80.Держава і політичні партії.

Взаємини держави та об'єднань громадян регулюються законом, і в першу чергу, нормами конституції. При цьому зберігається внутрішня самостійність громадських органі­зацій, їхня відносна незалежність у вирішенні актуальних питань на основі взаємного визнання політичного плюра­лізму, принципів самоврядування та самодіяльності. Держава не втручається в діяльність офіційно зареєстрованих об'єднань, якщо вони не порушують законів.

Відносини держави з об'єднаннями громадян включають кілька аспектів:

1. держава встановлює правові основи створення і фун­кціонування об'єднань громадян. Наприклад, законодавча інституціоналізація політичної партії включає: визначення поняття політичної партії; умови і порядок створення та припинення діяльності політичних партій; вимоги до ідео­логії, програмних положень, організаційної будови і по­ рядку діяльності; взаємини з публічною владою, перш за все участь у виборах і діяльності представницьких органів держави та місцевого самоврядування;

2. об'єднання громадян має бути легалізоване (визнане державою) шляхом реєстрації або повідомлення про засну­ вання. В Україні політичні партії і міжнародні громадські організації реєструються Міністерством юстиції України, все інші (за вибором засновників) легалізуються шляхом повідомлення Міністерством юстиції або місцевими орга­ нами виконавчої влади;

3. держава залишає за собою право контролю над пев­ ними сферами діяльності об'єднань громадян. Зокрема, здійснюється фінансовий контроль, контроль за дотриман­ ням ними вимог законодавства;

4. держава має право притягати до юридичної відпо­ відальності і в примусовому порядку припинити діяль­ ність об'єднання громадян у разі порушення ним законо­ давчих норм;

5) держава гаранту є захист законних прав та інтересів ^; об'єднань громадян, зокрема — в судовому порядку.

Законодавством України передбачені дві організаційні форми об'єднань громадян: політична партія та громадська організація.

Політична партія — це добровільне об'єднання грома-дян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, яка ставить головною метою отри­мання, утримання та здійснення влади (самостійно або в коаліції з іншими) за допомогою просування своїх представ­ників на ключові пости в державі, спираючись на підтрим­ку суспільства.

Громадська організація — це добровільне формування осіб, що об'єдналися для задоволення своїх неполітичних законних інтересів (соціальних, економічних, творчих, вікових, культурних, національних, спортивних тощо).

Специфічними різновидами об'єднань громадян є релі­гійні організації та професійні спілки, створення і діяль­ність яких окремо регулюються законом. У зарубіжних Країнах існують такі види об'єднань громадян як громад­ські рухи та громадські ініціативи.

Держава, надаючи громадянам право на об'єднання, створює необхідні умови для їх успішної діяльності. Об'єд­нання громадян користуються широкими політичними свободами: слова, друку, зборів, мітингів, походів і демон­страцій. Внутрішні ж відносини між членами об'єднань громадян регулюються корпоративними нормами.