13

Подільський державний аграрно – технічний університет

Кафедра енергетики сільськогосподарського

виробництва

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ ТА ПУСКУ ЕЛЕКТРИЧНИХ ДВИГУНІВ.

Склав:

асистент О.В.Горбовий

м. Кам’янець – Подільський

2005

Мета : вивчити пристрої та технологію монтажу освітлювальних електроустановок , які використовуються у сільському господарстві .

Загальні відомості .

Для правильного вибору електродвигуна потрібно порівняти параметри навколишнього середовища та конкретні умови роботи двигуна з його технічними даними з метою забезпечення надійної роботи електропривода протягом установленого часу. Вибір електродвигуна за потужністю та частотою обертання допустимий лише на стадії попередніх розробок .

Основні пункти опитувального листа для правильного вибору електродвигуна (ЕД) :

назва електродвигуна , тип , ДСТ , ТУ ;

потужність , кВт ;

номінальна частота обертання , об/хв ;

форма виконання за способом монтажу згідно з ДСТ 2479—79 ;

ступінь захисту за ДСТ 17494—72 ;

схема з'єднання обмоток ;

номінальна напруга живильної мережі , В ;

межі коливання напруги , ± % ;

частота струму , Гц ;

назва механізму , його тип , ТУ ;

галузь застосування ;

режим роботи електродвигуна за ДСТ 183—74 , тривалість вмикання ;

(ПВ) або навантаження (ПН) , % ;

коефіцієнт завантаження за потужністю ;

тривалість робочого періоду ;

тривалість паузи ;

загальна тривалість роботи двигуна на рік , год ;

статичний момент на валу двигуна при пуску, Н • м. ;

закон зміни статичного моменту Мс на валу двигуна в період розгону :

динамічний момент інерції механізму, приведений до валу двигуна, кг • м² ;

кількість пусків та реверсів на годину ;

тривалість пуску та реверсу , с ;

можливе перевантаження: величина в процентах, тривалість , частота ;

тип захисту від аварійних режимів ;

вид з'єднання двигуна з робочим механізмом ;

навантаження на кінці валу двигуна: аксіальне , Н ; радіальне , Н ;

динамічний дисбаланс механізму (для механізмів , які насаджуються на вал двигуна) , г • мм;

група експлуатації за ДСТ 17516—72 ;

кліматичне виконання та категорія розміщення за ДСТ 15150—69 ;

висота над рівнем моря , м ;

температура навколишнього середовища , °С ;

відносна вологість повітря , % ;

вміст агресивних газів і пари в навколишньому середовищі (назва та кількість , мг/м³ , г/м³) ;

запиленість навколишнього середовища, мг/м³ ;

визначений строк служби механізму за ДСТ 27.002—83 ;

рівень вібрації механізму , мм/с ;

рівень шуму механізму , Дб .

Асинхронні електродвигуни становлять більше 95% усіх електродвигунів які застосовуються в сільському господарстві . Асинхронний двигун (рис.1) складається двох основних частин : статора і ротора , який обертається на підшипниках .

Р ис1. Основні частини асинхронного електродвигуна: а – статор , б - короткозамкнений ротор , в - ротор з фазною обмоткою ; 1 – станина ; 2 – осердя; 3,6 – обмотки ; 4 - короткозамкнене кільце ; 5-лопаті вентилятора ; 7 - контактні кільця.

Технічні характеристики двигунів (потужність , напруга , номінальний струм , частота обертання та ін.) наведені у паспорті , закріпленому на корпусі у вигляді таблички . У паспорті також зазначено модифікацію двигуна за виконанням і ступенем захисту від до торкання до струмоведучих частим та проникання вологи .

До початку монтажу необхідно вивчити проект і одержати від замовника документацію на обладнання .

Приміщення і фундамент під монтаж приймають за актом .

Фундаменти машин не повинні торкатись до фундаментів колон та інших несучих конструкцій будівель , щоб їм не передавалась вібрація машин . Не допускається зв'язувати між собою фундаменти окремих двигунів та сусідніх машин . Проходи для обслуговування двигунів повинні бути не менше 1 м між їх корпусами і обладнаннями або частинами будівель ( в деяких випадках допускається звуження до 0,6 м ) , відстань між двигунами повинна бути не менше 0.3 м .

Під час приймання фундаментів перевіряють : відповідність проекту , їх розміщення , габаритні , розміри , стан бетону , розміщення і габаритні розміри анкерних болтів або отворів для них . Допускається відхилення будівельних розмірів від проектних : основних розмірів фундаменту в плані + 30... - 30мм ; осей анкерних болтів у плані +5...-5мм відміток верхніх кінців болтів +25... -25 мм .

Ревізія електродвигунів .

Двигуни, одержані від замовника або заводу-виробннка піддають ревізії , до якої входить : зовнішній огляд , виявлення пошкоджень і забруднення обмоток та корпусу , продування двигуна сухим повітрям з метою видалення пилу , знімання кришок підшипників і перевірка заповнення їх мастилом (не менше 2/3 об'єму гнізда підшипника) , прокручування ротора (від руки) , перевірка стану коробки і контактних виводів , вимірювання опору ізоляції .

Кінці обмоток виведені у коробку двигуна і позначені таким чином : початок обмотки першої фази ‑ С1 , другої ‑ С2 , третьої – С3 , а кінці обмоток відповідно - С4 , С5 , С6 . Обмотки з'єднують у зірку або трикутник .

Для з'єднання обмоток статора у зірку (рис.2,а) їх кінці (С4,С5,С6) з'єднують між собою , а до початків (С1,С2,С3) підводять напругу від електромережі або , навпаки , з'єднують між собою початки фазних обмоток , а до кінців підводять напругу.

Щоб з'єднати обмотки статора у трикутник (рис.2,б) необхідно кінець обмотки першої фази (С4) з'єднати і початком обмотки другої (С2) , кінець обмотки якої (С5) з'єднують з початком обмотки третьої фази (С3) і її кінець (С6) - з початком обмотки першої (С1) .

О бмотки статора двигуна з'єднують у зірку або , трикутник залежно від значення лінійної напруги і паспортних даних двигуна . Наприклад , якщо номінальна напруга двигуна становить 220/380 В при ввімкненні його в електромережу з лінійною напругою 220 В обмотку з’єднують у трикутник , а при ввімкненні в мережу з напругою 380 В - у зірку .

а) б)

Рис.2. Схеми вмикання двигуна в електромережу : а) обмотки статора з'єднанні у зірку ; б) обмотки статора з'єднанні у трикутник .

Перед пуском електродвигуна необхідно виміряти опір ізоляції обмоток між собою , а також по відношенню до корпуса за допомогою мегомметра на 500 або 1000 В (типу М4100) .

Перед початком вимірювання необхідно перевірити справність мегомметра . Перемикач межі вимірювання мегомметра встановлюють в положення "МОм" . Зажими мегомметра Л і З з'єднують накоротко . При обертанні ручки мегомметра (з частотою приблизно 120 об/хв) стрілка приладу повинна зупинитись на нульовій поділці .

Вимірювання опору ізоляції виконують між кожною обмоткою і корпусом та попарно між обмотками (рис.3.) . Перед вимірюванням обмотки необхідно роз'єднати . При вимірюванні опору між обмоткою і корпусом один затискач мегомметра приєднують до одного з виводів обмотки а другий - до корпуса двигуна . Під час вимірювання опору ізоляції між фазними обмотками один затискач мегомметра приєднують до одного з виводів фазної обмотки , а другий затискач - до одного з виводів другої обмотки .

Для двигунів напругою до 1000 В опір ізоляції при температурі 10...30°С повинен становити не менше 0,5 МОм.

Опір ізоляції обмоток високовольтних двигунів потужністю до 100 кВт повинен бути не менше 1 МОм на 1 кВ номінальної лінійної напруги .

З нижених опору ізоляції обмоток нижче вказаних значень викликане проникненням в товщу ізоляції вологи , зволоженням поверхні та осіданням струмопровідного пилу на виводах і обмотках . У цих випадках рекомендується продути машину і почистити виводи її обмоток після чого знову виміряти опір ізоляції і якщо він не зміниться – обмотки двигуна потрібно сушити .

Рис.3. Вимірювання ізоляції електродвигуна за допомогою мегомметра :

а - між обмоткою та корпусом , б - між обмотками електродвигуна .