- •1. Зміст методології юриспруденції. Підоди та методи осягнення правової реальності
- •2. Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія.
- •3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •4. Співвідношення держави та права. Правова та етатистська держава.
- •5. Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави та права:
- •6. Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •7. Догматичний ( формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •8. Поняття та засоби правового мислення. Формування правового мислення..
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •10. Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне, індивідуальне регулювання.
- •12. Правові традиції. Законодавче, прецедентне та звичайне право.
- •13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •14. Структура і джерела романо - германського права.
- •15. Сім’я загального права. Прецедент в англійському та американському праві:
- •16. Релігійні правові системи. Джерела індуського та мусульманського права.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивчені правової реальності.
- •18. Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим, поняття та види. Різноманіття правових режимів.
- •25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •26. Поняття та ознаки правової норми. Структура правової норми.
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття та структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб’єктність правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. :
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості:
- •34.Поняття і класифікація принципів права.Принцип верховенства права.
- •35.Правові презумпції,правові аксіоми,правові фікції
- •36.Юридична концепція прав людини.Правовий статус особистості.
- •37.Три покоління прав людини.Індивідуальні і колективні права людини.Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38.Субєктивні права і юридичні обов’язки .Поняття ,структура
- •39.Загально-соціальні і спеціальні функції права.Функції права і функції правосвідомості.
- •40.Правове виховання і його форми.Правова інформованість.
- •44.Соціальний процес формування права і правотворчість.(нормотворчість)
- •45.Юридична практика:поняття і види.Роль судової практики в системі юр.Практики.
- •46.Держава і соціальне партнерство.
- •47.Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст.
- •48.Правові аномалії:нігілізм,ідеалізм,догматизм.
- •49.Субєкти права.Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50.Систематизація законодавства.Облік нпа.Правовий
- •51.Система права,галузі і інститути права.Правові спільноти.
- •52.Приватне і публічне право.Уособлення соціального права.
- •53.Матеріальне і процесуальне право.Зростання ролі процесуального права.
- •54.Реалізація права.Форми реалізації права.
- •55.Поняття і призначення застосування права.Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види. Структура складного акту
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права.
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення
- •61. Поняття і види правової поведінки . Правова активність .
- •62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- •63. Кодифікація й інкорпорація. Їхні різновиди.
- •64. Обєктивно протиправне діяння.
- •65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
- •66. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність.
- •67. Штрафна и правовідновна відповідальність:поняття і призначення.
- •68.Державний і правовий примус.Міри відповідальності,міри захисту і профілактичні міри.
- •69.Поняття держави.Сильна і слабка держава.Образ держави.
- •70.Держави і інститути громадського суспільства.Максимальна і мінімальна держава.
- •71.Суперенітет держави.Криза суверенітету сучасної держави.
- •72.Сучасна і до сучасна держава .Особливості сучасних держав.
- •73.Державна влада.Єдність і поділ влади.
- •74.Типологія держави.Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75.Поняття механізму держави.Механізм держави і державний апарат.
- •76.Законодавча влада і її функції.Представницька функція законодавчої влади.
- •77.Судова влада і здійснення правосуддя.Підвищення судової влади.
- •78.Виконавча влада і її система.Виконавча влада сучасної України.
- •79.Державне управління і місцеве самоврядування.
- •80.Держава і політичні партії.
- •81.Конституційна держава.Співвідношення конституційної і правової держави.
- •82.Концепція соціальної держави.Україна як соціальна держава.
- •83.Концепція правової держави.Україна як правова держава.
- •84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- •85.Функції сучасної держави.Функції держави та державні послуги.
- •86.Державна служба.Проходження державної служби.
- •87.Форма правління в сучасній державі.
- •88.Політичний і державний режим.Державний режим сучасної України.
- •89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
- •90.Армія як інститут держави.Правовий статус в.Службовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
- •92.Аграрна політика сучасної держави.
- •93.Інноваційна політика сучасної держави.
- •94.Становлення контрольної ради і її інститутів.Рахункова палата.
- •95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
- •96.Еліта в сучасній державі.Формування юридичної еліти в Україні.
- •97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
- •98.Статика та динаміка держави.
- •99.Етика та естетика держави.Етика та естетика держ.Влади в Україні.
84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
В осуществлении государственной власти определяющую роль играют государственные органы. Каждый государственный орган выступает как самостоятельный, структурно обособленный элемент государственного аппарата, наделенный компетенцией для осуществления своих функций. Создание государственного органа связано с наличием правового основания, т. е. определяется действующим законодательством. Обычно система государственных органов устанавливается конституцией и каждый государственный орган выполняет строго определенные нормативами виды деятельности. Кроме того, его организационная структура, компетенция, территориальные и темпоральные пределы деятельности, место в системе государственного аппарата и порядок взаимодействия с другими государственными органами закрепляется в нормативно-правовых актах. Государственный орган наделяется властными полномочиями и возможностью применения принудительных средств для осуществления своих функций. Государственный орган имеет свою сферр приложения, свою область деятельности, которую именуют предметом ведения. Для функциональной характеристики государственного органа используется понятие "компетенция", охватывающее круг и объем полномочий и обязанностей, принадлежащих этому государственному органу, а также цредмет его ведения (А. Б. Венгеров). Государственный орган может действовать исключительно в пределах своей компетенции и предмета ведения.
Организация и деятельность государственных органов строится на основе принципов законности, профессионализма, отчетности, сочетания коллегиальности и единоначалия, гласности и демократизма. Следует подчеркнуть, что государственный орган обязан осуществлять свою компетенцию. Однако в компетенцию некоторых государственных органов входят отдельные полномочия, которыми орган может пользоваться по своему усмотрению, например, право законодательной инициативы. Кроме того, при возникновении чрезвычайных ситуаций законом могут быть предусмотрены на этот случай дискреционные полномочия, позволяющие государственным органам действовать по своему усмотрению.
Все государственные органы могут разделяться на органы главы государства, органы законодательной власти, органы исполнительной власти, органы судебной власти, правоохранительные органы и контрольно-надзорные органы. В зависимости от сложности задач и территориальных пределов деятельности государственные органы делятся на центральные и местные. Здесь следует отметить, что законодательные органы могут быть только центральными и не бывает местных органов законодательной власти. В связи с изменением соотношения центра и периферии в современных государствах усиливается значение местных государственных органов. К тому же параллельно с государственными органами на местах складываются и все более усиливаются органы местного самоуправления, создающие дополнительные сложности для функционирования всей системы государственных органов.
Вопрос о системе государственных органов, их компетенции и функциональной направленности во многом дело сложившихся традиций и реальных возможностей государства. При этом создание новых государственных органов должно быть исключением, а появление социальной необходимости в каком-то новом направлении государственной деятельности должно решаться за счет расширения компетенций и дополнительной функциональной загрузки уже существующих государственных структур. Справедливо замечено, что недопустимо дублирование осуществления одних и тех же функций разными государственными органами.
