Методичні матеріали Педагогічні ситуації для аналізу

Ситуація 1

Урок географії у 5-му класі. Тема уроку: „Від чого залежить погода. Повітряні маси”.

Учитель звертається до учнів:

– як ви пам’ятаєте, кілька днів тому у нас була сонячна, тепла, по-справжньому весняна погода, бігли струмки... Красиво було! А вчора після обіду повіяв слабкий, але неприємний, холодний вітер з півночі. Сьогодні вночі та вранці був туман, а зараз – бачите? – дрібний, холодний дощ і з півночі тягне все той же їдкий вітер. Цікаво: чому так змінилася погода? І ще: яку погоду можна чекати завтра?

Після цього учитель ставив перед учнями ряд запитань, учні відповідали на них. Потім були інші запитання.

– Яка була погода днями? А чому не така, як, скажімо, зимою? А яке значення має висота сонця і тривалість дня? Чому це так?

– Добре. А тепер розв’яжемо ще ряд завдань. Як змінилася вологість повітря за ці теплі дні? – Повітря стало дещо вологішим. Отже, воно було теплим і вологим.

– А що трапилося потім? – Подув вітер. – З якого боку? – З півночі. – А що там, на півночі? Подивіться на карту. Отже, вітер подув з Північно-Льодовитого океану. І приніс яке повітря? – Холодне і сухе...

Урок продовжується.

1. Який метод вивчення нового навчального матеріалу обрав учитель і чому?

2. У чому полягає ефективність цього методу?

Ситуація 2

Урок фізики у 6-му класі. Тема уроку: „Інерція”

Наводимо фрагмент цього уроку.

Учитель. На моєму столі ви бачите штатив з підвішеним до нього на нитці вантажем, до якого знизу прив’язана друга нитка. Верхня нитка натягнута вантажем, і якщо смикнути за нижню нитку, то можна чекати, що обірветься верхня нитка. Ось я проводжу дослід. Що ви побачили?

Учень. Обривається не верхня, а нижня нитка.

Учитель. Причиною обриву нижньої, а не верхньої нитки є нова для вас властивість усіх тіл, яка носить назву інерції. Інерція – це властивість тіл зберігати свою швидкість незмінно, якщо на них діють інші тіла.

1. Назвіть, які методи навчання були використані учителем у цьому фрагменті уроку і в чому їх сутність?

2. Проаналізуйте, в який момент спосіб навчальної діяльності учителя виступає як метод, а в якій – як прийом?

Ситуація 3

На уроці ботаніки у 5-му класі вивчали тему „ Будова насіння”.

Наводимо фрагмент цього уроку.

Учитель. Діти, тема нашого уроку – „Будова насіння”. Пояснювати цей матеріал не буду. Думаю, що ви самі зможете впоратися з ним. Відкрийте підручник на сторінці 36. Що написано вгорі сторінки? („Насіння і посів”). А нижче, дрібнішим, але жирним шрифтом? („Будова насіння”). Ще нижче? („Будова насіння квасолі”). Ось цей матеріал вам і необхідно вивчити. Читайте уважно, не кваплячись. Розгляньте малюнок. На ньому відшукайте усе, про що описується в підручнику. Коли закінчите опрацьовувати матеріал, намагайтеся відповісти на запитання. Ось вони записані на дошці.

1. Із чого розвивається росток рослини?

2. Чим відрізняється насіння різних рослин одне від іншого?

3. Як можна побачити внутрішню будову насіння, наприклад, квасолі або гороху?

4. Чому половина насіння квасолі називається сім’ядолею?

5. Де на малюнку росток, стебельце і брунька?

6. Чому їх так називають?

7. Для чого потрібні сім’ядолі?

8. Які ще, окрім квасолі, ви знаєте дводольні рослини?

Учні уважно працювали з підручником, час від часу поглядаючи на запитання, що були на дошці.

1. Які методи навчання були використані у цьому фрагменті уроку?

2. Розкрийте сутність кожного з використаних методів. У чому полягає ефективність кожного з них з погляду психології?

Ситуація 4

На уроці фізики у 10-му класі вивчали матеріал теми „Побудова зображення в лупі”. Предмет, зображення якого необхідно отримати в лупі, ставлять перед лупою на відстані, яка більша подвійної фокусної віддалі; потім ставлять предмет перед нею на відстані, яка більша за фокусну віддаль, але менша подвійної фокусної віддалі; і, нарешті, ставлять між фокусом і лінзою. Учні безпосередньо у процесі досліду бачать, що одночасно змінюється і зображення на екрані, якщо закрити частину лупи непрозорим тілом.

Додому учні отримали такі завдання.

1. В освітлювачі використані опукла лінза і ввігнуте дзеркало. Яким чином необхідно розмістити лампу стосовно дзеркала і лінзи, щоб освітлювач давав пучок паралельних променів?

2. Необхідно розмістити дві ввігнуті лінзи так, щоб паралельні промені, пройшовши через обидві лінзи, залишалися паралельними. Як цього досягти?

1. Проаналізуйте, які методи навчання були використані у процесі вивчення нового матеріалу. У чому їх ефективність?

2. У чому особливість домашнього завдання і які методи необхідно використати учням для його виконання?

Ситуація 5

У 8-му класі панувало веселе збудження, підігріте теплим весняним днем. Учителька біології Т.В. розпочала урок з 10-хвилинної самостійної роботи із раніше вивченого матеріалу. А потім звернулася до класу: „ Діти, я прошу вас уважно прослідкувати за змінами у вашому організмі”. Це особливо не вплинуло на учнів. А тим часом Т.В. сіла за свій стіл, дістала із сумки бутерброд, яблуко і почала їсти. По класу пронісся шум, голоси здивування, а потім наступила тиша. Учні уважно дивилися на вчительку, їхні очі вказували неабияке здивування. Через 2-3 хвилини такої „вільної” поведінки учителька звернулася до учнів із запитаннями:

– Чи помітили ви які-небудь зміни у своєму організмі?

– Так, помітили.

– Які саме?

– Почала виділятися слина.

– Чому це сталося?

– Тому, що раптом захотілося їсти.

– Чому захотілося їсти?

– Напевне тому, що почала активно виділятися слина. А насправді, чому?

– Як бачимо, ми потрапили в тупикову ситуацію. Ось нам і необхідно вивчити новий навчальний матеріал. Там ви і віднайдете відповіді на багато запитань, у тому числі й ті, що виникли щойно в результати спостереження за процесами у ваших організмах. Відкривайте підручники й уважно читайте. У зошитах складайте план прочитаного.

1. Які методи навчання були використані на цьому уроці і в чому полягає їх ефективність?

2. Яка роль незвичних дій учительки перед вивченням нового навчального матеріалу?

Ситуація 6

У практиці роботи учителів широко використовують коментування. Ось приклади коментування.

З математики. Відкривають запис на дошці:

(–5) · (–2)³ + 9 – (–24) · (+3/4) + (+27) : (–3/4) =

Учителька : „ Виконуємо першу дію – піднесення до степеня. Мінус два підносимо до третього степеня. Показник степеня три показує, що основа степеня мінус два повторюється три рази. Мінус вісім”.

Учень: „ Виконуємо дію множення – мінус п’ять помножимо на мінус вісім. Абсолютну величину числа мінус п’ять помножимо на абсолютну величину числа мінус вісім. У добутку сорок ставимо знак плюс. Щоб помножити два раціональних числа, необхідно перемножити їхні абсолютні величини і поставити знак плюс, якщо знаки різні і т.д.

З української мови. Учителька пояснює учням, що зараз виконаємо вправи з коментуванням. Перед початком називає учня, який буде коментувати перше речення.

Учителька: „ Коментує Сергій Т. Читаю речення: „ На п’єдесталі пам’ятника воїнам Великої Вітчизняної війни викарбуваний напис: „Слава героям”.

Учень, залишаючись за партою, голосно і виразно відтворює роботу свого мозку під час написання слів: „На – прийменник, пишу окремо; п’єдесталі – після літери п перед йотованим є ставлю апостроф ; пам’ятника – після губного звука м перед йотованим я ставлю апостроф; в кінці слова закінчення а – іменники другої відміни, що передає назву конкретного предмета; воїнам – після о пишу ї; Великої Вітчизняної – обидва слова пишу з великої букви, тому що це назва важливої історичної події; у першому слові великої після в пишу е (бо під наголосом велич ); війни – з малої букви, загальна назва; ви-кар-бу-ва-ний – після б пишу у; напис – пишу разом, префікси не відокремлюються від кореня; ставлю двокрапку перед прямою мовою; відкриваю лапки, з великої літери пишу Слава ; героям пишу з маленької літери; закриваю лапки, ставлю крапку.

1. До якого педагогічного поняття можна віднести коментування ( метод, прийом навчання, вид навчальної діяльності, засіб навчання, форм а навчання)?

2. Дайте психологічне обгрунтування коментованому письму. У чому, на вашу думку, його ефективність

Ситуація 7

На уроці української мови учителька пропонує таку систему запитань :

– Які опади найчастіше випадають взимку? (Сніг).

– Як називають сніг пестливо? (Сніжок).

– Як називають снігову зірочку? (Сніжинка).

– Як називають дуже сильний сніг? (Сніжище).

– Як називають героїню народної казки, що уособлює сніжну зиму? (Снігуронька).

– Як називають пташку, яка прилітає до нас з холодами, снігом? (Снігур).

1. Визначте, який метод навчання був використаний учителькою?

2. Запропонуйте варіант використання з цієї теми методу на рівні частково-пошукової діяльності учнів.

Ситуація 8

Урок природознавства за темою „Дикі звірі взимку”. Учитель розпочинає урок з показу малюнків, розміщених у два ряди: „ Звірі восени” і „Звірі взимку”. У першому – малюнки лисиці, їжака, ведмедя, борсука, вовка, лося; у другому – лисиці, вовка, лося. Завдання: „ Розгляньте уважно малюнки звірів в обох рядах. Що помітили? Сформулюйте запитання, що вас зацікавило”. Учні називають звірів, порівнюють обидва ряди і виявляють, що в ряду „Звірі взимку” немає їжака, ведмедя, борсука. Виникло запитання: „Чому у цьому ряду немає їжака, ведмедя і борсука?”

1. Які методи навчання були використані на уроці?

2. У чому ефективність використаних методів?

Практичне заняття № 9