Практична робота № 6 Виготовлення штучного бонсаї
Мета: набути навиків з підготовки та обробки корів, підбору контейнерів за формою та кольором до відповідних стилів, підбору крони, декорування основи, виготовлення різних стилів штучного бонсаю.
Матеріали та обладнання: пилка, секатор, кусачки, свербло, ніж, склейка-пістолет, клей ПВА, алібастер, фарби, контейнер, корчі, штучна зелень або сухоцвіти, мох, камінці та інший підручний матеріал.
Техніка безпеки: дотримуватися правил роботи з інструментами, якими можна поколотися або порізатися та електроінструментами, правил користування фарбами та клеями, працювати тільки в спеціально призначеному одязі.
Хід роботи
Обробка обраного корча, можна йому надаюти потрібної форми.
Підготовка відповідного контейнера.
Встановлення та закріплення у контейнер майбутнього стовбура в потрібному положенні.
Розміщення та закріплення відповідно обраного стилю крони.
Декорування основи штучного бонсаю.
Закріплення додаткових матеріалів.
Практична робота № 7 Вивчення елементів композиції в європейському аранжуванні. Техніка складання квіткової композиції
Мета: ознайомити студентів з головними елементами та принципами композиції в європейському аранжуванні квітів, технічним аспектом виготовлення квіткової композиції з живого та штучного рослиного матеріалу.
Матеріали та обладнання: схеми основних форм композиції, кольорове коло, зразки посуду, засобів кріплення, рослинного та допоміжного матеріалу для композицій.
Техніка безпеки: дотримуватися правил безпеки праці з предметами, якими можна порізатися або поколотися.
Хід роботи
1. Техніка роботи:
втикання застосовують при складанні квіткових композицій в оазисі, моховій подушці, кензані та ін.;
зв’язування – основна техніка при складанні букетів;
тейпірування полягає в нанизуванні флористичних елементів на дротяну вилку та подальшому маскуванні її тейп-стрічкою;
ватування, відрізняється від тейпірування тільки додатковою операцією – обмотуванням зрізу рослин зволоженою ватою;
нанизування використовують при створені флористичних бус, намист;
склеювання використовують як при складанні букетів, так і при склеюванні каркасів, окремих флористичних фрагментів квіткової композиції, колажів;
плетіння застосовують при виготовленні каркасів або окремих елементів композицій;
обвивання збільшує ефект окремих прямолінійних елементів і його використовують для декорування площин.
2. Форма. Пропорції композицій.
При складанні композицій дотримуються пропорцій за правилом “золотого січення”. Воно полягає в тому, що меньша частина в композиції відноситься до більшої частини, як більша до цілої. Це правило в аранжуванні називають “правилом 3 : 5 : 8” (рис.1). При такій пропорції композиція найлегше сприймається, бо людське око витрачає найменьше зусиль на її сприйняття.
Форма композиції залежить від її призначення, форми посуду, асортименту квітів і, звичайно, задуму флориста. Вона може бути куляста, овальна, напівсферична, S - та L - подібна, трикутна, а також у вигляді каскаду та напівкаскаду. Композиції можуть бути однобічні (фронтального огляду) та всебічні (які розглядають з усіх сторін).
Рис.2
Рис.3
Рис.4 Композиція у формі рівнобедреного трикутника
Кулясті та напівсферичні композиції призначені для всебічного огляду. Їх складають із великої кількості рослин з кулястими суцвіттями, або з круглою формою листкової поверхні. Такі композиції складають із айстр, ромашок, півоній, жоржин, примул, троянд. Рекомендують невисокий, круглої або квадратної форми посуд. Рослинний матеріал має бути весь однакової довжини, починають встановлювати його від центру на однаковій відстані один від одного і під однаковим кутом (рис. 3).
Овальні композиції складають у високому посуді. Для них використовують рослини та квіти з високими, видовженими стеблами та суцвіттями. Можуть використовуватися рослини з лінійною формою листків такі, як гладіолуси, дільфініум, іриси, різні злакові (рис. 2).
S- подібні композиції будують у високому посуді, L- подібні – у високому та низькому. Використовують і високий видовжений рослинний матеріал, і матеріал з круглими суцвіттями, і злакові, і гілки привабливої форми. Починають складати композицію з центральної, фокусної плями, а потім за допомогою допоміжного матеріалу виводять S- або L-подібні лінії.
Усі види каскадів будують у високому посуді. Вони можуть бути верх падаючим або низ падаючим. Висота каскаду в 2-2,5 рази менша від висоти посуди, а довжина або дорівнює, або перевищує висоту посуду (рис. 2, 3,4,5).
Трикутні композиції бувають різної форми – рівносторонній, рівнобедрений, прямокутний, горизонтально-витягнутий трикутники. Всі вони будуються в низький, плоскій посуді.
Рівнобедрений трикутник складається з висоти (вертикаль), центру, двох горизонталей та лінії першого плану. Висота всієї композиції залежить від висоти посуду і дорівнює сумі діаметра та висоти посуду ( золоте січення). Кожна горизонталь дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану складає ½ горизонталі. Якщо композиція всебічного огляду, то ліній першого плану дві (одна навпроти іншої).
Рівносторонній трикутник має такі самі властивості, що й рівнобедрений, але різниця в тому, що горизонталі у нього дорівнюють ½ вертикалі.
Трикутник із витягнутими горизонталями робиться всебічного огляду, невисокий (до 15 см), зверху має вигляд правильного ромба. Горизонталі перевищують висоту трикутника в 2-2,5 рази, лінії першого плану дорівнюють висоті.
Прямокутний (асиметричний). Центр цього трикутника відсунений на край посуду, він має тільки одну горизонталь, яка дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану – ½ горизонталі.
Рис.5 Композиція у формі прямокутного (аиметричного) трикутника
3. Лінії.
Лінії є важливим елементом композиції. Їх напрямок виражає динаміку, рух, що викликає у людини різні емоції.
У композиціях можна зустріти два види ліній: закріплені в одній точці (оазис, горловина вази) та незакріплені, утворені за принципом групування. Динаміка в закріплених лініях завжди сприймається у напрямку від місця фіксації до закінчення, а в незакріплених – у напрямку лінії зліва направо. Так, лінія, що прямує зліва верх праворуч, сприймається як зростаюча, а прямуюча зліва вниз праворуч – як падаюча.
Зростаючі лінії передають динаміку, цілеспрямованість, стійкість, наполегливість, а падаючі – сум, печаль, спогади, безсилля, старість, а разом з тим і повагу, поклоніння. Горизонтальні лінії передають відчуття стабільності, спокою, врівноваження, паралельні – порядку, прямолінійності, організованості, переламані під гострим кутом лінії – строгість і навіть жорстокість. Лінії, які вдало пересікаються в декількох місцях, створюють ефект сили. Хаотичне пересікання ліній викликає негативні реакції, складається відчуття безладу.
Пересікання ліній може символізувати положення центру композиції: пересічення, яке зміщене до низу по вертикалі, надає композиції рівноваги, а якщо пересічення зміщене догори, виникає відчуття балансування композиції, неврівноваженості.
У природі нечасто зустрічаються прямі лінії, тому в композиціях природнішими та привабливішими будуть дивитися викривленні, закрученні лінії.
У квітковій композиції лінії можуть відігравати головну роль для передачі акценту, ідеї, тому їм варто приділяти багато уваги.