- •1. Зміст методології юриспруденції. Підоди та методи осягнення правової реальності
- •2. Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія.
- •3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •4. Співвідношення держави та права. Правова та етатистська держава.
- •5. Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави та права:
- •6. Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •7. Догматичний ( формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •8. Поняття та засоби правового мислення. Формування правового мислення..
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •10. Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне, індивідуальне регулювання.
- •12. Правові традиції. Законодавче, прецедентне та звичайне право.
- •13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •14. Структура і джерела романо - германського права.
- •15. Сім’я загального права. Прецедент в англійському та американському праві:
- •16. Релігійні правові системи. Джерела індуського та мусульманського права.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивчені правової реальності.
- •18. Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим, поняття та види. Різноманіття правових режимів.
- •25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •26. Поняття та ознаки правової норми. Структура правової норми.
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття та структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб’єктність правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. :
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості:
- •34.Поняття і класифікація принципів права.Принцип верховенства права.
- •35.Правові презумпції,правові аксіоми,правові фікції
- •36.Юридична концепція прав людини.Правовий статус особистості.
- •37.Три покоління прав людини.Індивідуальні і колективні права людини.Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38.Субєктивні права і юридичні обов’язки .Поняття ,структура
- •39.Загально-соціальні і спеціальні функції права.Функції права і функції правосвідомості.
- •40.Правове виховання і його форми.Правова інформованість.
- •44.Соціальний процес формування права і правотворчість.(нормотворчість)
- •45.Юридична практика:поняття і види.Роль судової практики в системі юр.Практики.
- •46.Держава і соціальне партнерство.
- •47.Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст.
- •48.Правові аномалії:нігілізм,ідеалізм,догматизм.
- •49.Субєкти права.Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50.Систематизація законодавства.Облік нпа.Правовий
- •51.Система права,галузі і інститути права.Правові спільноти.
- •52.Приватне і публічне право.Уособлення соціального права.
- •53.Матеріальне і процесуальне право.Зростання ролі процесуального права.
- •54.Реалізація права.Форми реалізації права.
- •55.Поняття і призначення застосування права.Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види. Структура складного акту
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права.
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення
- •61. Поняття і види правової поведінки . Правова активність .
- •62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- •63. Кодифікація й інкорпорація. Їхні різновиди.
- •64. Обєктивно протиправне діяння.
- •65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
- •66. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність.
- •67. Штрафна и правовідновна відповідальність:поняття і призначення.
- •68.Державний і правовий примус.Міри відповідальності,міри захисту і профілактичні міри.
- •69.Поняття держави.Сильна і слабка держава.Образ держави.
- •70.Держави і інститути громадського суспільства.Максимальна і мінімальна держава.
- •71.Суперенітет держави.Криза суверенітету сучасної держави.
- •72.Сучасна і до сучасна держава .Особливості сучасних держав.
- •73.Державна влада.Єдність і поділ влади.
- •74.Типологія держави.Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75.Поняття механізму держави.Механізм держави і державний апарат.
- •76.Законодавча влада і її функції.Представницька функція законодавчої влади.
- •77.Судова влада і здійснення правосуддя.Підвищення судової влади.
- •78.Виконавча влада і її система.Виконавча влада сучасної України.
- •79.Державне управління і місцеве самоврядування.
- •80.Держава і політичні партії.
- •81.Конституційна держава.Співвідношення конституційної і правової держави.
- •82.Концепція соціальної держави.Україна як соціальна держава.
- •83.Концепція правової держави.Україна як правова держава.
- •84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- •85.Функції сучасної держави.Функції держави та державні послуги.
- •86.Державна служба.Проходження державної служби.
- •87.Форма правління в сучасній державі.
- •88.Політичний і державний режим.Державний режим сучасної України.
- •89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
- •90.Армія як інститут держави.Правовий статус в.Службовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
- •92.Аграрна політика сучасної держави.
- •93.Інноваційна політика сучасної держави.
- •94.Становлення контрольної ради і її інститутів.Рахункова палата.
- •95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
- •96.Еліта в сучасній державі.Формування юридичної еліти в Україні.
- •97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
- •98.Статика та динаміка держави.
- •99.Етика та естетика держави.Етика та естетика держ.Влади в Україні.
89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
Форма государственно-территориального устройства — это порядок взаимоотношений между государством и его отдельными частями. Различают унитарные, федеративные, конфедеративные, регионалистские (региональные) государства.
Унитарное государство — это единое государство, состоящее из административно-территориальных единиц (областей, провинций, губерний). Признаки унитарного государства:
1) наличие единого центра и единой системы органов власти и управления;
2) наличие единой системы права.
В настоящее время большинство государств мира — унитарные государства (Болгария, Венгрия, Греция, Польша). Во многих унитарных государствах (Испания, Украина, Финляндия) имеются автономные образования. Автономия — относительно самостоятельное в осуществлении государственной власти территориальное образование в пределах государства. Автономия обладает собственным законодательством и органами власти, но суверенитета не имеет.
Разновидности унитарных государств:
1) централизованные. Региональные органы этих государств формируются путем назначения сверху (Нидерланды, Казахстан, Франция);
2) децентрализованные. Региональные органы образуются независимо от центра, как правило, при помощи выборов (Великобритания, Новая Зеландия).
Федерация — союзное государство, состоящее из государств-членов или государствоподобных образований (субъектов федерации). Признаки федерации:
1) наличие нескольких правовых систем, из которых одна (система федерального права) обладает верховенством по отношению к праву субъекта федерации;
2) наличие двух уровней государственной власти. Федеральная власть (власть государства в целом) обладает всей полнотой внешнего суверенитета и значительной частью внутреннего суверенитета. Власть субъекта федерации обладает ограниченным внутренним суверенитетом.
Разновидности федераций: территориальные (США, Германия, Бразилия); национальные (Бельгия, Индия); смешанные (Россия).
В настоящее время в мире существует 24 федеративных государства, большинство из которых — крупные и средние по территории и численности населения (Индия, Мексика, Нигерия, Россия, США, Германия).
Конфедерация — это временный союз государств, созданный для достижения конкретной цели (например, за воевание независимости). В данном случае государства объединяют лишь отдельные направления своей деятельности (например, оборона, внешняя политика, внешняя торговля). Развитие конфедерации подчинено «железному закону»: конфедерация либо распадается на отдельные государства, либо эволюционирует в федерацию.
Черты федерации и/или конфедерации имеют некоторые международные объединения, например, Содружество Наций (во главе с британским монархом), Европейский Союз.
Специфической формой государственно-территориального устройства является регионалистское (региональное) государство. Вся территория такого государства, а не отдельные части, состоит из автономных образований (Италия, Испания, Шри-Ланка, Южно-Африканская Республика). Территориальные фракции регионального государства не принимают собственных конституций, но имеют свои избранные гражданами собрания и свою администрацию.
Форма правления и форма государственного устройства дают представление об организации государства, его внешней форме. Реальная же сущность институтов государства, действительное состояние демократии находят выражение в понятии государственного режима.
