
- •1. Зміст методології юриспруденції. Підоди та методи осягнення правової реальності
- •2. Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія.
- •3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •4. Співвідношення держави та права. Правова та етатистська держава.
- •5. Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави та права:
- •6. Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •7. Догматичний ( формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •8. Поняття та засоби правового мислення. Формування правового мислення..
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •10. Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне, індивідуальне регулювання.
- •12. Правові традиції. Законодавче, прецедентне та звичайне право.
- •13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •14. Структура і джерела романо - германського права.
- •15. Сім’я загального права. Прецедент в англійському та американському праві:
- •16. Релігійні правові системи. Джерела індуського та мусульманського права.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивчені правової реальності.
- •18. Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим, поняття та види. Різноманіття правових режимів.
- •25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •26. Поняття та ознаки правової норми. Структура правової норми.
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття та структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб’єктність правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. :
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості:
- •34.Поняття і класифікація принципів права.Принцип верховенства права.
- •35.Правові презумпції,правові аксіоми,правові фікції
- •36.Юридична концепція прав людини.Правовий статус особистості.
- •37.Три покоління прав людини.Індивідуальні і колективні права людини.Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38.Субєктивні права і юридичні обов’язки .Поняття ,структура
- •39.Загально-соціальні і спеціальні функції права.Функції права і функції правосвідомості.
- •40.Правове виховання і його форми.Правова інформованість.
- •44.Соціальний процес формування права і правотворчість.(нормотворчість)
- •45.Юридична практика:поняття і види.Роль судової практики в системі юр.Практики.
- •46.Держава і соціальне партнерство.
- •47.Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст.
- •48.Правові аномалії:нігілізм,ідеалізм,догматизм.
- •49.Субєкти права.Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50.Систематизація законодавства.Облік нпа.Правовий
- •51.Система права,галузі і інститути права.Правові спільноти.
- •52.Приватне і публічне право.Уособлення соціального права.
- •53.Матеріальне і процесуальне право.Зростання ролі процесуального права.
- •54.Реалізація права.Форми реалізації права.
- •55.Поняття і призначення застосування права.Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види. Структура складного акту
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права.
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення
- •61. Поняття і види правової поведінки . Правова активність .
- •62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- •63. Кодифікація й інкорпорація. Їхні різновиди.
- •64. Обєктивно протиправне діяння.
- •65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
- •66. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність.
- •67. Штрафна и правовідновна відповідальність:поняття і призначення.
- •68.Державний і правовий примус.Міри відповідальності,міри захисту і профілактичні міри.
- •69.Поняття держави.Сильна і слабка держава.Образ держави.
- •70.Держави і інститути громадського суспільства.Максимальна і мінімальна держава.
- •71.Суперенітет держави.Криза суверенітету сучасної держави.
- •72.Сучасна і до сучасна держава .Особливості сучасних держав.
- •73.Державна влада.Єдність і поділ влади.
- •74.Типологія держави.Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75.Поняття механізму держави.Механізм держави і державний апарат.
- •76.Законодавча влада і її функції.Представницька функція законодавчої влади.
- •77.Судова влада і здійснення правосуддя.Підвищення судової влади.
- •78.Виконавча влада і її система.Виконавча влада сучасної України.
- •79.Державне управління і місцеве самоврядування.
- •80.Держава і політичні партії.
- •81.Конституційна держава.Співвідношення конституційної і правової держави.
- •82.Концепція соціальної держави.Україна як соціальна держава.
- •83.Концепція правової держави.Україна як правова держава.
- •84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- •85.Функції сучасної держави.Функції держави та державні послуги.
- •86.Державна служба.Проходження державної служби.
- •87.Форма правління в сучасній державі.
- •88.Політичний і державний режим.Державний режим сучасної України.
- •89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
- •90.Армія як інститут держави.Правовий статус в.Службовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
- •92.Аграрна політика сучасної держави.
- •93.Інноваційна політика сучасної держави.
- •94.Становлення контрольної ради і її інститутів.Рахункова палата.
- •95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
- •96.Еліта в сучасній державі.Формування юридичної еліти в Україні.
- •97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
- •98.Статика та динаміка держави.
- •99.Етика та естетика держави.Етика та естетика держ.Влади в Україні.
95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
Правова культура є частиною загальної культури і зумовлена соціальним, духовним, політичним, економічним ладом суспільства. Підкреслимо, що правова культура включає тільки прогресивні, соціально корисні та цінні правові явища. У свою чергу правова культура також є цінністю, оскільки дозволяє людям користуватися благами свободи і справедливості, служить забезпеченню правопорядку, вищих інтересів суспільства і держави.
Залежно від носія правової культури розрізняють: 1) правову культуру особистості; 2) правову культуру професійної групи; 3) правову культуру суспільства.
Правова культура особистості — це якісний правовий стан особистості, що включає знання і розуміння індивідом права, повагу до нього, а також його дії відповідно до нього.
Структура правової культури особистості:
ідеологічний елемент — знання і розуміння права, здатність особи тлумачити зміст норм права, визначати мету видання певного нормативно-правового акта, сферу його дії; уміння особи використовувати в практичній діяльності правові знання, реалізовувати і захищати свої суб'єктивні права і законні інтереси, виконувати юридичні обов'язки. Правова культура особистості виявляється в підготовлено сті до сприйняття прогресивних, цивілізованих правових ідей і законів, в уміннях і навиках користуватися правом, а також в оцінці власних знань права. З цих позицій куль тура особистості характеризується наявністю правових культурних орієнтації;
психологічний елемент — повага до права, засно вана на особистій переконаності в його ефективності як засобу регулювання суспільних відносин. Така повага по винна мати місце навіть у разі несхвалення індивідом окре мих правових розпоряджень;
поведінковий елемент — переконання в необхідності діяти відповідно до розпоряджень правових норм, уміння користуватися юридичним інструментарієм, висока право ва активність особи, яка виявляється в сприянні реалізації права іншими суб'єктами і в протидії правопорушенням. У цьому плані правова культура — це результат творчої культурної діяльності індивіда у сфері права.
Не кожного індивіда, що знає і розуміє юридичні норми, можна вважати правокультурною людиною. Правокуль-турну особистість характеризують: фактична правомірна поведінка; позитивне ставлення до права, усвідомлення соціальної значущості права і правопорядку, поважне ставлення до прав інших індивідів; правова активність.
Правова культура професійної групи характерна для осіб, що безпосередньо займаються юридичною практикою, їм властиві глибокі правові знання, розуміння права і уміння його застосовувати в конкретній галузі юридичної практики.
Правова культура суспільства — це система загальнолюдських і національних цінностей, досягнутих суспільством у правовій сфері, що характеризують рівень його правового прогресу.