
- •5.03060101 „Організація виробництва”
- •Загальна методика проектування
- •1.1 Склад курсової роботи
- •1.2. Послідовність виконання та зміст курсової роботи
- •1.3. Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •2. Рекомендації щодо виконання розрахунків курсової роботи
- •2.1 Визначення фондів часу роботи обладнання і працівників
- •2.2. Вибір методу організації робочого процесу
- •2.2.1 Обґрунтування типу виробництва
- •2.2.2 Розрахунок норм часу по операціям технологічного процесу
- •2.3. Організація виробничої дільниці
- •2.3.1 Розрахунок такту потоку (трудомісткості)
- •2.3.2 Розрахунок потреби у устаткуванні
- •2.3.3 Розрахунок внутрішньозмінних запасів
- •2.3.4 Розрахунок площі дільниці
- •2.4. Розрахунок тривалості операційного циклу
- •2.5. Розрахунок чисельності працюючих на дільниці
- •2.5.1 Розрахунок чисельності основних робітників
- •2.5.2 Чисельність допоміжних робітників
- •2.5.3 Розрахунок чисельності інженерно – технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу та лічильно – контрольного персоналу.
- •2 .6. Визначення потреби в інструменті
- •2.7. Організація ремонту обладнання
- •2.8. Організація робочого місця верстатника.
- •2.9 Висновки.
- •3. Література
- •4. Додатки
2.5.2 Чисельність допоміжних робітників
Кількість допоміжних робітників можна визначати в процентному відношенні до кількості основних виробничих робітників, або за робочими місцями та за нормами обслуговування.
В курсовій роботі рекомендується використовувати перший метод:
- для масового виробництва 30 – 50%,
- для серійного виробництва 15 – 20%.
При виконанні курсової роботи рекомендується вибирати наступних допоміжних робітників:
налагоджувальник устаткування за 6 розрядом;
слюсар з ремонту та обслуговування устаткування за 5 розрядом;
контролер ВТК за 3 розрядом;
розподільник робіт за 3 розрядом;
транспортний робітник за 3 розрядом;
роздавальник інструменту за 3 розрядом;
підсобний робітник за 2 розрядом.
2.5.3 Розрахунок чисельності інженерно – технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу та лічильно – контрольного персоналу.
Кількість ІТР, ЛКП розраховують на підставі галузевих нормативів за функціями управління з урахуванням штатного розпису, який встановлюють у відповідності до типової структури та схеми управління підприємством.
Рекомендується створювати дільниці, якими керує майстер з числом працюючих не менше 25 чоловік, старший майстер призначається на трьох майстрів, начальник дільниці – при двох старших майстрах. Коли робітників до 25 осіб, призначається з них бригадир, або їх підпорядковують майстру іншої дільниці.
Чисельність нормувальників визначають з розрахунку одного нормувальника на 40 робітників, рахувальник – нарядник – один на 75 робітників.
Чисельність МОП не включають до штату дільниці, тому, що на дільниці не призначаються двірники, садівники, гардеробники та інші працівники структури цеху.
Весь склад дільниці за списком заносимо в таблицю 4
Таблиця
4. – Відомість працівників дільниці
Категорії працюючих |
Кількість працюючих |
В %% від основних робітників |
В %% від загальної кількості працівників |
||
Всього |
в тому числі за змінами |
||||
перша |
друга |
||||
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
2 .6. Визначення потреби в інструменті
Для виготовлення і контролю деталі, згідно наведеного технологічного процесу, використовується різальний і контрольний інструмент.
Для скорочення розміру розрахунково – пояснювальної записки розрахунки слід проводити для одного типорозміру інструменту, а результати розрахунку за іншими типорозмірами занести в таблицю.
Машинний час роботи різального інструменту до повного його зношення визначають за формулою:
(22)
де L – допустима величина зточування робочої частини інструменту при заточуванні, мм
l – середня величина шару, що знімається під час кожного заточування, мм
Т – стійкість інструменту, машинний час його роботи між двома переточками, годин.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 5.
Таблиця 5. – Розрахунок часу роботи інструмента до повного його зношення за всіма типорозмірами
Різальний інструмент |
L,мм |
l,мм |
L/l |
Т, годин |
Тзн., годин |
|
|
|
|
|
|
Потрібну кількість різальних інструментів розраховують за формулою:
(23)
де nн. – кількість інструментів, які одночасно працюють на верстаті;
R – коефіцієнт передчасного зношення інструмента (в курсовій роботі R = 0,05)
Результати розрахунків заносимо в таблицю 6.
Таблиця 6. – Розрахунок потреби різальних інструментів
Різальний інструмент |
Тзн., годин |
То., хв. |
nн., шт. |
Кр., шт. |
|
|
|
|
|
Норми
зношення вимірювального інструменту
визначають за формулою:
, (24)
де V – коефіцієнт допустимого середньоймовірного зношення вимірювального інструменту (в курсовій роботі V = 0,7);
ад. – величина допустимого зношення вимірювального інструменту, мкм;
В – норма стійкості вимірювального інструменту (кількість вимірювань на 1 мкм зношення вимірювального інструменту);
ар. – допустима кількість ремонтів вимірювального інструменту до повного зношення ар. = 2.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 7.
Таблиця 7. – Розрахунок потреби різальних інструментів
-
Вимірювальний інструмент
ад., мкм
В
nз.і.., шт.
Потрібну кількість вимірювальних інструментів визначають за формулою:
, (25)
де ав. – кількість вимірювань на одну деталь;
nв.к. – вибірковість контролю, десятих долей.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 8.
Таблиця 8. – Розрахунок потреби різальних інструментів
Вимірювальний інструмент |
ав., шт. |
nв.к. |
nн., шт. |
Кв.і., шт. |
|
|
|
|
|