22. Власна цінність права. Правові цінності.

Правові цінності являють собою вид духовних цінностей, які задовольняють потреби соціальних груп суспільства в регулюванні соціальних відносин і вчинків людей. Їх основною і специфічною функцією є регулятивна функція. Тому правові цінності призначені для створення, підтримки і зміцнення соціального порядку та дисципліни, нормального функціонування суспільства. Правові цінності складають елемент системи соціального (соціально-політичного) управління суспільством. При цьому вони є деонтіческімі цінностями, то є відрізняються чітко вираженим розпорядчим характером, що обумовлюється їх приналежністю до сфери належного. На відміну від інших деонтіческіх цінностей вони закріплюються формально і охороняються державою та її органами.

Власну цінність права можна визначити як вираження соціальноорганізованої форми, проходження якої забезпечує відтворення правових станів правовими засобами, внаслідок чого народжуються нові можливості і велика воля для саморозвитку людини і розвитку суспільства. У цій якості право може надавати людям, різним суб'єктам права у виді суб'єктивних прав, новий простір і людські можливості розвитку. При цьому метою права як соціально організованої форми є те, щоб воно не допускало основ для гноблення та нещастя інших людей і могло протистояти цьому, погоджуючи поведінку з мораллю і справедливістю.

Таким чином, критерієм цінності права є особистість, що саморозвивається. Інакше кажучи, право має цінність, якщо воно прямо чи побічно сприяє самоздійсненню і самотворенню людини в історії, якщо насправді сприяє народженню нових можливостей для розвитку людини і суспільства.

Характеристика права як цінності порушує питання про місце цієї цінності в класифікації цінностей взагалі. Розглянемо основні форми буття цінностей у їхньому співвідношенні.

Фундаментальним з теоретичної точки зору є поділ цінностей на предметні і духовні, утворюючи два полюси всієї сфери ціннісного відношення людини до світу. У рамках двох основних класів цінностей, матеріальних і духовних, право відноситься до других, тобто є духовною цінністю, поряд з такими як моральні, релігійні, художні (чи естетичні), наукові, світоглядні цінності. Правові цінності в рамках духовних цінностей є відносно самостійними.

Правові цінності являють собою вид духовних цінностей, що задовольняють потреби соціальних груп суспільства в регулюванні соціальних відносин і вчинків людей. Їх основною і специфічною функцією є регулятивна функція. Тому правові цінності призначені для створення, підтримки та зміцнення соціального порядку і дисципліни, нормального функціонування суспільства. Правові цінності складають елемент системи соціального (соціально-політичного) керування суспільством. При цьому вони є деонтичними цінностями, тобто, відрізняються чітко вираженим характером, що наказує та обумовлює їх приналежність до сфери належного. На відміну від інших деонтичних цінностей вони закріплюються формально й охороняються державою та її органами.

Як деонтичні цінності вони відрізняються й іншою функціональною особливістю – мають ймовірний характер. Це особливість, зв'язана з можливістю свідомого, вольового вибору соціальними (правовими) суб'єктами об'єктивно існуючих в дійсності поведінкових варіантів.

В аксіології права можуть бути виділені три основні форми буття цінностей:

- суспільні цільові цінності й ідеали;

- предметно-втілені цінності;

- особисті (чи екзистенціальні) цінності.