Опрацювання результатів

Фіксують характер та інтенсивність запаху відповідно до таблиць 1.3 та 1.4.

Таблиця 1.3

Характеристика води за інтенсивністю запаху

Інтенсивність запаху, бали	Характеристика	Описове визначення
0	Запах відсутній	Відсутність відчутного запаху
1	Дуже слабкий	Запах, який не відчуває споживач, але відчувається досвідченим дослідником
2	Слабкий	Запах, який не привертає увагу споживача, але відчувається, якшо вказати на нього
3	Помітний запах	Запах, що легко відчувається
4	Відчутний запах	Запах, який привертає до себе увагу і робить воду непридатною для вживання
5	Дуже сильний запах	Запах настільки сильний, що робить воду непридатною для використання

Таблиця 1.4

Визначення характеру запаху

Позначення запаху	Характеристика запаху	Приблизне походження запаху
А	ароматичний	Огірковий, квітковий
Б	болотний	Муловий, запах тини
Г	гнилісний	Фекальний, стічний
Д	деревний	Деревної кори
З	землистий	Глинистий, запах зораної землі
П	пліснявий	Затхлий, застійний
Р	рибний	Запах риби
С	сірководневий	Запах тухлих яєць
Т	трав’янистий	Запах скошеної трави, сіна
Н	невизначений	Невизначені запахи, які не підходять під попередні визначення

Визначення смаку. Визначають смак тільки питної води. .Тип смаку та його інтенсивність визначають органолептично в момент відбору проби при температурі відбору або при 40ºС . Для цього набирають в рот невелику кількість води (15-20 см³), кілька хвилин тримають в роті, не ковтаючи. Визначивши тип смаку та його інтенсивність, воду спльовують.

Опрацювання результатів

Смак води характеризується за такими критеріями: солоний, кислий, солодкий, гіркий, a всі решту смакові відчуття називають присмаками. Оцінюють смак за такою ж п’ятибальною шкалою, як і запах, з градаціями: дуже слабкий, слабкий, помітний, виразний, дуже сильний.

2. Визначення рН та лужності води

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви

Мірний, циліндр, мірні склянки, бюретки для титрування об’ємом 25 см³, лабораторний термометр, лабораторний рН-метр, конічні колби об’ємом 250-300 см³, 0,1 н. розчин НСl, індикатори метилоранж та фенолфталеїн (0,1% розчини).

Порядок виконання роботи

1. Визначення рН

Перед початком вимірювання електроди рН-метра промивають дистильованою, потім досліджуваною водою і лише після цього занурюють у пробу. Разом з електродами у пробу занурюють термокомпенсатор. Через 3 і 5 хвилин відмічають покази приладу, які мають бути однаковими, оскільки час встановлення потенціалу чистого скляного електрода 2-3 хвилини.

2. Визначення загальної та вільної лужності

Метод визначення загальної лужності води і її компонентів базується на титруванні проби води 0,1 н. розчином HCl у присутності індикатора метилоранжу до переходу забарвлення від жовтого до жовтогарячого. Вільна лужність визначається титруванням проби води 0,1 н. розчином HCl у присутності фенолфталеїну до знебарвлення його розчину (рН>8,2).

Визначення загальної лужності

У конічну колбу на 200-250 см³ відміряти піпеткою 100 см³ досліджуваної води, додати 2–3 краплини метилоранжу і титрувати 0,1н розчином HCl до переходу забарвлення розчину від жовтого до жовтогарячого (об’єм V1).

Опрацювання результатів

Загальну лужність (ЛЗ) розраховують за формулою (мг/л) :

ЛЗ= , мгНСО₃^2-/л

де ЛЗ – вільна лужність, – об’єм проби води, взятої для аналізу, - об’єм кислоти, використаної для титрування проби, С – концентрація кислоти, 61,02 – молярна маса еквівалента гідрокарбонат-іонів.

Визначення вільної лужності

У конічну колбу на 200-250 см³ відміряти піпеткою 100 см³ досліджуваної води, додати 2–3 краплини фенолфталеїну і титрувати 0,1н розчином HCl до знебарвлення розчину (об’єм V2 ).

Опрацювання результатів

Вільну лужність (ЛВ) розраховують за формулою (мг/л) :

ЛВ= , мгНСО₃^2-/л

де ЛВ – вільна лужність, – об’єм проби води, взятої для аналізу, - об’єм кислоти, використаної для титрування проби, С – концентрація кислоти, 61,02 – молярна маса еквівалента гідрокарбонат-іонів.

При звичайному титруванні з використанням індикаторів метилового оранжевого і фенолфталеїну кількість 0,1 Н розчину HCl, при використанні якого рН розчину досягає значення 8,2 (знебарвлення фенолфталеїну), відповідає вільній лужності, а 4 (перехід жовтого забарвлення в жовтогаряче) – загальній лужності. Якщо рН досліджуваної води менше за 4 (забарвлення метилового оранжевого – жовтогаряче чи червоне), то її лужність дорівнює нулю