Міністерство освіти і науки України

Інститут сходознавства та міжнародних відносин

“Харківський колегіум”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА

ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ»

(для студентів факультету міжнародних відносин)

cпеціальність “Міжнародні відносини” 6.030201

напряму 0302

Харків 2013

Рекомендовано до друку вченою радою ПВНЗ Інститут сходознавства і міжнародних відносин “Харківський колегіум”

(протокол № від року)

Укладач Науменко В.М., канд. іст. наук, доцент кафедри міжнародних відносин

Рецензенти:

Методичні рекомендації до написання, оформлення та захисту курсових робіт з дисципліни «Всесвітня історія» / Укладач: канд. іст. наук, доцент кафедри міжнародних відносин В.М. Науменко. – Харків, 2013. – 15 с.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………..…………...

Розділ 1. Вибір теми, пошук джерел та літератури, складання плану курсової роботи……………………………………………...

Розділ 2. Написання основної частини роботи………………………….............

Розділ 3. Вимоги до оформлення роботи.……………………………………...

Розділ 4. Рекомендації щодо захисту курсової роботи…………………………..

Додаток 1. Зразок оформлення титульного аркуша…………………………...

Додаток 2. Зразок оформлення змісту роботи…………………………………

Додаток 3. Зразок оформлення списку джерел та літератури………………...

ВСТУП

Курс «Всесвітня історія» вивчається згідно з освітньо-професійною програмою вищої освіти за спеціальністю «міжнародні відносини» напрямку підготовки 0302 (6.03020101). Дисципліна викладається на ІІ курсі стаціонарного навчання в обсязі 140 годин, з яких 80 годин лекційних і 60 годин семінарських занять.

Мета дисципліни полягає у накопиченні історичних знань студентами за допомогою вивчення та інтерпретації історичних фактів та суспільних явищ різних регіонів та цивілізацій, визначення характерних особливостей історичного розвитку країн, аналізу причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства, з’ясування матеріальних та інтелектуальних досягнень людства.

Завдання дисципліни:

• визначення понятійного апарату, принципів та методів дослідження історії;

• викладання та аналіз історичних подій минулого і сьогодення у контексті особливостей та характерних рис розвитку державно-політичних систем народів і країн;

• відображення історичного досвіду державотворення, мислення і способу дій державних діячів, політиків, широкого загалу людей;

• виховання у студентів соціальних компетентностей, пов’язаних з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства;

• формування у студентів навиків аналізу історичних подій й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.

В результаті вивчення дисципліни «Всесвітня історія» студент повинен знати сучасну методологію наукових історичних досліджень; періодизацію історії, спільні та відмінні ознаки історичного розвитку народів різних періодів та епох; принципи історичної організації та функціонування суспільства у політичній, економічній, соціальній та культурно-конфесіональній сферах життя; причинно-наслідкові зв’язки історичних подій; досягнення світової культури.

Студент повинен вміти застосовувати методи наукового історичного дослідження; аналізувати (у т.ч. застосовувати порівняльний аналіз) історичні події, розрізняти різні політичні режими; визначати чинники суспільного реформування та пояснювати його необхідність і якісний стан; орієнтуватися у тенденціях і особливостях сучасного світового історичного процесу, а також самостійно проводити пошуково-дослідницьку роботу.

Знання дисципліни передбачає вміння збирати, систематизувати, аналізувати інформацію історичного характеру та використовувати її у практиці сучасного життя.

Сучасний світ переживає глибокі перетворення всіх сфер життя, для розуміння яких необхідно володіти інформацією про минуле, про історію країн Європи, Америки, Азії та Африки. Дисципліна «Всесвітня історія» є однією з базових історичних дисциплін, що вивчає історичні процеси країн світу. Вивчення даного курсу допоможе студентам сформувати цілісний погляд на світ та орієнтуватися у специфіці різних історичних процесів, зокрема організації державної влади, причин масових рухів і народних повстань тощо.

Завдання курсової роботи полягає у стимулюванні студентів до самостійної роботи, надання їм можливостей самостійного визначення напрямків дослідження через вибір теми та висвітлення її актуальності; розширенні та поглибленні теоретичних знань з курсу «Всесвітня історія» з метою підвищення професійного рівня; закріпленні умінь і навичок самостійної роботи з першоджерелами, науковою та навчально-методичною літературою, складання списку використаних джерел та літератури та їх критичного аналізу, а також належного оформлення результатів наукових досліджень; розвитку творчих здібностей і можливостей студентів, заохочення їх до самостійної науково-дослідницької діяльності.

Написання курсової роботи за затвердженою кафедрою міжнародних відносин тематикою посідає в процесі вивчення курсу «Всесвітня історія» особливе місце, оскільки її захист є завершальним і підсумковим етапом вивчення дисципліни.

Курсова роботи – це самостійне дослідження, присвячене одній з важливих проблем всесвітньої історії, здійснене на основі досконалого вивчення, критичного аналізу та вдумливого узагальнення широкого кола джерел й фахової літератури. Написання роботи має на меті допомогти студенту глибше і досконаліше оволодіти методикою науково-дослідницької роботи, тобто пошуком та вивченням джерел і літератури з обраної теми, складанням плану та відбором необхідного для роботи матеріалу, його систематизацією, аналізом, умінням грамотно викласти основний зміст досліджуваної проблеми, зробити самостійні висновки й узагальнення, сформувати, у разі необхідності, практичні рекомендації, правильно оформити роботу.

Захист курсової роботи відбувається наприкінці весняного семестру за спеціальним графіком за участю комісії, яка визначається на засіданні кафедри міжнародних відносин. Оцінка курсової роботи здійснюється за чотирибальною системою – «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно».

Розділ і вибір теми, пошук джерел та літератури, складання плану

Вибір теми курсової роботи досить серйозний етап для дослідження. Тема повинна бути актуальною, що визначається місцем обраної теми серед проблем всесвітньої історії, а також мати наявність елементу новизни, що може полягати у новій постановці розглядуваної проблеми, висуненні ідей, які не отримали достатнього висвітлення у науковій літературі, виявленні нових джерел, невідомих раніше фактів, подій, особливостей, оригінальності висновків та рекомендацій.

Працюючи над вибором теми, необхідно враховувати також рівень розробленості тієї чи іншої проблеми у науковій літературі. При цьому слід пам’ятати, що інформація, отримана з Інтернету, не завжди є об’єктивною і науковою, а тому робити виноски на неперевірені джерела небажано, щоб уникнути неправдивих фактів.

Студентам надається право самостійно обирати тему курсової роботи з проблематики, визначеної кафедрою, а також запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. Обрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з призначеним науковим керівником.

При ознайомлені із запропонованим студентом планом роботи керівник дає оцінку плану роботи, висловлює зауваження та пропозиції щодо плану, дає рекомендації щодо опрацювання необхідних джерел. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання роботи. Керівник повинен детально вичитати та перевірити роботу, вказавши на допущені помилки та шляхи їх виправлення.

Назва курсової роботи повинна бути лаконічною, відповідати обраній проблемі та суті дослідження. Тема роботи вказується на титульній сторінці (Додаток 1).

Наступним етапом під час роботи є пошук джерел та літератури – це наявні у бібліотеках навчальні та методичні посібники, наукові статті на відповідну тематику, дисертації та автореферати, монографії та збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, публікації у газетах і журналах, довідкова література; з особливою увагою та пильною перевіркою може бути використана інформація, отримана з Інтернету.

Після опрацювання літератури, коли студент вже має чітке уявлення щодо основних проблем свого дослідження, наступає етап складання плану роботи. На цьому етапі студенти повинні керуватися одержаними знаннями з обраної тематики, мати уявлення про думки інших дослідників та логічно, структурно й системно сформулювати план своєї наукової роботи.

План має бути розгорнутим (Додаток 2), розділи можуть мати підрозділи. Усі пункти плану повинні бути відображені у тексі роботи й у висновках.

Під час роботи над роботою план може змінюватися та корегуватися. У самій роботі план відображається у змісті (Додаток 2), де перелічуються заголовки усіх структурних частин роботи і вказуються сторінки, на яких вони починаються.

Розділ іі написання основної частини роботи

Курсова робота повинна мати чітку структуру. Подані нижче елементи повинні міститися у роботі:

• титульний аркуш (Додаток 1);

• зміст (Додаток 2);

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаних джерел та літератури (Додаток 4);

• додатки (за наявності ілюстрацій, мап, схем і т.д.).

У вступі (обсяг – 3-7 сторінок) висвітлюються основні характеристики роботи, а саме: визначається актуальність теми, тобто значимість та важливість теми дослідження у сучасній науці та всесвітній історії; чітко формулюються мета і завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження. Мета роботи – це кінцевий результат дослідження, який передбачає розв’язання визначеної проблеми; завдання – це певні етапи досягнення цього результату. При визначенні об’єкта і предмета дослідження слід виходити з того, що об’єкт є ширшим, ніж предмет. Якщо об’єкт дає відповідь на питання “що досліджується”, то предмет визначає окремі аспекти аналізу досліджуваної проблеми.

Вступ повинен містити аналіз джерельної бази та літератури. Студенти не повинні при цьому лише вказувати ту чи іншу працю, авторів, необхідно проаналізувати її, систематизувати найважливіші положення, виявити питання, які не отримали відповіді у попередніх дослідженнях та логічно пов’язати їх із завданнями виконуваної роботи.

Основна частина курсової роботи (обсяг – 35-50 сторінок) складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Наприкінці кожного розділу повинні бути надані короткі висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Основна частина роботи повинна мати не описовий, а творчий, аналітичний характер. Автор повинен висловлювати власні думки та погляди на ті проблеми, які постали перед ним у даній роботі.

У висновках до курсової роботи приводяться найбільш важливі результати, отримані у роботі, які повинні містити результати проведеного дослідження, у тому числі й рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів. У висновках повинні бути вирішені завдання, що поставлені у вступі. Обсяг висновків – 3-7 сторінок.

Список використаних джерел та літератури слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Бібліографічний опис джерел та літератури необхідно складати відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

За необхідності бакалаврська/дипломна робота може містити додатки. Під додатками розуміють допоміжний матеріал, що слугує більш повному сприйняттю роботи. Додатки можуть бути подані у вигляді таблиць, графіків статистичних матеріалів, мап, текстів договорів, портретів історичних постатей тощо.