27. Проаналізуйте класичний та сучасний економічні цикли.
Економічні коливання ділової активності суттєво відрізняються в межах однієї країни у різні проміжки часу та у різних країнах в межах одного історичного періоду за тривалістю, причинами, що їх породжують, та періодичністю.
Економічний цикл – періодичне зростання та падіння ділової активності, що виявляється у невідповідності сукупного попиту та сукупної пропозиції.
Свідченням циклічних коливань є коливання таких показників ділової (економічної) активності:
змін у темпах приросту ВВП;
змін у темпах зростання обсягів продажу;
змін загального рівня цін;
змін рівня безробіття та інфляції;
змін у рівнях завантаження виробничих потужностей тощо.
Хоча цикли не схожі між собою, всі вони мають спільні ознаки. Американські вчені-економетрики Артур Бернс та Веслі Мітчелл у праці «Аналіз бізнес-циклів» (1946 р.) запропонували класифікацію макроекономічних змінних залежно від того, як вони змінюються на різних фазах циклу:
проциклічні змінні мають тенденцію до зростання у фазі піднесення та до зменшення у фазі падіння;
антициклічні змінні – до зростання у фазі падіння та зменшення у фазі піднесення;
ациклічні змінні – такі змінні, динаміка яких безпосередньо не пов’язана з фазами циклу ділової активності.
Залежно від щільності зв’язку між про циклічними змінними і циклічними коливаннями, проциклічні змінні поділяють на змінні, щільно пов’язані з циклом (сукупний випуск, прибуток від бізнесу, швидкість обороту грошей, рівень цін і т. ін.) та ті, яким властивий слабший зв'язок із циклом ділової активності (виробництво товарів повсякденного вжитку, виробництво сільськогосподарської продукції, добування природних ресурсів, ціни на природні ресурси та сільськогосподарську продукцію і т. ін.).
Прикладами анти циклічних змінних можуть слугувати:
зростання запасів у період зменшення обсягів виробництва і продаж та їх зменшення у період піднесення;
зростання безробіття у період падіння виробництва і навпаки;
зростання рівня банкрутств у період депресії та зменшення їх у період піднесення тощо.
Прикладом ациклічних змінних є незалежний від фази циклу обсяг експорту для США.
Класичний цикл ділової активності має 4 фази: економічна криза, депресія, пожвавлення та промислове піднесення. Починається із падіння ділової активності і закінчується фазою піднесення, тобто цикл – це період між двома падіннями обсягів національного виробництва або це період між двома кризами (див. Рис. 1).
Рис. 1. Схема класичного ділового циклу ХІХ ст.
Фази класичного циклу:
1. Економічна криза. Ознаки:
перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;
різке падіння цін, зумовлене перевищенням пропозиції над попитом;
падіння обсягів виробництва і, як наслідок, падіння норми прибутковості;
зростання запасів;
збільшення кількості банкрутств;
зростання рівня безробіття;
падіння рівня доходів;
потрясіння кредитної системи (різке зростання норми процента у зв’язку з тим, що попит на гроші зростає, а пропозиція зменшується внаслідок відпливу грошових капіталів із банків, різке скорочення комерційних і банківських кредитів, падіння курсу акцій і облігацій і т. д.).
2. Депресія. Характерні ознаки:
зменшення запасів;
призупинення різкого падіння цін;
призупинення падіння виробництва;
зменшення позикового процента.
3. Пожвавлення та
4. Піднесення. Їх ознаки:
зростання виробництва;
зростання загального рівня цін;
зменшення рівня безробіття;
зменшення запасів;
зростання рівня доходів;
розширення кредиту (кредитна експансія) тощо.
І пожвавлення, і піднесення мають спільні характеристики. Відмінність між ними полягає в тому, що у фазі пожвавлення економіка досягає рівня докризового стану, а у фазі піднесення - перевищує докризовий розвиток економіки.
Класична схема циклічного розвитку властива економіці ХІХ ст. У ХХ ст. цикл модифікувався. Головними факторами, що зумовили модифікацію, вважають зміни, що відбулися в технологічному способі виробництва, та державне втручання в економіку.
Рис. 2. Схема сучасного ділового циклу
Як видно з Рис. 2, у сучасному циклі економіки відсутні 4 чітко визначені фази, а є лише 2: спад і піднесення.
Точки В, F, M – пікові точки;
D, K, P – нижні точки (дно).
Спад в економіці ще називають рецесією, якщо період скорочення обсягів виробництва триває не менше 6 місяців. Рецесія починається від пікової точки і закінчується крайньою нижньою точкою (дном).
Відрізки BD, FK MP на Рис. 2 відображають рецесію, а відрізки AB, DE, KM – розширення виробництва.
Рецесія – це період зниження рівня сукупного випуску, доходу, зайнятості та торгівлі, який продовжується від 6 місяців до 1 року та характеризується значним занепадом багатьох секторів економіки.
Особливості сучасного економічного циклу:
зміна чотирифазної моделі циклу на двофазну;
повні цикли (відстань між піком і дном) суттєво відрізняються між собою за тривалістю;
починаючи з другої половини ХХ ст., відбувається скорочення фази економічного падіння, тоді як фаза розширення виробництва стала тривалішою;
повторюваність криз стала частішою, але менш глибокою.
Джерело: 1.Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник . «Знання», 2007. – С. 344-349.