
- •Гіпотеза глобальної тектоніки, або тектоніки літосферних плит.
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •Струкгурно-геоморфопогічна схема та основні елементи рельєфу дна Тихого океану:
- •Донні відклади і корисні копалини
- •Гідрологічний режим
- •Температура та солоність поверхневих вод
- •Фізико-географічне районування
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •Структурно-геоморфологічна схема та основні елементи рельєфу дна Атлантичного океану (підводні окраїни материків не заштриховані):
- •Донні відклади і корисні копалини.
- •Клімат та гідрологічний режим
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •Структурно-геоморфологічна схема та основні елементи рельєфу дна Індійського океану:
- •Донні відклади і корисні копалини.
- •Гідрологічний режим
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування океану
- •Геологічна будова і рельєф дна
- •Гідрологічний режим
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування
Органічний світ
Суворі кліматичні умови визначають бідність органічного світу більшої частини Північного Льодовитого океану як за видовим складом, так і за біомасою. Виняток становлять Баренцеве та Біле моря, в яких органічний світ дуже багатий.
Фітобентос океану представлений головним чином ламінарією, фукусами, а в Білому морі - зостерою, яка має надзвичайно важливе значення для рибного господарства, оскільки оселедці нерестяться саме в місцях скупчення цих рослин.
Фітопланктон нараховує всього 200 видів, у тому числі 92 види -діатомові. Вони пристосувалися до життя в суворих умовах: поселяються на занурених у воду поверхнях крижин, а деякі прямо на крижинах, забарвлюючи їх у жовту вато-коричневий колір під час цвітіння. Це прискорює танення криги. У глибоководній частині океану фітопланктон дуже бідний, головним чином, це діатомові водорості.
Зоопланктон Північного Льодовитого океану теж небагатий; через суворі кліматичні умови в ньому переважають веслоногі рачки (копеподи). Зообентос представлений дуже нерівномірно: в Баренцевому морі 1800 видів, а в морі Лаптєвих, наприклад, менше в 3 рази. Найпоширеніші поліхети, донні фораміні-фери. Фауна літоралі морів східної і особливо центральної Арктики вражає своєю бідністю.
Нектон Північного Льодовитого океану нараховує понад 150 видів риб, з них значне число промислових (оселедець, тріска, лосось, палтус, пікша). Багато морського окуня, вилов якого складає значну частину загального промислу риб. Деякі риби (наприклад, сайра) не мають великого промислового значення, але є основним кормом для білухи, тюленя, моржа та інших морських тварин. Із ссавців, крім названих, поширена також нерпа. Раніше в окраїнних морях водилося багато китів, у XVI1I-X1X ст. вони були, в основному, знищені. Залишилося їх дуже мало (гренландський кит).
Широко представлена в Арктиці і орнітофауна. Птахи живляться рибою, молюсками, рачками, комахами, тобто нерозривно пов'язані з морською фауною. Кайри, чайки, гаги утворюють на важкодоступних скелястих берегах гігантські поселення - «пташині базари».
Незважаючи на відносну бідність органічного життя, для океану характерне явище гігантизму деяких форм. Так, у водах океану живе найбільша медуза -ціанея (до 2 м у діаметрі, з щупальцями до 20 м). Відомі також гігантські восьмипроминеві зірки, морські павуки. У холодних арктичних водах розвиток життєвих процесів протікає повільно, для багатьох організмів Північного Льодовитого океану характерне довголіття. Мідії живуть до 25 років (у Чорному морі не більше 6 років). Довго живуть і деякі риби, наприклад, тріска (до 20 років), палтус (до 40 років).
Фізико-географічне районування
Природа Північного Льодовитого океану характеризується значною просторовою неоднорідністю. Океан розташований у межах двох фізико-географічних поясів: арктичного і субарктичного. В них виділяється п'ять фізико-географічних областей (районів).
Північно-Європейська область охоплює Норвезьке та Гренландське моря з їх відносно сприятливими кліматичними та гідрологічними умовами, високою біопродуктивністю, яка обумовлена взаємодією арктичних та атлантичних водних мас. Це один із найважливіших промислових районів Світового океану.
Приатлантична частина Арктичного басейну - область, куди входить Баренцеве, Біле та Карське моря. Тут теж порівняно сприятливі кліматичні умови, відносно теплі води (вплив Північно-Атлантичної течії), багатий органічний світ і значна біопродуктивність. У цьому районі великі запаси промислової риби, іноді зустрічаються кити, ще досить багато тюленів.
Сибірсько-Аляскинська область значно поступається за біопродуктивністю двом вищеназваним областям. Взимку тут велика кількість криги, що свідчить про суворі кліматичні умови. Літораль подекуди практично безжиттєва. Зустрічаються білі ведмеді.
Центральноарктична область, У ній через суворі кліматичні умови надзвичайно бідний органічний світ. Територія постійно вкрита кригою, і лише на межі багаторічної криги (паку) виникають умови, сприятливі для розвитку життя. Для області характерні діатомові водорості, деякі копеподи, гідромедузи.
Канадсько-Західногренландська область охоплює Канадський басейн. Гренландія посилює суворість кліматичних умов, сприяє накопиченню великої кількості криги в Канадському секторі Північного Льодовитого океану. Органічний світ дуже бідний.
◄