
- •Тема 8: «Хеджування ризиків банку»
- •Тема 8. Хеджування ризиків банку (13 год.)
- •Література
- •8.1. Опрацювання лекційного матеріалу Контрольні запитання за лекційним матеріалом
- •8.2. Опрацювання ключових термінів і понять теми Ключові терміни і поняття
- •8.3. Самостійне опрацювання теоретичних питань
- •Організація опціонної торгівлі
- •Переваги та недоліки опціонів
- •8.3.2. Своп-контракти
- •Переваги та недоліки своп-контрактів
- •8.3.3. Хеджування відсоткового ризику у банку
- •8.3.3.1. Хеджування ризику за допомогою форвардних контрактів
- •Ціноутворення форвардних контрактів
- •Механізм виконання форвардних контрактів
- •Приклад 8.1
- •Розв’язання
- •8.3.3.2. Хеджування ф’ючерсами відсоткових ставок
- •Приклад 8.2
- •Розв’язання
- •Результати ідеального хеджування
- •8.3.3.3. Опціони відсоткових ставок як інструменти хеджування ризику
- •Угоди сар
- •Приклад 8.3
- •Розв’язання
- •Угоди floor
- •Приклад 8.4
- •Розв’язання
- •Угоди collar
- •8.3.3.4. Хеджування відсоткового ризику банку на основі своп-контрактів
- •Приклад 8.5
- •Розв’язання
- •Приклад 8.6
- •Розв’язання
- •Приклад 8.7
- •Розв’язання
- •8.3.4. Хеджування валютного ризику банку
- •8.3.4.1. Форвардні валютні контракти як інструменти хеджування ризику
- •Приклад 8.8
- •Розв’язання
- •8.3.4.2. Хеджування валютними ф’ючерсами
- •ОсновнІ характеристики валютних ф’юЧерсних контрактІв
- •Приклад 8.9
- •Розв’язання
- •Результати Ідеального хеджуваннЯ валютними ф’юЧерсами
- •8.3.4.2. Хеджування валютними опціонами
- •Приклад 8.10
- •Розв’язання
- •8.3.4.4. Хеджування валютного ризику за допомогою своп-контрактів
- •Приклад 8.11
- •Розв’язання
- •Приклад 8.12
- •Розв’язання
- •Контрольні запитання для самоперевірки знань з теоретичних питань самостійного вивчення
Розв’язання
Зміст описаної угоди своп полягає в обміні довгострокового кредиту з фіксованою відсотковою ставкою на короткостроковий кредит з плаваючою ставкою.
Результати свопу для компанії:
1) зниження витрат на 1 % із залучення довгострокового кредиту, що за п’ять років становитиме, дол.:
(0,09 – 0,08) · 30 000 000 · 5 = 1 500 000;
2) дохід від різниці між ставкою LІBOR, яку одержано від банку за розміщення коштів на шість місяців, та ставкою за комерційними паперами, котру необхідно виплатити при погашенні випуску, дол.:
(0,07 – 0,065) · 30 000 000 · 180 : 360 = 75 000;
3) витрати на комісійну винагороду за своп становлять 300 000 дол.; водночас компанія несе витрати з випуску комерційних паперів;
4) протягом п’яти років компанія прохеджувала відсотковий ризик, пов’язаний зі зміною ринкових ставок за кредитом; економія за рахунок свопу становить понад 1 млн дол.
Результати свопу для банку:
1) комісійні за своп у розмірі 300 000 дол. банк отримує відразу, під час укладання угоди;
2) банк зміг профінансувати частину своїх кредитів, прив’язаних до 6-місячної ставки LІBOR, через кошти, розміщені компанією в банку під ставку LІBOR. Це дозволило банку уникнути відсоткового ризику на шість місяців відносно активів і зобов’язань у розмірі 30 млн дол.;
3) за самостійного залучення короткострокових коштів банку необхідно було б, з огляду на його кредитний рейтинг, заплатити LІBOR плюс кредитний спред у розмірі 0,125 %.
У цьому прикладі компанія та банк отримали реальні кошти, але здебільшого за укладання угод своп реального обміну сумами не відбувається. Кожна сторона описаного свопу самостійно відповідає перед кредиторами за своїми зобов’язаннями.
Через шість місяців компанія забирає 30 млн дол. з банку і погашає зобов’язання за комерційними паперами. Слід зазначити, що запозичення коштів на ринку комерційних паперів компанія може робити кількаразово, в даному разі — кожні півроку протягом п’яти років дії кредиту. Через п’ять років компанія повертає 30 млн дол. банку, який виконує свої зобов’язання перед кредитором.
У такій операції, як правило, існує ризик неплатежу, пов’язаний з невиконанням зобов’язань однією зі сторін. Наприклад, якщо в наведеному прикладі компанія через п’ять років не поверне кредит банкові, то відповідати перед своїм кредитором банк буде самостійно. Для зниження цього виду ризику угоди своп оформлюються як контракти, в яких юридично закріплені права власності обох сторін у разі банкрутства або інших обставин, що призводять до невиконання умов угоди. За обміну реальними сумами сторони можуть знизити ризик неплатежу, діставши гарантії або застосувавши інші види забезпечення кредиту.
Механізм ціноутворення відсоткових своп-контрактів розглянемо на прикладі.
Приклад 8.7
Банк «Альфа» та банк «Гамма» 01.04.02 уклали своп-контракт терміном на один рік на умовну суму 1 млн дол. США. Банк «Альфа» погоджується сплачувати плаваючу ставку, яка базується на 6-місячній ставці LІBOR. Протягом дії свопу відбуваються дві сплати: через шість місяців від дати укладення угоди 30.09.02 за ставкою LІBOR, зафіксованою 01.04.02, та через 12 місяців, тобто 31.03.03, за ставкою LІBOR, котра зафіксована на ринку 30.09.02. Банк «Гамма» сплачує фіксовану ставку в ті самі строки.
Якою має бути прийнятна фіксована ставка в точці беззбитковості для цього свопу, якщо на 01.04.02 на ринку діють такі ставки: 6-місячна LІBOR — 7 %, 12-місячна LІBOR — 7,8 %?