13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.

Під право¬вою системою, ми розуміємо усю сукупність правових явищ у державі, сукупність узгоджених юридичних засобів, за допо¬могою яких чинна влада здійснює регулятивний та стабілізу¬ючий вплив на суспільні відносини.

Під правовою системою розуміють також усю правову організацію суспільства.

Окрім права, правова система містить у собі багато інших компонентів, а саме: правотворчість, правосуддя, правозастосування, правовідносини, суб'єктивні пра¬ва, правові організації, законність, правопорядок, правосві¬домість.

Остання класифікація, якої дотримується більшість сучасних вчених

Романо-германський тип правових систем:

А) романський підтип правових с-м (Франція, Бельгія, Люксембург, Голландія та ін.);

Б)германський підтип (група) правових систем (ФРГ, Австрія, Швейцарія та ін.);

2. Англо-американський тип правових систем (Англія, Пн.Ірландія, США, Канада…):

А) англійське загальне право; Б) американське право.

3. Змішаний тип правових систем:

А) скандинавські правові системи (група);

Б) латиноамериканська група правових систем (Аргентина, Уругвай, Парагвай).

4. Релігійно-традиційний тип правових систем:

А) релігійно-общинна група правових систем;

Б) далекосхідно-традиційна група правових систем;

В) звичаво-общинна група правових систем.

Характерні особливості правової системи України:

-Її корені містяться в романо-германському типі правової системи(осн.джерело-Закон) - - насл.радян.прав.с-ми (сформувався обвинувальний ухил при розгляді справ в суді;

Домінував дозвільний тип правового регулювання за принципом: дозволено тільки те, що передбачено законом)

Після проголошення незалежності правова система України розвивається як самостійне правове явище, для неї характерно:

• Звільнення від класово-ідеологічного впливу (догм) радянського права;

• Вона знаходиться в перехідній стадії свого розвитку, тому містить окремі елементи, риси соціалістичної правової системи;

Національна правова система – конкретно-історична сукупність права (законодавства), юридичної практики і панівної правової ідеології окремої країни (держави). Нац. правова система є елементом конкретного суспільства і відображає його соціально-економічні, політичні, культурні особливості.

Міжнародна правова с-ма представляє собою цілісну сукупність правових норм міжнарод. походження, міжнародних органів і організацій, а також міжнар.-правової свідомості, які забезпеч. в процесі юрид. практики врегулювання виходячих за межі нац. границь сусп. відносин, які виникають між субєктами світового співтовариства.

Структура міжн. правової системи — це стійка єдність елементів правової системи, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим.Елементи правової системи суспільства: • суб'єкти права — фізичні особи, юридичні особи • правові норми і принципи; • правові відносини, правова поведінка, юридична практи¬ка, режим функціонування правової системи; • правова ідеологія, правова свідомість, правові погляди, правова культура; • зв'язки між названими елементами, що визначають резуль¬тат 'їх взаємодії — законність, правопорядок.

Поняття «правова система» має узагальнюю¬чий характер. Воно містить у собі, по суті, усі правові явища: правотворчість, правосвідомість, діяльність, що реалізує право, правову ідеологію. (Право ЄС – інтегративна правова система).