Влада, власність і юридичні особи

(у тому числі, влада безпосередня й посередкована не може бути юридичною особою: держава, органом державної влади, територіальні громади, органи місцевого самоврядування - не є юридичними особами)

У статті відображено моменти по владі: первинної (безпосередньої) та вторинної (посередньої - представницької) влади, узурпації державної влади, вибори народних депутатів (часткова узурпація державної влади політичними партіями), гарантії й захист прав первинної влади, про первинного власника, власність держави України й територіальних громад, неконституційності приватизації землі, народ- власник - не платник податків, неконституційності одержанні позик (кредитів) органами під гарантії України, псевдоорганах державної влади у вигляді юридичних осіб публічного права, первинному реєстраторові і його реєстрах, правовому статусі держави й територіальної громади (суб'єкти публічного права, а не юридичні особи публічного права).

Зміст (розглянуті теми в статті):

Суб'єкти права та їх власність 5

Влада - це народ. Державна влада - це воля народу. 5

Про узурпацію державної влади. 8

Про неконституційність одержанні позик (кредитів) органами під гарантії України. 11

Про місцеве самоврядування. 13

Про власність суб'єктів права (у тому числі неконституційності приватизації землі). 14

Про власність территориальних громад. 16

Народ-власник – не платник податків. 17

«Живий» суб’ект права 20

Реєстрація первинної влади. 22

Первинні реєстратори та реєстри. 23

Принципові питання, якщо територіальну громаду організовувати у вигляді юр.особи публічного права. 25

Гарантії та захист прав первинної влади. 27

Докладні витяги із Цивільного і Господарського кодексів України, а також інших законів України 30

Витяг з Цивільного кодексу України. 31

Витяг з Господарського кодексу України. 34

Про реєстрацію та реєстр юрідичних осіб. 36

От ще одна думка про небезпеку створення територіальної громади у вигляді юр.особи. 38

Післямова. 39

* * *

Вступ.

Хтось заявляє, що державу Україна, територіальні громади потрібно оформляти як юридичні особи публічного права. Питання в тому чи законно це і якщо було б так, то до яких могло б привести наслідкам, у тому числі в питанні власності.

Якщо створити юридичну особу (публічного або приватного права) "Держава" або "Територіальна громада" - то це буде просто юридична особа публічного права "Держава" або "Територіальна громада" (такі як, наприклад, державні підприємства, навчальні заклади, комунальні підприємства), як суб'єкт господарською діяльністю, який займається підприємництвом.

І така юридична особа публічного права не буде (не може бути) уже державою, територіальною громадою, як суб'єкт публічного права із владно- розпорядчими функціями (повноваженнями).

(Юридична особа публічного права - суб'єкт господарської діяльності (Акціонерне товариство або Публічне суспільство або ТОВ: "Держава", "Територіальна громада", "Національний банк України", "Пенсійний фонд України", "Прокуратура України" і т.п.) і суб'єкт публічного права (держава, територіальна громада, органі влади) - це різні суб'єкти права з різними можливостями, повноваженнями.)

Нижче будуть наведені докладні витяги із Цивільного та Господарського кодексів України, які підтверджують, що влада безпосередня та посередня, тобто, ні держава, ні державні органи (мається на увазі у всьому тексті органи державної влади), ні територіальні громади, ні органі місцевого самоврядування не є (і не можуть бути) юридичними особами, а являються вони суб'єктами публічного права, які можуть створювати юридичні особи публічного й приватного права.

Також докладно буде розглянуто питання по суб'єктах права та їх власності.

Якщо оформлялися б держава Україна, територіальні громади як юридичні особи публічного права, то власником об'єктів права власності держави й громад були б ці юридичні особи, а не народ і територіальні громади (жителі), як це зараз по Конституції визначено. Тоді б при передачі об'єктів права власності (майна) народу й громад цим юр.особам, народ, громади залишилися б повністю без "штанів", тому що самі добровільно себе б позбавляли цього майна. У докладних витягах із Цивільного кодексу це буде розглянуто на положеннях статей цього кодексу.

Держава, органи державної влади, територіальні громади, органи місцевого самоврядування є тільки суб'єктами публічного права, але не суб'єктами господарської діяльності, якими є юридичні особи (публічного й приватного права).

Суб'єкти публічного права є владними суб'єктами права, які не можуть займатися господарською діяльністю, але можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади, комунальні підприємства, і т.п.) і юридичні особи приватного права (підприємницькі суспільства й т.п.). Дані юридичні особи публічного й приватного права є суб'єктами господарської діяльності, займаються підприємницькою й некомерційною господарською діяльністю, але не можуть мати владно-розпорядчих функцій (повноважень).

Стаття 81 ЦК (Цивільного кодексу).

Абз. 3 Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Стаття 167 ЦК. Правові форми участі держави у цивільних відносинах 1. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. 2. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.

3. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 169 ЦК. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах 1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. 2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.

3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 8 ГК (Господарського кодексу). Участь держави, органів державної влади, органів

місцевого самоврядування в господарській

діяльності

1. Держава, органи державної влади та органи місцевого

самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Стаття 55 ГК. Поняття суб'єкта господарювання

2. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені

відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ), державні,

комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього

Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську

діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Ч. 2 статті 42 КУ (Конституції України). Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Стаття 42 ГК. Підприємництво як вид господарської діяльності

1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,

на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється

суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення

економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 43 ГК. Свобода підприємницької діяльності

4. Здійснення підприємницької діяльності забороняється

органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Стаття 52 ГК. Некомерційне господарювання

3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність

органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи.

І те, що хтось створює органи державної влади й органі місцевого самоврядування у вигляді юридичних осіб публічного (або частки) права, так це суперечить законодавству України.

А для чого створюють органи державної влади у вигляді юридичних осіб?

Можливо для того, щоб виявляти цими органами платні послуги населенню (народу), що саме по собі незаконно. Крім цього, ці органи створювалися, вибиралися, щоб виконувати волю народу, реалізовувати й захищати права й волі свого народу, а не займатися господарською (підприємницькою діяльністю).

А можливо для того, щоб передати майно, яке повинне перебувати під керуванням (а не у власності) уповноваженого органа у власність цього юр.особи, щоб потім на свій розсуд розпорядитися ним, що також незаконно. Тому що потрібно для цього безпосередній розв'язок первинного власника (народу, громади).

* * *

Суб'єкти права та їх власність Влада - це народ. Державна влада - це воля народу.

Докладніше розглянемо питання по суб'єктах права та власності.

Це також буде одним з підтверджень, що держава Україна (Український народ і його об'єкти права власності з територією України) і територіальні громади (жителі, що проживають в певному населеному пункті на території України) не можуть бути юридичними особами, тому що люди (народ, жителі) - "живий" суб'єкт права, а юридичні особи - "неживий, віртуальний" суб'єкт права.

Чіткого визначення "держава", "державна влада", "орган державної влади" у Конституції України немає, але є поняття "Український народ" (громадяни України всіх національностей - у преамбулі Конституції). Тому прийдеться виходити з логічних міркувань по змісту положень Конституції. Я думаю, що Конституційний суд також при тлумаченні положень Конституції виходить із логічних міркувань по тим питанням, які детально не розкриті в самій Конституції.

Витяги з Конституції України:

Преамбула. «…від імені Українського народу - громадян України всіх національностей».

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності …

З логічних міркувань по змісту положень Конституції що таке "держава", "державна влада", "орган державної влади".

Відповідно до Конституції, державна влада ділиться на законодавчу, виконавчу й судову владу (ч. 1 ст. 6 КУ).

А які це органи визначено в ч. 2 ст. 6 КУ - органи законодавчої, виконавчої, судової влади.

Відповідно виходить, органи законодавчої, виконавчої, судової державної влади, тобто органи державної влади - це органи законодавчої, виконавчої, судової влади (друга частина випливає з першої частини ст. 6 КУ - держ.влада ділиться (складається) із трьох гілок).

(Стаття 6 КУ. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)

Держава складається з своїх органів державної влади.

(Ч. 3 ст. 5 КУ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.)

Тобто, держава діє через свої органи державної влади. Це також підтверджується ст. 170 Цивільного кодексу.

(Стаття 170 ЦК. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах 1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.)

А також нижчеподані ст. 38 КУ й рішення Конституційного Суду України № 7- рп/99 від 06.07.99 підтверджують, що до органів державної влади відносяться також органи законодавчої, виконавчої, судової влади.

Стаття 38 КУ. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. (обираються у Верховну Раду України, як орган законодавчої влади)

Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/99 від 06.07.99 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-99/paran54#n54

(у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови)

2. Положення частини першої статті 38 Конституції України,

згідно з яким громадяни мають право "вільно обирати і бути

обраними до органів державної влади та органів місцевого

самоврядування", в контексті положень частини другої статті 78

Конституції України треба розуміти так, що громадянину України

надано право вільно бути обраним до будь-якого органу державної

влади, зокрема до Верховної Ради України, до органу місцевого

самоврядування - сільської, селищної, міської, районної, обласної

ради, а також бути обраним сільським, селищним, міським головою,

але реалізувати набутий представницький мандат громадянин може

тільки в одному з цих органів чи на посаді сільського, селищного,

міського голови.

Виходить, що держава (через свої органи державної влади) виражає волю єдиного джерела влади в Україні (ч. 2 ст. 5 КУ), яким є народ.

ВЛАДА - це НАРОД.

І в органів і їх службовців НЕМАЄ влади. У них є ПОВНОВАЖЕННЯ.

(Ч. 2 ст. 6 КУ. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Ч.2 ст.19 КУ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.)

І відповідно, оскільки влада - це народ, а чиновники (Верховна Рада, Кабмін, Президент і т.д.) - це не влада, а органі влади - органи народу. І вірніше говорити "опозиція не до влади", а "опозиція до органів влади".

Тобто, держава - це народ.

(ч. 2 ст. 5 КУ. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.)

Також це випливає й з таких положень Конституції.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Виходячи з положень цих статей КУ, виходить, що унітарна держава (територія) є Україна (ст. 2 КУ). А Україна є республіка - тобто, народ (ст. 5 КУ).

Виходить, що територія, з проживаючим на ній народом, і є держава Україна.

А народ здійснює владу безпосередньо й через органи державної влади-держава (по ч. 2,3 ст. 5 КУ й ст. 170 Цивільного кодексу).

Також це підтверджується, виходячи з логічного ланцюжка по статтях КУ, що:

Україна = ця держава (ч. 2 ст. 2)

Україна = це республіка (ч. 1 ст. 5)

Республіка = це народ є влада (ч. 2 ст. 5)

Тобто , держава = це народ.

І також логічно, що:

державна влада чия? - держави

орган державної влади чий? - держави

що таке влада? - народ (ч. 2 ст. 5)

що таке державна влада? - народна влада

що таке орган державної влади? - це представницький орган народу, через який народ здійснюється свою волю, владу (ч. 2 ст. 5).

Також у ст.13 КУ чітко написано: "Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". Так від імені кого діє держава, його органів? Від імені народу. Тобто, в особі держави, його органів державної влади, проявляє себе НАРОД.

Таким чином, органи державної влади виражають волю народу (ч. 2 ст. 5 КУ). Та й самі ці органи складаються з людей того ж народу, тільки вони найняті народом, щоб вони виконували волю народу.

Виходить, що держава (через свої органи державної влади) виражає волю народу, тобто держава і є сам народ, а загальнодержавна власність - це і є власність народу.

Виходить, що "оскільки Україна є республікою (ст. 5 Конституції України), а республіка (від лат. res publіca) - справа суспільства, то Український народ разом зі своєю власністю на національне багатство по ст. 13 і 14 Конституції України і є ДЕРЖАВОЮ УКРАЇНА та, як наслідок, НАРОД є джерелом ВЛАДИ, і здійснює ВЛАДУ безпосередньо й через органи державної влади й органи місцевого самоврядування по ст. 5 Конституції України.

І логічно, що ДЕРЖАВНА ВЛАДА - це ВОЛЯ Українського НАРОДУ - власника національного багатства держави Україна".

* * *