Програма та порядок виконання роботи .

1 . Вивчити будову , принцип дії , технічні характеристики апаратів керування , нормативні та монтажні вказівки технології монтажу комутаційних та захисних апаратів .

2 . Вивчити та скласти схему керування електродвигуном з нереверсивним пускачем ( Рис. 1. ) , ввімкнути електродвигун в мережу і перевірити його роботу .

3 . Вивчити схему керування електродвигуном з реверсивним електродвигуном з реверсивним пускачем ( Рис. 2. ) .

4 . Вивчити принцип роботи станції керування електроприводом транспортера для видалення гною ТСН‑3,0Б ( Рис. 3. ) . Підключити до неї електродвигуни М1 та М2 . Ввімкнути станцію до мережі і перевірити її працездатність .

5 . Скласти монтажну схему лабораторної установки .

6 . Оформити звіт по роботі , дати відповіді на контрольні запитання .

Контрольні запитання

1 . Як поділяються апарати керування ?

2 . Для чого призначені електромагнітні пускачі , яка їх будова і принцип дії ?

3 . Для чого в осердя пускача вмонтовано короткозамкнений виток ?

4 . Яка структура умовного позначення пускачів серії ПМЛ і які умови їх вибору ?

5 . Яких вимог та вказівок необхідно дотримуватись при монтажі апаратів керування ?

6 . Які правила приєднання проводів або кабелів до електромагнітних пускачів , рубильників тощо ?

7 . Які вимоги висовуються щодо щільності прилягання якоря до осердя ?

8 . Як працюють схеми керування асинхронним двигуном за допомогою реверсивного та нереверсивного пускачів ?

9 . Чому електродвигун горизонтального транспортера М2 не включиться поки не буде працювати електродвигун транспортера М1 ?

10 . Чому при натисканні кнопки SB1 (Рис. 3. ) зупиняються обидва двигуни ?

Загальні вказівки щодо виконання лабораторних робіт і оформлення звітів .

Роботи в учбовій лабораторії виконуються бригадами по 2-3 студенти .

Індивідуальне виконання роботи дозволяється тільки під безпосереднім наглядом викладача .

Перед виконанням роботи потрібно ознайомитися з методичними вказівками , нормативними документами та іншою літературою за вказівкою викладача . Кожен студент повинен чітко уявити собі мету та завдання роботи , ознайомитися із загальними теоретичними відомостями , методикою її виконання .

Складати електричну схему можна тільки після уважного її вивчення та встановлення можливих і допустимих діапазонів вимірювань . Складати схему слід починати з кіл навантаження , а потім вимірювально – інформаційних . Струмові кола і кола напруги бажано виконувати провідниками стандартних перетинів з різними забарвленнями . Ручки регулювання напруги встановити в положення , які відповідають мінімальним її значенням.

Складену схему перевіряє викладач і дає дозвіл на вмикання схеми під напругу .

Лабораторну роботу слід виконувати в послідовності передбаченою програмою .

Після виконання лабораторної роботи та перевірки викладачем отриманих результатів потрібно розібрати схему, та оформити звіт . Звіт оформляється у відповідності до вимог Державних стандартів .

В кінці звіту зробити висновки .

Для контролю знань студентів і самопідготовки в кінці кожної роботи наведені контрольні запитання .