Розділ 12. Засоби виробництва

§1. Поняття про засоби виробництва і їх класифікація.

Засоби виробництва (ЗВ) – це сукупність предметів праці і засобів праці, які використовуються людьми у процесі виробництва матеріальних благ і послуг.

До предметів праці відносять те, що підлягає відповідній обробці під час виробництва, на що фактично спрямована безпосередня праця людини: предмети природного походження (вугілля, руда, нафта, природний газ та інші корисні копалини) і предмети, до яких уже була застосована людська праця і які внаслідок цього уже стали певною сировиною (метал, кокс, бавовна, пряжа). В умовах НТР, із 1990 р. вплив на предмети праці дедалі більше здійснюється через диспетчерські пункти, ЕОМ і у сучасному виробництві предметами праці переважно стають продукти попередньої праці; з розгортанням НТР створюється реальна можливість впровадження у виробництво якісно нових предметів праці, які втілюють у собі нові прогресивні властивості (напр., композитні матеріали). Проте первинною основою предметів праці була і є природа. Друга складова ЗВ – засоби праці: річ або кілька речей, які людина використовує у процесі праці для перетворення предметів праці відповідно до своїх потреб. Ступінь розвитку засобів праці свідчить про технічний рівень виробництва. В сучасних умовах засоби праці поповнюються керуючими пристроями, автоматизованими системами, комп’ютерними центрами, диспетчерськими пристроями тощо, які позитивно впливають на зміну техніко-технологічних процесів виробництва. Вища форма засобів праці – техніка, зокрема автоматизована. Таким чином, предмети праці та засоби праці становлять в процесі взаємодії цілісну систему і виступають як ЗВ. В економічній теорії однозначної оцінки ЗВ не існує. Зокрема, вивчаються і аналізуються ЗВ щодо соціально-економічної форми присвоєння, впливу на умови праці, залежно від ефективності використання, зниження матеріальних витрат на одиницю продукції, забезпечення високого рівня споживних властивостей продукції, інших параметрів, властивих ринковій економіці.

В умовах функціонування повноцінного ринку засоби виробництва (ЗВ) є реальною складовою ринку товарів. Сьогоднішня особливість цієї групи товарів в Україні полягає у переважанні фізично і морально застарілих ЗВ (машин, обладнання, устаткування тощо). Це одна із основних причин виготовлення неконкурентоспроможних товарів. Оскільки потреби в ужиткових товарах тісно корелюються із потребами в товарах виробничо-технічного призначення, то для виходу вітчизняних виробничих підприємств із кризового стану необхідно на державному рівні реалізувати проекти із забезпечення відповідних галузей народного господарства прогресивними ЗВ. Зокрема, інвестиційні проекти покликані сприяти виробництву національних конкурентоспроможних товарів, підвищенню потреб у сучасних ЗВ, активізації їх ринку. У свою чергу, для ефективної роботи на ринку ЗВ працівники торгівлі повинні мати достатні знання з товарознавства ЗВ.

Основними поняттями у товарній групі “Засоби виробництва” є наступні:

Машина - це пристрій, що здійснює корисну роботу з перетворення енергії, матеріалів, інформації тощо. За виконуваними функціями машини класифікують на групи і види:

- енергетичні (призначені для перетворення енергії) - обертові електричні машини (електрогенератори, електродвигуни, електроперетворювачі та ін.), двигуни внутрішнього згоряння, турбіни, поршневі машини;

- робочі (призначені для зміни форми, властивостей, стану тощо предмету праці) - верстати (метало- та деревообробні та ін.), машини транспортні (автомобілі, тепловози, літаки та ін.) і транспортуючі (конвеєри, підйомно-транспорті та ін.);

- інформаційні (призначені для роботи з інформацією - накопичення, переробки і використання тощо) - машини електронно-обчислювальні (ЕОМ).

Двигун внутрішнього згоряння - це теплова енергетична машина, яка певну частку теплоти, що утворюється при спалюванні пального, перетворює в механічну роботу.

Турбіна - це енергетична машина (двигун) з безперервним робочим процесом, в якій обертальний рух робочого органа (ротора) перетворює енергію підведеного робочого тіла (пари, газу, рідини) у механічну роботу. Стаціонарні парові та газові турбіни застосовують для генераторів електричного струму (турбогенераторів), відцентрових компресорів та повітронагнітачів (турбокомпресорів, турбонагнітачів), живлення теплових і масляних помп (турбопомп). Транспортні парові та газові турбіни найчастіше використовують як пароплавні та авіаційні двигуни (турбогвинтові і турбореактивні), рідше - як локомотивні (у газотурбовозах) і спеціальні автомобільні. Гідравлічні турбіни застосовують для приводу тихохідних генераторів електричного струму (гідрогенераторів) на ГЕС. Завдяки високим значенням ККД, потужності і надійності турбіни практично витіснили зі світової енергетики поршневі машини - пристрої для перетворення енергії робочого тіла (газу, пари, рідини) за допомогою поршня, що здійснює рух у циліндрі, у механічну енергію.

Верстат - це робоча машина для обробки одного чи декількох видів матеріалів, яка застосовується у певному виробництві. Автоматичні (лінії, цехи тощо) – це вищий ступінь вдосконалення робочих машин, які самостійно виконують операції технологічного процесу під наглядом людини.

Транспортна машина – це робоча машина, призначена для переміщення вантажів і пасажирів на певну відстань.

Транспортуюча машина – це робоча машина для здійснення вантажно-розвантажувальних і складських робіт.

Інструмент – це спеціальний виріб, пристрій тощо для виконання окремих видів робіт. За значенням у процесі виробництва розрізняють інструменти для основного і допоміжного виробництва та комплектуючі (які входять у комплект окремих верстатів, устаткування тощо і вказуються у їхньому паспорті).

Прилад - це пристрій для реєстрації параметрів фізичних, механічних, хімічних та інших процесів, здійснення технічних вимірювань, але не для здійснення роботи.

Устаткування (устаткування, встаткування) - це сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін, необхідних для чого-небудь; обладнання. За призначенням, місцем і сферою застосування устаткування є обробне, верстатне, ковальсько-пресове, ливарне, підйомно-транспортне і т.д., а також основне та допоміжне.

Трансформатор (електричний чи гідравлічний) - це пристрій для перетворення і зміни кількості чи окремих параметрів властивостей певного виду енергії (електричної, повітряної, гідравлічної тощо).

Електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) – це спеціальні машини, що використовуються для роботи з інформацією (збирання, накопичення, зберігання, обробки та використання). На сучасному ринку є такі групи ЕОМ – аналогові, аналогово-цифрові, блокнотні комп'ютери (ноутбуки), вмонтовані, головні (хост), калькулятори і мікрокалькулятори, мікроЕОМ, багатопроцесорні (мульти­процесори), організатори особистої діяльності (органайзери), пен-комп’ютери, персональні IВM-сумісні комп’ютери, портативні, суперЕОМ, трансп’ютери.

Підшипники - це частини опор осей і валів, що приймають радіальні, осьові і радіально-осьові навантаження й забезпечують вільне обертання осей і валів.

Окремі групи машин і окремі види унікального устаткування, верстатів, електричних машин, трансформаторів великої потужності тощо не викладені у даному підручнику, бо постачаються на ринок, як правило, в обмеженій кількості екземплярів за спеціальними замовленнями для комплектації конкретних господарських об’єктів.