Лабораторна робота № 2. Опрацювання вікон Windows xp.

Мета: Навчитися працювати з програмними і груповими вікнами.

Контрольні питання:

1. Які є типи вікон Windows ? (коротко опишіть їх)

2. Які елементи містить вікно папки?

3. Чим відрізняються вікна прикладних програм від вікон папок?

4. Які елементи можуть знаходитись у структурі діалогового вікна?

5. Яка ознака активного вікна ?

6. Яка будова вікон Windows ?

7. Які види може мати вікно ?

8. Як змінити вид вікна ?

9. Як змінити розміри вікна ?

10. Як змінити положення вікна ?

11. Як користуватися смугами прокрутки ?

12. Як переключатися між відкритими вікнами ?

Всі працюючі в Windows XP програми, папки і документи відображаються у вікнах.

Вікно – це прямокутна частина екрану, в якій виводиться певна інформація. Вікна є одним з одним з основних елементів операційної системи. Це підтвердить навіть сама назва ОС – Windows ( вікна).

Одне з відкритих вікон є активним ,якщо воно знаходиться на передньому плані і має заголовок синього кольору.

Вікно може мати три види: іконку, нормальний вид, в якому вікно займає частину робочого стола, і повноекранний вид.

Розрізняють чотири типи вікон:

• вікна папок;

• вікна прикладних програм;

• залежні вікна;

• діалогові вікна.

В

1

ікно папки – це вікно, в якому відображається вміст даної папки. Розглянемо будову вікна папки на прикладі папки Мои документы: (мал. 1)

2

3

Мал.1. Вікно папки

Як видно з малюнку, вікно має складну структуру і містить такі елементи:

• заголовок вікна (1) – містить назву поточної папки, або, при певних настройках, повний шлях до неї.

• головне меню (2) – містить пункти та команди для роботи з об’єктами, що знаходяться у вікні, команди для швидкого переходу до найважливіших папок, а також команди, що настроюють вид вікна.

• піктографічне меню (3) – містить піктограми для швидкого виконання часто використовуваних команд і функцій.

В ньому знаходяться такі піктограми:

здійснює перехід до попередньої папки, тобто до тієї, що була активною минулого разу. Перехід не обмежується сусідніми по дереву папками чи окремим диском. Таким чином, можна здійснити декілька кроків переходу по дереву.

повертається до тієї папки, з якої був виконаний перехід піктограмою Back.

переходить на рівень вгору в структурі папок. Це також можна здійснити клавішею BackSpace.

відображає в лівій частині вікна папки додаткові поля, що забезпечують пошук інформації на комп’ютері в мережі. Також можна натиснути комбінацію клавіш Ctrl+E.

відображає в лівій частині вікна папки структуру дерева папок, для швидкого переходу між ними і виконання інших операцій.

встановлює повні режими перегляду об’єктів у вікні. При цьому можна вибрати один з режимів:

• Эскизы страниц – відображає замість піктограми зменшене зображення вмісту графічного файлу;

• Плитка – об’єкти відображаються великими значокми;

• Значки - об’єкти відображаються малими значокми;

• Список – виводиться список об’єктів;

• Таблица – детальний список об’єктів, де крім назв вказуються додаткові характеристики (тип об’єкту, розмір, дата та час модифікації та ін.).

переміщує вибрані об’єкти в певну папку, яку вказують у вікні, що з’являється після вибору даного інструменту;

копіює вибрані об’єкти в потрібну папку;

знищує відмічені об’єкти, причому вони поміщаються в сміттєву корзину;

відміняє останню виконану операцію над об’єктами (комбінація клавіш Ctrl+Z);

вирізає відмічені у вікні об’єкти в буфер обміну даними (комбінація клавіш Ctrl+X);

копіює відмічені об’єкти в буфер обміну даними (комбінація клавіш Ctrl+V);

поміщає об’єкти з буферу обміну даними в поточну папку (комбінація клавіш Ctrl+С);

відкриває вікно з властивостями вибраної папки.

• кнопка згортання вікна – кнопка, яка дозволяє згорнути вікно; при цьому вікно зникає, а на панелі задач з’являється відповідний значок з назвою вікна;

• кнопка максимізування – кнопка, що дозволяє розгорнути вікно на весь екран (максимізувати). Коли вікно вже максимізоване, то замість цієї кнопки з’являється кнопка відновлення розмірів вікна, що дозволяє встановити попередні розміри вікна;

• кнопка закриття вікна – дозволяє швидко закрити вікно. Якщо закривається програмне вікно, то автоматично закривається програми, що працювала в цьому вікні. У випадку, якщо при цьому залишились незбережені дані, то буде запропоновано зберегти їх на диск або відмовитись від збереження;

• лінійка прокрутки –призначена для переміщення робочої частини вікна в певному напрямку. Лінійка прокрутки є двох видів: вертикальна і горизонтальна. Вертикальна звичайно знаходиться в правій частині вікна програми або папки, а горизонтальна – знизу.

• межі вікна призначені для відображення меж даного вікна і для плавної зміни його розмірів.

• рядок міні – статусу – призначений для відображення службової інформації.

• робоча частина вікна призначена для відображення в ній певних об’єктів (папок, ярликів і документів).

Отже, ми розглянули будову вікна папки, її основні елементи та операції з вікнами.

Вікна прикладних програм. Будова цих вікон досить схожа на вікна папок, тобто вони також містять заголовок, кнопки мінімізування, максимізування і закриття вікна, межі вікна і лінійка прокрутки, системне меню. Але є дві важливі відмінності:

1. Головне і піктографічні меню та рядок міні-статусу вікна прикладної програми не стандартні, а унікальні для кожного типу прикладних програм (текстовий процесор, графічний редактор і т.д.);

2. В робочій частині вікна розміщено не об’єкти, а залежні вікна.

Залежні вікна призначені для розміщення в них документів, з якими працює в даний момент прикладна програма. На відміну від інших вікон, залежні не можуть існувати самостійно. Вони розміщуються лише всередині прикладних програм. Особливістю цих вікон є наявність власного головного і піктографічного меню. В залежних вікнах є лише системне меню, яке викликається відповідною піктограмою, і або комбінацією клавіш лівий Alt + < дефіс >

Діалогові вікна використовуються для „діалогу” з користувачем, тобто взаємодії користувача з програмою. При цьому він може встановлювати певні параметри, змінювати властивості об’єктів чи вводити інформацію. Для виконання цих дій використовують елементи керування діалоговим вікном. В структурі діалогового вікна можуть бути такі елементи:

• заголовок вікна – містить назву вікна і використовується для переміщення по екрану за допомогою миші;

• кнопка Справка - дозволяє отримати допомогу по параметрах, що встановлюються в даному діалоговому вікні. При цьому використовується так звана "контекстна підказка", тобто при виборі цієї кнопки курсор набуває вигляду "?", до того ж, якщо вказати ним на певний елемент вікна, то з’являється випливаюче вікно з короткою інформацією про нього;

• кнопка Закрыть призначена для закриття діалогового вікна;

• поля вводу - використовуються для вводу користувачем з клавіатури текстової та цифрової інформації. Найчастіше використовуються для вводу імен, команд і цифрових значень;

• кнопки вибору - дозволяють вибрати один з двох (або кількох) режимів роботи певної команди діалогового вікна;

• кнопки команд - призначені для вводу певної команди, відкриття додаткового вікна та ін. Серед кнопок команд є три стандартні кнопки, які використовуються у більшості вікон Windows:

OK – виконати командиі встановити параметри, які вибрані у діалоговому вікні, і закрити вікно;

Отмена – не виконувати команди і не встановлювати параметри діалогового вікна, а вікно закрити;

Применить – виконати команди і встановити параметри, які вибрані у діалоговому вікні, але вікно не закривати.

• список, що прокручується – призначений для вибору певних параметрів чи команд зі списку, переміщення по якому здійснюється за допомогою вертикальної лінійки прокрутки:

• опції – встановлюють опції (параметри) роботи певної команди. На відміну від кнопок вибору, які дозволяють вибрати тільки один з можливих варіантів, опції можуть встановлюватись довільно. Кожна з опцій може бути встановленою (активною) або невстановленою (неактивною). Активна опція помічається "галочкою":

• випадаючий список – призначений для вибору певних параметрів чи команд зі списку, який випадає при виборі кнопки зі стрілкою вниз, що розміщена справа від певної назви. Основною відмінністю випадаючого списку від списку, що прокручується, є те, що у випадаючому списку за замовчуванням вже встановлено певний параметр:

• закладки у вікні – дозволяють фактично в межах одного вікна розмістити велику кількість вищенаведених елементів, згрупувавши їх за певними ознаками в закладки. Кожна з закладок має власну назву, яка використовується для переходу між ними за допомогою курсору миші. У випадку, коли активна одна із закладок, всі інші неактивні, тобто невидимі, а у вікні відображаються тільки їх заголовки: