
- •5.03060101 „Організація виробництва”
- •Загальна методика проектування
- •1.1 Склад курсової роботи
- •1.2. Послідовність виконання та зміст курсової роботи
- •1.3. Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •2. Рекомендації щодо виконання розрахунків курсової роботи
- •2.1 Визначення фондів часу роботи обладнання і працівників
- •2.2. Вибір методу організації робочого процесу
- •2.2.1 Обґрунтування типу виробництва
- •2.2.2 Розрахунок норм часу по операціям технологічного процесу
- •2.3. Організація виробничої дільниці
- •2.3.1 Розрахунок такту потоку (трудомісткості)
- •2.3.2 Розрахунок потреби у устаткуванні
- •2.3.3 Розрахунок внутрішньозмінних запасів
- •2.3.4 Розрахунок площі дільниці
- •2.4. Розрахунок тривалості операційного циклу
- •2.5. Розрахунок чисельності працюючих на дільниці
- •2.5.1 Розрахунок чисельності основних робітників
- •2.5.2 Чисельність допоміжних робітників
- •2.5.3 Розрахунок чисельності інженерно – технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу та лічильно – контрольного персоналу.
- •2 .6. Визначення потреби в інструменті
- •2.7. Організація ремонту обладнання
- •2.8. Організація робочого місця верстатника.
- •2.9 Висновки.
- •3. Література
- •4. Додатки
2.3.3 Розрахунок внутрішньозмінних запасів
В серійному виробництві середнє навантаження верстатів на дільниці має бути не менше 85%. Якщо воно по розрахунках вийде нижчим, то слід устаткування довантажити одним із запропонованих способів:
а) підбором аналогічних, подібних за технологією виготовлення деталей із заданою трудомісткістю і річною програмою випуску;
б) через приведену програму випуску деталей, якщо вироби, виготовленням яких довантажують устаткування умовно за трудомісткістю приводяться до заданої (типової) деталі;
в) відбирають для завантаження тільки деяких верстатів в якості кооперації або надання послуг іншим дільницям та цехам підприємства. В цьому випадку визначають кількість верстато – годин необхідних для довантаження кожного верстату.
Розрахунок довантаження устаткування і їх кількості проводиться в таблиці 3.
Таблиця
3.- Довантаження устаткування і розрахунок
кількості верстатів та їх завантаження
з довантаженням
№ операції і її назва |
Прийнята кількість верстатів за заданою програмою |
Дійсні верстато - години |
Трудомісткість програми з довантаженням, години |
Трудомісткість по заданій програмі, години |
Кількість верстато – годин для довантаження |
Розрахункова кількість верстатів з довантаженням |
Прийнята кількість верстатів |
Коефіцієнт завантаження устаткування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
|
|
Кср. = |
2.3.4 Розрахунок площі дільниці
Загальна площа дільниці
Sзаг. = Sвир. + Sдоп., (13)
де Sвир. - виробнича площа дільниці, м2
Sдоп. - допоміжна площа, м2
Виробнича площа дільниці зайнята основними робочими місцями, проходами і проїздами, визначається вона на підставі даних про кількість виробничого устаткування та питомої площі на одиницю устаткування.
Sвир. = Сі Нп, (14)
де Сі – кількість верстатів відповідної групи,
Нп – питома площа верстата в групі.
Верстати в залежності від габаритних розмірів поділяються на 4 групи:
дрібні з габаритними розмірами до 800 × 1800 мм;
середні з габаритними розмірами до 2000 × 4000 мм;
крупні з габаритними розмірами до 4000 × 8000 мм;
надвеликі з габаритними розмірами до 8000 × 16000 мм;
Питома площа на один верстат вибирається залежно групи верстатів:
для дрібних верстатів Нп. = 10 … 12 м2;
для середніх верстатів Нп. = 15 … 25 м2;
для габаритних (крупних і надвеликих) верстатів Нп. = 25 … 40 м2.
Допоміжна площа зайнята під приміщення складів заготовок і готової продукції, місця контролерів ВТК, інструментальні роздавальної комори, ремонтну базу. Визначають її в залежності від виробничої за формулою:
Sдоп. = (0,3…0,35) Sвир.,