
- •1. Зміст методології юриспруденції. Підоди та методи осягнення правової реальності
- •2. Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія.
- •3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •4. Співвідношення держави та права. Правова та етатистська держава.
- •5. Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави та права:
- •6. Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •7. Догматичний ( формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •8. Поняття та засоби правового мислення. Формування правового мислення..
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •10. Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне, індивідуальне регулювання.
- •12. Правові традиції. Законодавче, прецедентне та звичайне право.
- •13. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •14. Структура і джерела романо - германського права.
- •15. Сім’я загального права. Прецедент в англійському та американському праві:
- •16. Релігійні правові системи. Джерела індуського та мусульманського права.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивчені правової реальності.
- •18. Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим, поняття та види. Різноманіття правових режимів.
- •25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •26. Поняття та ознаки правової норми. Структура правової норми.
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття та структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб’єктність правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. :
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості:
- •34.Поняття і класифікація принципів права.Принцип верховенства права.
- •35.Правові презумпції,правові аксіоми,правові фікції
- •36.Юридична концепція прав людини.Правовий статус особистості.
- •37.Три покоління прав людини.Індивідуальні і колективні права людини.Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38.Субєктивні права і юридичні обов’язки .Поняття ,структура
- •39.Загально-соціальні і спеціальні функції права.Функції права і функції правосвідомості.
- •40.Правове виховання і його форми.Правова інформованість.
- •44.Соціальний процес формування права і правотворчість.(нормотворчість)
- •45.Юридична практика:поняття і види.Роль судової практики в системі юр.Практики.
- •46.Держава і соціальне партнерство.
- •47.Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст.
- •48.Правові аномалії:нігілізм,ідеалізм,догматизм.
- •49.Субєкти права.Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50.Систематизація законодавства.Облік нпа.Правовий
- •51.Система права,галузі і інститути права.Правові спільноти.
- •52.Приватне і публічне право.Уособлення соціального права.
- •53.Матеріальне і процесуальне право.Зростання ролі процесуального права.
- •54.Реалізація права.Форми реалізації права.
- •55.Поняття і призначення застосування права.Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види. Структура складного акту
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права.
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення
- •61. Поняття і види правової поведінки . Правова активність .
- •62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- •63. Кодифікація й інкорпорація. Їхні різновиди.
- •64. Обєктивно протиправне діяння.
- •65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
- •66. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність.
- •67. Штрафна и правовідновна відповідальність:поняття і призначення.
- •68.Державний і правовий примус.Міри відповідальності,міри захисту і профілактичні міри.
- •69.Поняття держави.Сильна і слабка держава.Образ держави.
- •70.Держави і інститути громадського суспільства.Максимальна і мінімальна держава.
- •71.Суперенітет держави.Криза суверенітету сучасної держави.
- •72.Сучасна і до сучасна держава .Особливості сучасних держав.
- •73.Державна влада.Єдність і поділ влади.
- •74.Типологія держави.Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75.Поняття механізму держави.Механізм держави і державний апарат.
- •76.Законодавча влада і її функції.Представницька функція законодавчої влади.
- •77.Судова влада і здійснення правосуддя.Підвищення судової влади.
- •78.Виконавча влада і її система.Виконавча влада сучасної України.
- •79.Державне управління і місцеве самоврядування.
- •80.Держава і політичні партії.
- •81.Конституційна держава.Співвідношення конституційної і правової держави.
- •82.Концепція соціальної держави.Україна як соціальна держава.
- •83.Концепція правової держави.Україна як правова держава.
- •84.Державні органи і їх класифікація.Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- •85.Функції сучасної держави.Функції держави та державні послуги.
- •86.Державна служба.Проходження державної служби.
- •87.Форма правління в сучасній державі.
- •88.Політичний і державний режим.Державний режим сучасної України.
- •89.Територіальне буття сучасної держави.Регіональна держава.
- •90.Армія як інститут держави.Правовий статус в.Службовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
- •92.Аграрна політика сучасної держави.
- •93.Інноваційна політика сучасної держави.
- •94.Становлення контрольної ради і її інститутів.Рахункова палата.
- •95.Правова культура та правове життя.Зміст правової культури суспільства.
- •96.Еліта в сучасній державі.Формування юридичної еліти в Україні.
- •97.Держава і релігія.Світська і теократична держава.
- •98.Статика та динаміка держави.
- •99.Етика та естетика держави.Етика та естетика держ.Влади в Україні.
79.Державне управління і місцеве самоврядування.
Понятие местного самоуправления (муниципалитета) в одних государствах относится только к особому виду городского самоуправления, в других это самоуправление населенных пунктов, в третьих это всякое местное самоуправление, включая и региональное.
Система местного самоуправления является не только более демократичной, в сравнении с государственным управлением на местах, но и позволяет полнее учитывать проблемы развития территории, интересы различных групп населения, эффективнее управлять образованием, поддержанием порядка, содержанием дорог и т. д. К тому же государственный бюджет освобождается от расходов на содержание местной администрации. Практика управленческой деятельности на местах свидетельствует, что государству следует сочетать обе системы управления, то есть использовать смешанную систему управления, сочетающую прямое государственное управление и местное самоуправление.
Вся система функций муниципальных учреждений обусловлена объемом их полномочий. Обычно компетенция органов местного самоуправления в законодательстве ограничена исключительно местными делами. Эта компетенция именуется "собственной компетенцией". Некоторые вопросы могут составлять "делегированную компетенцию", когда органы государственной администрации передают муниципальным учреждениям отдельные полномочия. Действует общий принцип, который гласит, что органы местного самоуправления не имеют права совершать действия или принимать акты политического характера.
В компетенцию органов местного самоуправления включаются полномочия в области коммунального хозяйства и благоустройства, охраны окружающей среды, развития местного транспорта, дорожного строительства, канализации, очистки улиц, водогазо- и электроснабжения и т. д. В социальной сфере органы местного самоуправления оказывают помощь малоимущим, осуществляют строительство жилья, муниципальных школ, больниц, детских садов и т. п. Среди полномочий в области охраны общественного порядка: установление правил поведения в общественных местах, издание предписаний по пожарной охране, санитарному надзору, создание местных полицейских сил, на которые возлагается несение патрульной и охранной службы. В ряду финансовых полномочий важнейшим является принятие местного бюджета, который складывается из собственных доходов (налоги и сборы с населения) и дотаций из государственного бюджета. Объем полномочий органов самоуправления зависит от того, какую административно-территориальную единицу представляет местное самоуправление. Чем она крупнее, тем больше компетенция органа местного самоуправления и тем шире объем его управленческих функций.
Институциональный аспект местного самоуправления раскрывается в системе его институт015- Обычно местное самоуправление включает два вида органов: выборное муниципальное собрание (ассамблея, совет) и исполнительный орган (мэр, бургомистр). Представительный орган местного самоуправления принимает решения,, в то время как исполнительный орган должен выполнять эти решения и осуществлять оперативное управление.
Основой работы представительных органов местного самоуправления являются сессии, которые созываются от одного раза в неделю, до одного раза в месяц. При этом продолжительность их работы ограничивается одним днем. Функции оперативного управления местными делами выполняют органы местной администрации. В одних случаях руководитель местной администрации избирается из членов выборной ассамблеи, в других непосредственно избирается населением. Порой функции местной администрации возлагаются на представителя правительства.
Мировой опыт свидетельствует, что даже в одном государстве сосуществуют несколько моделей местного самоуправления. Стержневая проблема местного самоуправления: решение местным сообществом под свою ответственность дел местного значения. Конкретные формы местного самоуправления определяются предметом ведения и содержанием функций местного самоуправления, финансово-экономическими основами, соотношением местного самоуправления и государственного управления, формами и средствами государственного контроля за деятельностью местного самоуправления. Несмотря на разнообразие местного самоуправления сложились его важнейшие принципы: полная финансовая самостоятельность, организационная независимость, наличие собственной компетенции и ответственность.