
- •Організація соціальної роботи (4 години)
- •1. Поняття організації.
- •2. Ознаки організації:
- •Формальні та неформальні організації.
- •3. Закони організації.
- •6. Теорія систем допомагає визначити цілий ряд особливостей соціальної служби як організації:
- •7. Процесуальний та інституціональний аспекти організації соціальної роботи.
- •8. Організаційна структура скерування організацією.
- •9. Унікальність організації соціальної роботи
- •10. Фази життєвого циклу організації соціальної роботи.
- •11. Аналіз організації соціальної роботи.
Організація соціальної роботи (4 години)
Поняття організації та її ознаки.
Ознаки організації.
Закони організації.
Компоненти організації соціальної сфери.
Атрибути організації соціальної сфери.
Особливості соціальної служби як організації
Процесуальний та інституціональний аспект організації соціальної роботи.
Організаційна структура скерування організацією.
Унікальність організації соціальної роботи.
Фази життєвого циклу організації соціальної роботи.
Аналіз організації соціальної роботи.
1. Поняття організації.
В теорії управління під організацією розуміють групу людей, які взаємодіють один з одним за допомогою матеріальних, економічних, правових та інших умов заради вирішення проблем, які стоять перед ними та для досягнення загальної мети.
Людей спонукають об’єднуватися в організацію та взаємодіяти в її межах фізичні та біологічні обмеження, які притаманні кожній людині окремо. В організації люди доповнюють один одного, поєднують свої можливості, що робить більш сильними в боротьбі за виживання. Без об’єднання в організації найпримітивнішою з яких було первинне стадо, людський рід зміг би вижити і створити цивілізацію.
Однак, виникнувши, організація починає жити і працювати самостійно, повністю не залежить від людей, які її створили вступаючи з ними у певні відносини. В їх рамках люди використовують організацію для досягнення тих цілей, заради яких вона створювалась. Так, вони сподіваються, що організація зможе дати їм можливість займатися цікавою, важливою та престижною роботою, забезпечить потрібною інформацією, надасть необхідні права, самостійність, владу, гарантії безпеки та соціального захисту.
Організація в свою чергу, використовує можливості людей, які об’єднуються, для власного розвитку та зміцнення. Тому вона вимагає від своїх членів певного досвіду, знання, кваліфікації, активної участі в її справах, відповідальності, дисципліни, підкорення встановленим правилам та нормам поведінки, розподілу своїх цілей та цінностей.
В ідеалі взаємовідносини між людиною та організацією повинні бути збалансовані, але баланс може порушуватися в результаті зловживання з тієї або іншої сторони, коли організація принижує людей ті використовує їх як гвинтики, або люди використовують організацію в своїх цілях, наносячи збиток її потенціалу та репутації. І в тому і в іншому випадках результат однаковий – організація послаблюється та перестає нормально виконувати свої функції. Тобто у широкому розуміння слова організація – це єдність організаційної структури та організаційного процесу.
2. Ознаки організації:
Наявність мети досягнення якої прагнуть досягнути всі члени. Мета об’єднує і надає сенсу існування організації. Без мети немає і не може бути організації, бо люди не будуть згодні просо так витрачати свободу своєї діяльності та підкорятися загальним вимогам, з якими вони можуть бути внутрішньо не згодними. Необхідно мати на увазі, що досягнення цілей організації можливе тільки при наявності деякої «критичної» кількості учасників, об’єднання сил та можливостей, які приносять необхідні результати.
Відносна самостійність. Організація самостійно обирає види діяльності, самостійно приймає рішення з питань виробничо-господарської діяльності й використання власного прибутку.
Здійснення діяльності на основі принципу саморегулювання, який передбачає можливість у певних межах самостійно вирішувати ті чи інші питання організаційного життя і по-своєму з урахуванням конкретних обставин реалізовувати зовнішні команди.
Наявність центру який координує діяльність членів організації. Поліцентризм робить організації більш стійкою, більш гнучкою. (У великій організації центрів може бути багато, але головний один).
Організаційна культура. Це сукупність традицій, які встановилися, символів, цінностей, які визначають характер взаємовідносин та спрямованість поведінки людей. Суб’єктивні елементи культури: ритуали. міфи пов’язані з історією організації та життям видатних людей, прийняті норми поведінки. Об’єктивні елементи культури: матеріальна сторона життя та діяльності організації. Це її символіка, кольори. зручність та оформлення інтер’єрів, зовнішній вигляд офісів.