- •1. Зміст методології юриспруденції. Підоди та методи осягнення правової реальності
- •2. Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія.
- •3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •4. Співвідношення держави та права. Правова та етатистська держава.
- •5. Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави та права:
- •6. Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •7. Догматичний ( формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •8. Поняття та засоби правового мислення. Формування правового мислення..
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •10. Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне, індивідуальне регулювання.
- •12. Правові традиції. Законодавче, прецедентне та звичайне право.
- •13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •14. Структура і джерела романо - германського права.
- •15. Сім’я загального права. Прецедент в англійському та американському праві:
- •16. Релігійні правові системи. Джерела індуського та мусульманського права.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивчені правової реальності.
- •18. Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим, поняття та види. Різноманіття правових режимів.
- •25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •26. Поняття та ознаки правової норми. Структура правової норми.
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття та структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб’єктність правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. :
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості:
- •34.Поняття і класифікація принципів права.Принцип верховенства права.
- •35.Правові презумпції,правові аксіоми,правові фікції
- •36.Юридична концепція прав людини.Правовий статус особистості.
- •37.Три покоління прав людини.Індивідуальні і колективні права людини.Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38.Субєктивні права і юридичні обов’язки .Поняття ,структура
- •39.Загально-соціальні і спеціальні функції права.Функції права і функції правосвідомості.
- •40.Правове виховання і його форми.Правова інформованість.
- •44.Соціальний процес формування права і правотворчість.(нормотворчість)
- •45.Юридична практика:поняття і види.Роль судової практики в системі юр.Практики.
- •46.Держава і соціальне партнерство.
- •47.Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст.
- •48.Правові аномалії:нігілізм,ідеалізм,догматизм.
- •49.Субєкти права.Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50.Систематизація законодавства.Облік нпа.Правовий
- •51.Система права,галузі і інститути права.Правові спільноти.
- •52.Приватне і публічне право.Уособлення соціального права.
- •53.Матеріальне і процесуальне право.Зростання ролі процесуального права.
- •54.Реалізація права.Форми реалізації права.
- •55.Поняття і призначення застосування права.Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види. Структура складного акту
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права.
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення
- •61. Поняття і види правової поведінки . Правова активність .
- •62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- •63. Кодифікація й інкорпорація. Їхні різновиди.
- •64. Обєктивно протиправне діяння.
- •65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
- •66. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність.
- •67. Штрафна и правовідновна відповідальність:поняття і призначення.
- •68.Державний і правовий примус.Міри відповідальності,міри захисту і профілактичні міри.
- •69.Поняття держави.Сильна і слабка держава.Образ держави.
- •70.Держави і інститути громадського суспільства.Максимальна і мінімальна держава.
- •71.Суперенітет держави.Криза суверенітету сучасної держави.
- •72.Сучасна і до сучасна держава .Особливості сучасних держав.
- •73.Державна влада.Єдність і поділ влади.
- •74.Типологія держави.Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75.Поняття механізму держави.Механізм держави і державний апарат.
- •76.Законодавча влада і її функції.Представницька функція законодавчої влади.
- •77.Судова влада і здійснення правосуддя.Підвищення судової влади.
- •78.Виконавча влада і її система.Виконавча влада сучасної України.
- •79.Державне управління і місцеве самоврядування.
- •80.Держава і політичні партії.
- •81.Конституційна держава.Співвідношення конституційної і правової держави.
- •82.Концепція соціальної держави.Україна як соціальна держава.
- •83.Концепція правової держави.Україна як правова держава.
- •84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- •85.Функції сучасної держави.Функції держави та державні послуги.
- •86.Державна служба.Проходження державної служби.
- •87.Форма правління в сучасній державі.
- •88.Політичний і державний режим.Державний режим сучасної України.
- •89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
- •90.Армія як інститут держави.Правовий статус в.Службовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
- •92.Аграрна політика сучасної держави.
- •93.Інноваційна політика сучасної держави.
- •94.Становлення контрольної ради і її інститутів.Рахункова палата.
- •95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
- •96.Еліта в сучасній державі.Формування юридичної еліти в Україні.
- •97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
- •98.Статика та динаміка держави.
- •99.Етика та естетика держави.Етика та естетика держ.Влади в Україні.
97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
В мире немало государств, в которых существуют государственные религии и церкви. Однако во всех международных пактах о правах человека зафиксирован принцип равенства граждан независимо от их отношения к религии, а с ним логически связан принцип отделения церкви от государства, поскольку проведение в жизнь первого принципа весьма затруднительно без осуществления второго.
В наше время крупнейшие мировые религии: христианство, ислам и буддизм, — значительно укрепили свои позиции в мировом сообществе. Религии сегодня выступают в качестве своеобразного нравственного регулятора и основания социальной справедливости. Можно констатировать, что христианские ценности концептуально утвердились в государствах Европы и Америки, исламские стереотипы определяют деятельность мусульманских государств, а буддизм нашел отображение в жизни государств Азии.
Религиозное влияние на развитие современных государств проявляется в сплочении народов. Не связанные государственными границами религии способны сближать самые различные социальные слои, народы и страны. Как в прошлом религия играла существенную роль в формировании наций и их государственных образований, так в настоящее время религия содействует единению мирового сообщества и выступает важнейшим элементом его консолидации. Несмотря на межрелигиозные противоречия, доминирующей является общая духовная основа всех религий— признание человеческой жизни как священного дара Всевышнего. Это предполагает осуждение политики, допускающей возможность массового уничтожения людей и всего живого на земле.
Религия сказывается как во внутренней, так и во внешней политике современных государств, на выработке экономических, социальных и военных-доктрин, осуществлении конкретных политических акций. Показательно изменение роли в осуществлении государственной политики духовенства, которое или непосредственно включается в деятельность государственных структур, или косвенным образом участвует в политических акциях государства. Усиливается значение партий, чьи программы основаны на религиозных началах. Самую многочисленную группу здесь составляют христианско-демократические, христианско-социальные, исламские и другие аналогичные партии, которые ориентируются на католицизм, протестантизм и ислам.
Международные объединения религиозного характера оказывают заметное влияние на все стороны жизни государств. В этой связи характерна деятельность Всемирного Совета церквей, включающего свыше 300 протестантских и православных " церквей. В мусульманском мире видную роль играет Организация Исламской конференции, стремящаяся консолидировать деятельность входящих в нее государств (объединяет в своих рядах около 50 мусульманских государств). Буддизм представлен в мировом сообществе Всемирным буддистским альянсом и Азиатской буддистской конференцией за мир, деятельность которых направлена на обеспечение мира и сотрудничества между народами. Известна также межгосударственная деятельность католицизма, имеющего единый центр в государстве Ватикан. Отношения церкви и государства прорабатываются в таких центрах религиозных теорий как Папская академия в Риме, мусульманские университеты в Каире и Тунисе, Международный исламский университет в Малайзии, духовные академии Русской Православной церкви и других центрах. На основе религиозных постулатов формируются концепции, теории и доктрины взаимодействия церкви с государством и ее участия в социально-политической жизни общества.
