вам необхідні знання з технології викладання новаторів, майстрів педагогічної праці?

20. Чи вивчаєте Ви досвід роботи вчителів своєї школи, району, міста, області?

Ваше ставлення до педагогіки як однієї з основних наук, яка вимагає вашої постійної уваги.

21. Чи можна сказати, що Вас не цікавлять останні результати досліджень вчених-дидактів, оскільки всі їх висновки мало що дають практику?

22. Чи можна сказати, що вивчення монографій вчених-дидактів, особливо сучасних мало допомагають практикам?

23. Чи можна сказати, що окремо, вибірково Ви все ж читаєте монографії сучасних дидактів, педагогів, психологів?

24. Чи можна сказати, що Ви серйозно вивчаєте всі нові роботи відомих дидактів?

25. Чи можна сказати, що проблеми дидактики Вас не настільки хвилюють, щоб стати предметом Вашої самоосвіти?

26. Чи можна сказати, що Ваша самоосвіта завжди включає вивчення статей та монографій відомих дидактів?

27. Чи часто Ви при підготовці своїх виступів використовуєте педагогічні журнали ?

28. Чи пишете Ви самі статті до журналів, які займаються обговоренням педагогічних проблем?

Обробка результатів:

Не звертаючи уваги на „0” перед цифрою, складіть всі числа в кожному рядку таблиці 1.

Підкресліть рядок з найбільшою сумою, суму порівняйте з даними психодіагностичної шкали.

Психодіагностична шкала

Рівні розвитку пізнавального інтересу до проблем дидактики
Перший рядок	Другий рядок	Третій рядок	Четвертий рядок
Перший рівень	Другий рівень	Третій рівень	Четвертий рівень